CASE OF KHUDOBETS v. UKRAINE

1 CURTEA EUROPEANĂ A DREPTURILOR OMULUI

2 SECȚIA A CINCEA

3 CAUZA „KHUDOBEȚ c. UCRAINEI” 4 (CAUZA KHUDOBETS v. UKRAINE) 5 (Cererea nr. 7190/19)

6 HOTĂRÂRE

7 STRASBOURG

8 5 decembrie 2019 9 Această hotărâre este definitivă, dar poate fi supusă unor corecturi redacționale. 10 În cauza „Khudobeț c. Ucrainei”, 11 Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Secția a cincea), reunită în comitet, compus din: 12 Gabriele Kucsko-Stadlmayer 13 (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), Președintă, 14 Mārtiņš Mits 15 (Mārtiņš Mits) 16 , 17 Lәtif Hüseynov 18 ( 19 Lәtif Hüseynov 20 ) 21 , 22 judecători, 23 și Liv Tigerstedt 24 (Liv Tigerstedt), grefier adjunct adjunct al secției, 25 după deliberări purtate în camera de consiliu la 14 noiembrie 2019, 26 pronunță următoarea hotărâre, care a fost adoptată la aceeași dată:

27 PROCEDURA

28 1. 29 Cauza își are originea într-o cerere introdusă la 21 ianuarie 2019 la Curte împotriva Ucrainei, în temeiul articolului 34 din Convenția pentru apărarea drepturilor omului și a libertăților fundamentale (denumită în continuare „Convenția”). 30 2. Reclamantul a fost reprezentat de domnul O.A. Ignatov, jurist care practică în Dnipro. 31 3. 32 Cererea a fost comunicată Guvernului Ucrainei (denumit în continuare „Guvernul”).

33 ÎN FAPT

34 4. 35 Informațiile despre reclamant și detaliile relevante ale cererii sunt prezentate în tabelul din anexă. 36 5. 37 Reclamantul s-a plâns de durata excesivă a arestării sale preventive în timpul cercetării prealabile. Reclamantul a formulat și alte plângeri în temeiul dispozițiilor Convenției.

38 ÎN DREPT

39 PRETINSA ÎNCĂLCARE A ARTICOLULUI 5 § 3 DIN CONVENȚIE

40 2. 41 Reclamantul s-a plâns, în principal, de durata excesivă a arestării sale preventive în timpul cercetării prealabile. Acesta s-a întemeiat pe articolul 5 § 3 din Convenție, care prevede următoarele: 42 Articolul 5 § 3 43 „3. Orice persoană arestată sau deținută în conformitate cu prevederile literei „c” de la alineatul 1 al prezentului articol ... are dreptul de a fi judecată într-un termen rezonabil sau de a fi pusă în libertate în cursul procedurii.

Punerea în libertate poate fi subordonată unor garanții de prezentare la judecată.” 44 3. 45 Curtea observă că principiile generale privind dreptul de a fi judecat într-un termen rezonabil sau de a fi pus în libertate în cursul procedurii, garantat de articolul 5 § 3 din Convenție, au fost expuse într-o serie de hotărâri anterioare ale sale (a se vedea, printre multe alte surse, hotărârile în cauzele Kudła c. Poloniei [MC] 46 (Kudła v. Poland) 47 [GC], cererea nr. 30210/96, pct. 110, CEDO 2000-XI, și McKay c. Regatului Unit [MC] 48 (McKay v. the United Kingdom) 49 [GC], cererea nr. 543/03, pct. 41-44, CEDO 2006-X, cu trimiterile ulterioare).

50 4. 51 În cauzele de referință Kharchenko c. Ucrainei 52 (Kharchenko v. Ukraine) 53 (cererea nr. 40107/02, din 10 februarie 2011) și Ignatov c. Ucrainei 54 (Ignatоv v. Ukraine) 55 (cererea nr. 40583/15, din 15 decembrie 56 2016), Curtea a constatat deja încălcări cu privire la aspecte similare celor examinate în prezenta cauză. 57 5. 58 Examinând toate materialele prezentate, Curtea nu identifică niciun fapt sau argument care să o convingă să ajungă la o concluzie diferită cu privire la admisibilitatea și fondul acestor plângeri. Având în vedere jurisprudența sa în această materie, Curtea consideră că, în prezenta cauză, durata arestării preventive a reclamantului în timpul cercetării prealabile a fost excesivă.

