Ramazanov împotriva Ucrainei

CASE OF RAMAZANOV v. UKRAINE) (declaratii nr. 31757/20 si nr. 21592/21) Hotararea STRASBOURG 06 octombrie 2022 Hotararea este definitiva, dar poate fi supusa corectiilor redactionale.In cazul Ramazanov impotriva Ucrainei, Curtea Europeana a Drepturilor Omului (Cea de-a Cincia Sectie), in sesiune dupa ce a fost dezlegata de un comitet din care fac parte: Stefanie Mourou-Victorie (Caseul lui Stefanie Mourou-Victorie) a fost sesizata de un avocat de trei ani, iar Guvernul a declarat ca a aplicat conditii suplimentare.In cazul lui Stefanie Jevanovic (Jurnalul lui Stefanie Markovic) a fost declarata o conditie suplimentara.In cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, a fost prezentata o decizie de lege.In cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate doua informatii suplimentare.In cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate doua cereri de lege.In cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate doua cereri de lege.In cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate in Tabelul nr. 5 din Conventia ONU privind protectia drepturilor omului omului, iar in cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate in Tabelul nr. 6 din Conventia nr. 6 din Conventia ONU privind protectia drepturilor omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului omului,

iar in cazul lui Stefanie Markovic, de doua ori, au fost prezentate in Tabelul lui Stefanie Markovic, de la Tabel, de la nr. 6 din Conventia nr. 6 din Conventia nr. 6 din Conventia nr. 6 din Conventia nr. 19 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 din 20 decembrie, au fost prezentat o cererea de protectiune, iar in cazul Reclamantul s-a plâns în principal de condițiile inadecvate de detenție pe care le-a avut în perioada menționată în tabelul din anexă și de lipsa unei mijloace de apărare juridică eficiente în această privință. El a făcut trimitere la articolele 3 și 13 din Convenție, care prevăd: art. 3 din Convenție Nimeni nu poate fi supus torturii sau unui tratament inuman sau degradant al demnității, comportament sau pedeapsă.

art. 13 din Convenție Femeia ale cărei drepturi și libertăți, recunoscute în această Convenție, au fost încălcate are dreptul la un mijloc de apărare juridică eficient în instanța națională... 8.Curtea observă că reclamantul a declarat că detenția sa a avut loc în condiții inadecvate. Delictele privind detenția sa trebuie să fie introduse în condițiile de tortură în tabelul de mai sus. În cazul în care aceasta este considerată o încălcare gravă a principiilor inadecvate în Convenția UE, Curtea stabilește în punctul 141 din hotărârea sa din 10/07/2016, nr. 103, în cazul Haganirovârșii nr. 73 (Mâmbetămbetul H. 109), respectiv în cazul Haganovic v. În urma examinării tuturor materialelor prezentate Curții, aceasta nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri.

Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în această cauză condițiile de detenție a reclamantului, descrise în tabelul din anexa nr. 14057/17, nu au fost adecvate. Curtea notează, de asemenea, că reclamantul nu dispune de o cale de atac efectivă în practica sa în legătură cu cererile sale din Ucraina. În consecință, nu există nicio cauză suplimentară în temeiul articolului 35 din Constituția Ucrainei nr. 287/2015 împotriva lui Ucraina, care să nu fie considerată adecvată.

În consecință, nu există nicio cauză suplimentară în temeiul articolului 30 din Convenția nr. 348/2015 privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul

privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind În cererea nr. 21592/21 reclamantul a mai susținut alte plângeri în temeiul articolului 3 din Convenție privind condițiile inadecvate de detenție a acestuia până la 17 iunie 2021.15 După examinarea acestor plângeri, Curtea consideră că, având în vedere toate materialele de care dispune și faptul că chestiunile contestate se încadrează în sfera sa de competență, ele nu îndeplinesc criteriile de acceptabilitate prevăzute la articolele 34 și 35 din Convenție sau nu prezintă nici un fel de garantare a drepturilor și libertăților garantate de Convenție sau de protocoalele adiacente.De aici rezultă că această parte a cererii trebuie respinsă în temeiul articolului 35 punctul 4.În ceea ce privește poziția practică a Ucrainei în raport cu CEDO, art. 41 din Convenție prevede în mod specific că, în cazul în care Curtea de Apel a CEDO (în special,

punctul 16 din Tratatul privind Tratatul privind Tratatul privind funcționarea Uniunii Europene) prevede în temeiul articolului 16 din Convenția privind drepturile Națiunilor Unite asupra drepturilor omului minorului, în cazul în care consideră necesar să se recunoască că o parte din aceste acțiuniști este parte la tratatul CEDO, în cazul în care, în mod deosebit, nu este de acord cu dreptul de a fi parte la tratatul respectiv, în temeiul articolului 16 din Tratatul privind protecția drepturilor fundamentale ale Uniunii Europene și al drepturilor omului minorului, Curtea de drept minorului, în cauză, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în care, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în care, în care, în cazul în care, în cazul în care, în care, în cazul în care, în cazul în care Hotărăște că plângerile privind condițiile de detenție necorespunzătoare descrise în tabelul din anexă, lipsa legislației naționale a unui mijloc eficient de apărare juridică și alte plângeri privind practica stabilită a Curții, enumerate în tabelul din anexă,

iar restul plângerii din declarația nr. 21592/21 sunt inadmisibile; Hotărăște că plângerile indică o încălcare a articolelor 3 și 13 din Convenție în legătură cu condițiile necorespunzătoare de detenție și lipsa legislației naționale a unui mijloc eficient de apărare juridică; Hotărăște că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte plângeri, suspendate în urma practicii stabilite de Curte (vezi tabelul din anexa); Hotărăște că: (a) în decurs de trei luni, statul-reporter trebuie să plătească declarația în limba națională a statului-reporter, în conformitate cu art. 6 din Convenția; (b) în decursul de trei luni, în conformitate cu art. 3 din Regulamentul (UE) nr. 622/2014, statul-reporter trebuie să plătească declarația în limba națională a statului-reporter (V. Condiții de detenție neadecvate și lipsa în legislația națională a unui mijloc eficient de apărare juridică) Nu declarație Data depunerii cererii P.I.B.

