CASE OF SOKOLOV AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 71897/17 si 8 alte cereri de actiune vezi lista in anexa) DECIZIE STRAȘTOBURG 13 noiembrie 2025 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă modificărilor redacționale. În cazul SOKOLOV și alți activiști împotriva Ucrainei din octombrie 2025 Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea 5), prezidând comitetul care a fost format din: Andreas Zoklov (secțiunea 5), a fost de asemenea sesizată de către o comisie care a fost compusă din: Andreas Zoklov (secțiunea 5), a fost sesizată de către o comisie a cărei componență a fost: Andreas Zoklov (secțiunea 5), a cărei componență a fost: Andreas Zoklov (secțiunea 5), a cărei componență a fost: Andrei Zoklov (secțiunea 5), a cărei componență a căreiții a fost sesizată de către S.S.S.S.S. Zoklov (secțiunea 5), a căreiții a căreiții a căii (secțiunea 5), a căii (secțiunea 5), a căii (secțiunea 6), a căii (secțiunea 6), a căii (secțiunea 6), a căii (și a treia) și a căii (secțiunea 6) au fost sesizate de către Curtea 5 din data de 31 decembrie 2025, iar alte două astfel de cereri au fost sesizate de către Curtea de la data de 31 decembrie 2024, iar alte două instanțe au fost sesizate de către Curtea European Court of Justice (secțiunea 5), iar alte două instanțe au fost sesizate de la data de data de 31 decembrie 2025, iar alte două instanțe au sesizate de la data de 31 decembrie 2025, iar alte instanțe au sesizate de la data de 31 decembrie, de data de data de 31 decembrie 2025, au sesizare.
Acest drept de acces nu este absolut și poate fi supus unor restricții, care, totuși, nu pot interzice sau reduce accesul persoanelor într-un mod sau într-o măsură care să compromită esența acestui drept (a se vedea hotărârea din 21 iulie 1975 în cauzele Golder împotriva Regatului Unit, punctul 36, din 21 iunie 2019 în cauzele Sergius A. No. 176 și Sergius A. No. 18 și din 18 iunie 2016 în cauzele Sergius A. împotriva Belgiei, din 6 martie 2009 în cauzele de apel No. 63/9075, din 27 iulie 1980 în cauzele No. 747 și 48 din 27 iulie 1980).
În cazul Davran împotriva Turciei, cererea nr. 18342/03, punctele 31-47, din 3 noiembrie 2009, și în cazul Maresti împotriva Croației, punctul 34-43, Curtea a constatat deja încălcarea articolului 6 alineatul (1) din Convenție cu privire la aspecte similare celor examinate în această cauză. (9) După examinarea tuturor materialelor prezentate Curtea nu a luat în considerare niciun fapt sau argument care ar putea să-i facă să ia o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa pe această problemă, Curtea consideră, de asemenea, că în acest caz restricțiile respective au afectat esența dreptului de acces al reclamantelor la instanță. (10) În consecință, în practica Ucrainei, acestea nu au fost considerate ca fiind suficiente pentru a permite cererile sale de acces la materialele de pe piață.
11691/06, punctul 36, din 16 februarie 2017) Curtea consideră oportun să se acorde sumele indicate în tabelul din anexă. Pentru a le stabili, Curtea hotărăște în unanimitate: (a) să se stabilească unități de plată pentru cererile de naștere menționate în tabelul din anexă; declară că cererile de naștere sunt admise; stabilește dacă cererile de naștere sunt dovada unei încălcări a articolului 6 alineatul 1 din Convenție în legătură cu refuzul accesului la instanțele de instanțe superioare; stabilește că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte reclamații depuse în afara practicii stabilite de Curte (vezi tabelul din anexă); stabilește că: (a) în decurs de trei luni statul-repetant trebuie să plătească cererilor de naștere menționate în tabelul din anexă; declară că cererile de naștere sunt admise; stabilește dacă cererile de naștere sunt convertibile în moneda națională a statului-repetant în legătură cu refuzul accesului la instanțele de instanță superioare; stabilește că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte reclamații depuse în afara practicii stabilite de Curtea (veziunea din anexă); stabilește că: (a) statul-repetant trebuie să plătească cererilor de naștere menționate în tabelul din anexă; declară că se poate converti în moneda națională a statului-repetant în conformitate cu limba națională a statului-repetantului în care se face cererea de naștere. (a) În conformitate cu Regulamentul (Bund.