59 6. 60 Prin urmare, aceste plângeri sunt admisibile și relevă o încălcare a articolului 5 § 3 din Convenție.

61 ALTE PRETINSE ÎNCĂLCĂRI POTRIVIT JURISPRUDENȚEI CONSTANTE A CURȚII

62 7. 63 Reclamantul a formulat și alte plângeri, care ridică, de asemenea, probleme în temeiul Convenției, având în vedere jurisprudența constantă relevantă a Curții (a se vedea tabelul din anexă). Aceste plângeri nu sunt vădit nefondate în sensul articolului 35 § 3 lit. „a” din Convenție și nici inadmisibile pentru alte motive. Prin urmare, ele trebuie declarate admisibile. Examinând toate materialele aflate la dispoziția sa, Curtea concluzionează că acestea relevă, de asemenea, o încălcare a Convenției, în lumina concluziilor sale din hotărârea Merit c. Ucrainei ( 64 Merit v. Ukraine) 65 cererea 66 (nr. 66561/01, din 30 martie 2004) și Strogan c. Ucrainei ( 67 Strogan v. 68 Ukraine) 69 cererea (nr. 30198/11, pct. 105-110, din 6 octombrie 2016).

70 APLICAREA ARTICOLULUI 41 DIN CONVENȚIE

71 8. 72 Articolul 41 din Convenție prevede: 73 „Dacă Curtea declară că a avut loc o încălcare a Convenției sau a protocoalelor sale și dacă dreptul intern al înaltei părți contractante respective nu permite decât o înlăturare incompletă a consecințelor acestei încălcări, Curtea acordă părții lezate, dacă este cazul, o satisfacție echitabilă.” 74 9. 75 Având în vedere documentele aflate la dispoziția sa și jurisprudența sa (a se vedea, în special, hotărârea menționată 76 Ignatov c. Ucrainei 77 ), Curtea consideră adecvat să acorde suma indicată în tabelul din anexă. 78 10. 79 Curtea consideră potrivit ca rata dobânzilor moratorii să se întemeieze pe rata dobânzii facilității de împrumut marginal practicată de Banca Centrală Europeană, majorată cu trei puncte procentuale.

80 PENTRU ACESTE MOTIVE, CURTEA, ÎN UNANIMITATE, 81 Declară 82 cererea admisibilă; 83 Hotărăște 84 că aceasta relevă o încălcare a articolului 5 § 3 85 din Convenție, în legătură cu durata excesivă a arestării preventive în timpul cercetării prealabile; 86 Hotărăște 87 că a fost încălcată Convenția cu privire la celelalte plângeri formulate potrivit jurisprudenței constante a Curții (a se vedea tabelul din anexă); 88 Hotărăște 89 că: 90 (a) 91 în termen de trei luni, Statul pârât trebuie să plătească reclamantului suma indicată în tabelul din anexă; această sumă va fi convertită în moneda națională a Statului pârât la rata de schimb aplicabilă la data plății; 92 (b) 93 la expirarea termenului menționat de trei luni și până la plata efectivă, suma menționată va purta o dobândă simplă 94 (simple interest) 95 la rata egală cu rata dobânzii facilității de împrumut marginal practicată de Banca Centrală Europeană, aplicabilă în perioada de întârziere, majorată cu trei puncte procentuale; 96 Redactată în limba engleză și comunicată în scris la 5 decembrie 2019, în temeiul art. 77 alin. 2 și 3 din Regulamentul Curții.