a reclamantului Anul nașterii Instituția Data începerii și sfârșitului pedepsei Durată de detenție Suprafața (m2) pe fiecare deținut Reclamații specifice Alte încălcări ale practicii stabilite Suma acordată fiecărui reclamant ca despăgubire pentru prejudicii materiale și morale (în euro) [1] Suma generată ca despăgubire pentru cheltuielile judiciare și alte cheltuieli (în euro) [2] 31757/20 09.07.2020 Rustam Danovici RAMAZANOV 1974 Cherkaskij Investigatorul împotriva izolare de persoane Anul nașterii În 17 iunie2021 Obligația de detenție durează mai mult de 10 luni Lipsa de aer curat, poluată cu paraziți/paraziți, lipsa sau încălcarea permanentă a pedepsei pentru încălcarea practicii (în euro) Sumă generată ca despăgubire pentru prejudicii materiale și morale (în euro) [1] Suma generată ca despăgubire pentru cheltuielile judiciare și alte cheltuieli (în euro) [2] 31757/20 09.07.2020 Rustam Danovicicicici Ramazanov 1974 Cherkaskij anchetor împotriva izolare de persoane din 17.06.2021 Obliga de detenție durează mai mult de 10 luni Lipsa de aer curat, contaminată cu paraziți/paraziți/paraziți, lipsa sau încălcărcărcărarea permanentă a unei încălcări sau a unei încălcări de protecții de persoane, lipsa sau a unei persoane sau a unei persoane, lipsa sau a unei persoane, lipsa sau a accesului la orei de acces la toaletă sau a unei produse (în afara convenției,

lipsa sau a unei persoane, lipsa sau a accesului la oare, lipsa sau a accesului la oare sau a unei persoane, lipsa sau a accesului la oare sau a unei persoane, lipsa sau a unei persoane, sau a unei persoane, sau a unei persoane, sau a unei 3 400 250 21592/21 29.03.2021 [1] Este în plus față de suma oricărei taxe care ar putea fi impusă reclamantului.[2] Este în plus față de suma oricărei taxe care ar putea fi impusă reclamantului.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «РАМАЗАНОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF RAMAZANOV v. UKRAINE) (Заяви №. 31757/20 та № 21592/21) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 06 жовтня 2022 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Рамазанов проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström) , Голова, Івана Джеліч (Ivana Jelić) , Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková) , судді , та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) , в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 19 травня 2022 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Заявника представляв пан О.В. Вавренюк, юрист, який практикує у м. П’ятихатки, Україна. 3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). ФАКТИ 4. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку. 5. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції. ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

6. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявник скаржився, головним чином, на неналежні умови тримання його під вартою протягом періоду, зазначеного у таблиці в додатку, та відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають: Стаття 3 Конвенції «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.» Стаття 13 Конвенції «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...» 8. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку.

Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).

9. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) , заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine) , заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. 10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що в цій справі умови тримання заявника під вартою, описані у таблиці в додатку, були неналежними. 11. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції. інші СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ 13. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. у таблиці в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) , заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року), «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) , заява № 40583/15, пункти 38 – 42, від 15 грудня 2016 року).

ІНШІ СКАРГИ

14. У заяві № 21592/21 заявник також висунув інші скарги за статтею 3 Конвенції на неналежні умови тримання його під вартою до 17 червня 2021 року. 15. Суд розглянув ці скарги та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 і 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї. З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

16. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 17. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine) , пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. 18. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви; Оголошує прийнятними скарги на неналежні умови тримання під вартою, описані у таблиці в додатку, відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решта скарг у заяві № 21592/21 – неприйнятними; Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту; Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див.

таблицю у додатку); Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду. Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) В.о.

заступника Секретаря Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström) Голова ДОДАТОК Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту) № заяви Дата подання П.І.Б. заявника Рік народження Установа Дата початку та закінчення строку Тривалість Площа (кв.

м.) на кожного ув’язненого Конкретні скарги Інші порушення за усталеною практикою Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро) [1] Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат (в євро) [2] 31757/20 09.07.2020 Рустам Давронович РАМАЗАНОВ 1974 Черкаський слідчий ізолятор З 17.06.2021 тривває Більше 10 місяців 2,6 м² відсутність свіжого повітря, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність туалетних засобів, відсутність приватності під час користування туалетом, пасивне паління, переповненість, відсутність або неналежна кількість продуктів харчування, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність або обмежений доступ до душу п. 3 ст.

5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою – з 05.05.2018 до 31.03.2021, Недоліки: наведення судами підстав, які з часом стали неналежними; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю; ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі; п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява №. 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року).

3 400 250 21592/21 29.03.2021 [1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику. [2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.