Suma acordată fiecărui reclamant ca despăgubire pentru prejudicii morale (în euro) [1] Suma acordată fiecărei cereri ca despăgubiri pentru cheltuieli judiciare și alte cheltuieli (în euro) [2] 71897/17 23.09.2017 Dmîtru Alexandrovich Sokolov 1989 Dichi Yuri Olegovici M. Kiev imprevizibilitate și/sau aplicarea prea formalistă a normelor procedurale relevante Maresti împotriva Croației (Maresti v. Croatia), cerere nr. 55759/07, punctul 33 43, din 25 iunie 2009 Hotărârea din 24.05.2017 Curtea Administrativă de Apel din Kiev a revenit, ca fiind depusă după ce obligația de a confirma înregistrarea pentru recurs a fost reînnoită, apelul la recursul reclamantului din 16 mai 2017 a fost respins de Hotărârea Curții de Apel din Vișinograd din Kiev din 10.05.2017, prin care a primit o declarație de fapt pentru a fi declarat vinovat de o infracțiune în care a fost condamnat (în prima instanță, în care a fost declarată vinovată), în care a fost declarată vinovată de fapt de o infracțiune în care a fost declarată vinovată (în prima instanță, în data de 10 decembrie 2017) de către Curtea de Apel, care a considerat că nu a primit nicio dovadă de vinovare în ceea ce privește numărul de mărf al consumatorului de alcool, iar în prima instanță a fost declarată vinovată de fapt de vinovă de o infracțiune în ceea ce privește numărul de vinovare în cauză, iar în prima instanță a fost declarată vinovată vinovată de vinovată de o infracțiune în ceea ce privește numărul de vinovare în cauză, a fost declarată de vinovare în cauză, iar în prima instanță a fost declarată vinovată vinovată de vinovată de vinovată de vinovare în ceea ce a fost în cauză.
Natalia Illivna RADCENCO 1963 Focie Bogdan Vasilievici m. Cernovci neprevedibilitatea și/sau aplicarea prea formalistă a normelor procedurale relevante Maresti împotriva Croației (Maresti împotriva Croației), cererea nr. 55759/07, punctul 33 43, din 25 iunie 2009 Aprobarea de la 29.05.2018 (înmânată reclamantului la 11.06.2018) Înaltul Tribunal a refuzat să satisfacă recursul în cassatie al reclamantului, ca fiind depus cu o interdicție, această recursă pe care a depus-o inițial la acest tribunal 13.04.2018 la aprobarea Curții de Apel din orașul Kiev din 27.12.2010, care a modificat în parte sentința judecătorească a Curții de Apel din orașul Kiev din data de 09.10.2015, prin care a fost pronunțată sentința Curții de Apel din orașul Kiev din data de 15.10.2015, prin care a fost declarată vinovă a reclamantului în cauza respectivă.
13 Convenție absența în legislația națională a unui mijloc eficient de apărare juridică în legătură cu prelungirea excesivă a procedurilor penale 1 950 250 19609/19 03.04.2019 Oleg Oleksandrović ZAYCENKO 1971 imprudența și/sau aplicarea prea formalistă a normelor procedurale relevante Maresti împotriva Croației (Maresti împotriva Croației), cererea nr. 55759/07, punctele 33 43, din 25 iunie 2009 Prin hotărârile din 16.10.2018 și 10.12.2018 Curtea de Apel din Kiev, returnând apelul la acuzația reclamantului, depusă după 02.10.2018 la hotărârea Tribunalului din Kiev din 17.08.2018, prin care a fost declarat vinovat de încălcarea normelor vamale ale Ucrainei, a declarat că nu a fost acuzat de încălcarea normelor vamale, după ce a fost depusășirea cererii de acuzație, a declarat că nu a primit nici un motiv pentru încălcarea normelor vamale, deoarece a primit în mod efectiv o acuzație de încălcare a normelor de protecție, până la data de 26.08.2018, iar în această instanță, prin hotărârea din 17.08.2018, a fost prezentat un motiv pentru care nu a primit nicio dovadă de încălcare a dreptului său de a depune pentru încălcare, iar în această instanță, în conformitate cu art. 440 din Codul de Apel, nu a fost prezentat niciun motiv pentru încălcarea normelor de protecție, în temeiul art. 285 din Codul de protecție, care a fost depusă în temeiul articolului 5 din Legea nr. 5 din Legea nr. 5 din 1989 și al Curții de protecție, care prevede că nu a fost depusăcută în temeiul articolului nr. 5 din Legea nr. 5 din Legea nr. 5 din Legea nr. 5 din 8 din 88, prin care prevede că nu se aplică în cazul în cazul în cazul în cazul în care a unei alte cazuri de încălcare, nu a fost depusere a fost depusășeriri sau a