97 Liv Tigerstedt 98 Gabriele Kucsko-Stadlmayer 99 (Liv Tigerstedt) 100 ( 101 Gabriele Kucsko-Stadlmayer) 102 Grefier adjunct adjunct 103 Președintă 104 ANEXĂ 105 Cerere cu plângeri întemeiate pe articolul 5 § 3 din Convenție 106 (durata excesivă a arestării preventive în timpul cercetării prealabile) 107 Nr. cererii, 108 data depunerii 109 Numele și prenumele reclamantului, 110 data nașterii 111 Perioada de arestare preventivă 112 Durata arestării preventive 113 Alte plângeri potrivit jurisprudenței constante 114 Suma acordată fiecărui reclamant, cu titlu de despăgubire pentru prejudiciu moral și material, precum și pentru cheltuieli de judecată și alte cheltuieli 115 (în euro) 116 [1] 117 7190/19 118 21.01.2019 119 Oleksii Borisovici KHUDOBEȚ 120 29.07.1985 121 De la 19.10.2014 până la 122 26.10.2018 123 4 ani și 8 zile 124 Art. 6, §1 din Convenție – durata excesivă a procedurii penale: de la 19.10.2014, cauza s-a aflat pe rolul a două instanțe, procedura este în curs; 125 Articolul 5 § 5 din Convenție – lipsa sau caracterul inadecvat al despăgubirii pentru reținere sau arestare preventivă ilegală: lipsa, în dreptul intern, a unui drept efectiv la despăgubire, a se vedea hotărârea Strogan c. Ucrainei 126 (Strogan v. Ukrain 127 e 128 ), 129 cererea nr. 130 30198/11, pct. 105 131 ‑ 132 110,

din 6 octombrie 2016. 133 3 200 134 [1] 135 . 136 Plus orice impozit care poate fi datorat de reclamant.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ХУДОБЕЦЬ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF KHUDOBETS v. UKRAINE) (Заява № 7190/19) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 05 грудня 2019 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Худобець проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer) Голова, Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits) , Летіф Хусейнов ( Lәtif Hüseynov ) , судді, та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 14 листопада 2019 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявою, поданою 21 січня 2019 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Заявника представляв пан О.А. Ігнатов, юрист, який практикує у м. Дніпро. 3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). ФАКТИ 4. Інформація про заявника та відповідні деталі заяви наведені в таблиці у додатку. 5. Заявник скаржився на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції. ПРАВО

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

2. Заявник скаржився, головним чином, на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке: Пункт 3 статті 5 «3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.

Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.» 3. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006 X з подальшими посиланнями). 4. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

5. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою під час досудового розслідування була надмірною. 6. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

7. Заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Меріт проти України» ( Merit v. Ukraine) заява (№ 66561/01, від 30 березня 2004 року) і «Строган проти України» ( Strogan v. Ukraine) заява (№ 30198/11, пункти 105 – 110, від 06 жовтня 2016 року).

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

8. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 9. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» , Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку. 10. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Оголошує заяву прийнятною; Постановляє , що вона свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування; Постановляє , що було порушено Конвенцію щодо інших скарг, висунутих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку); Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти; Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 грудня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Лів Тігерштедт Габріеле Куцско-Штадльмайер (Liv Tigerstedt) ( Gabriele Kucsko-Stadlmayer) В.о. заступника Секретаря Голова ДОДАТОК Заява зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування) № заяви, дата подання П.І.Б.

заявника, дата народження Період тримання під вартою Тривалість строку тримання під вартою Інші скарги за усталеною практикою Сума, присуджена кожному заявнику, в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро) [1] 7190/19 21.01.2019 Олексій Борисович ХУДОБЕЦЬ 29.07.1985 З 19.10.2014 до 26.10.2018 4 роки та 8 днів Пункт 1 статті 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження: з 19.10.2014, справа перебувала на розгляді у двох інстанціях, провадження триває; Пункт 5 статті 5 Конвенції – відсутність або неадекватність компенсації за незаконне затримання або тримання під вартою: відсутність у національному законодавстві ефективного права на компенсацію, див.

рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukrain e ), заява № 30198/11, пункти 105 ‑ 110, від 06 жовтня 2016 року. 3 200 [1] . Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.