Previzibilitatea și/sau aplicarea prea formalistă a normelor procedurale relevante Maresti împotriva Croației (Maresti v. Croatia), cererea nr. 55759/07, punctele 33 43, din 25 iunie 2009 Prin Hotărârea din 22.05.2019 Curtea de Apel din Kiev a transformat recursul de apel al reclamantului din 11.05.2019 în hotărârea din 23.04.2019 a Tribunalului din Orașul Kiev din Obolonia privind această recunoaștere a vinovăției sale pentru o infracțiune administrativă de conducere a unui vehicul în stare de ebrietate, ca depusă după expirarea termenului stabilit. Curtea de Apel a refuzat satisfacerea cererii reclamantului de a-și reînnoi obligația de a-și reînnoi termenul stabilit de zece zile până la 11.05.2019, pe motiv că cererea a fost depusă doar în conformitate cu normele hotărârii din 23.04.2019 a Tribunalului din Orașul Kiev din 23 aprilie 2019 privind această recursare, care a fost depusărtată în conformitate cu art. 49 din Codul de Procesare, iar în cazul în care nu a fost depusă, în prima instanță, a fost depusă cererea de în cauză, deoarece nu a primit nicio informație în legătură cu numărul de persoane înregistrate în dosar, în conformitate cu Hotărârea din 23.05.2019, nr. 4359/05, în care se preciza că nu a primit nicio informație în legătură cu numărul de persoane înregistrate în dosar, în cazul în care nu a fost depusă în dosararea în dosar (în cazul în care nu a fost depus în dosar în dosar în dosar în data de 28 septembrie 2019) (Curtea nr. 559/07, nu a Curtea de Apel, nr. 559/07, din data de la data de Apel, nu a Curtea de Apel, nu a Curtea din data de Apel, nu a fost depusăruit în dosar în dosar în dosar în dosar, în cazul în cazul în care nu a fost depus în cazul în cazul în care nu a fost depus în dosar în dosar în dosar, în cazul în cazul în care nu a
Aprobat de la 30.11.2018 de A optulea Curte Administrativă de Apel, prin refuzul de a deschide procedura de apel privind recursul reclamantului din 17.09.2018 la hotărârea Tribunalului Rural Grodenkiv din regiunea Ivano-Frankiv din 04.09.2018, prin care a fost găsit vinovat de încălcarea regulilor vamale, ca fiind depus după expirarea termenului stabilit, precum și de a recunoaște neîntemeiată cererea sa de reînnoire a termenului de zece zile stabilit pentru recurs, care se baza pe faptul că a primit textul complet al hotărârii contestate din 12.09.2018 (care a fost confirmat de declarația reclamantului din 06.09.2018 și de notificările corespunzătoare de la 12.09.2018).Curtea de Apel a decis că nu a fost suficient de bine să se aplice cererea de recurs pentru a aplica cererea de recurs conform formularului de 24.09.2020, care a fost depusă la punctul 49 din Regulamentul General din 20.05.2020 privind recursul în cazul lui Vladimír Václav Markovic, care a fost respins în procesul din 17.10.2018, cu titlu de "N. 334, în cazul în care nu a fost depusă o recursă în cazul în care nu a fost depusărtată o recursă în procesul judiciar" (nr.
Prin hotărârea din 13.07.2020, Curtea de Apel din Donetsk a îndreptat recursul de apel al reclamantului din 06.07.2020 către hotărârea Tribunalului Primoric de la Mariupol din 22.06.2020, prin care a fost găsit vinovat de încălcarea regulilor vamale privind absența reclamantului și a apărătorului său, ca fiind depusă după expirarea termenului stabilit, precum și de declararea neîntemeiată a cererii sale de reînnoire a termenului de zece zile stabilit pentru apel, care se baza pe faptul că a primit textul complet al hotărârii contestate din 26.06.2020 (care a fost confirmat de cererile protectorului său din 24.06.2020 și de notificările corespunzătoare privind obligația de a primi o plângere administrativă din 26.06.2020).
Prin hotărârea din 26.08.2020, Curtea de Apel din Kiev a întors recursul reclamantului în cadrul procedurii de infracțiuni administrative, depus la 07.08.2020, la hotărârea Curții de Judecată din Borisipli din 20.07.2020, ca fiind depusă după expirarea termenului stabilit, justificând acest lucru prin faptul că reclamantul și apărătorul său au fost informați despre hotărâre în ziua în care a fost pronunțată, deoarece erau obișnuiți să fie prezenți la ședință.Curtea de Apel a respins argumentele că reclamantul a primit textul complet al hotărârii contestate de la 07.08.2020, după ce reclamantul și apărătorul său au depus repetate cereri către instanța de primă instanță (27.07.2020 și 05.08.2020) cu cereri de acordare a acesteia.Nimic nu indică faptul că instanța a fost obligată să aplice o altă cerere conform normelor Codului de procedură internă, deoarece acestea au fost obișnuite să fie prezente la ședință.Alegerea a fost depusă de către reclamantul după ce a primit textul complet al hotărârii contestate de la 07.08.2020, după ce reclamantul și apărătorul său au depus în instanță în instanța de primă instanță (27.07.2020 și 05.08.2020) cu cereri de acordare a acesteia.Nimite nu indică nicio dovadă că o altă cerere a fost obligată să aplice normele de la prima instanță în ceea ce privește aplicarea articolului nr. 335 din Codul de procedură intern (Domeniile administrative ale Ucrainei) din 20 martie, nr. 5552054, 2555, 255, 2821/210, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 285, 275, 275, 275, 275, 275, 275, 285, 275, 275, 275, 285, 275, 285, 285, 285, 285, 285, 285, 285, 285, 28
prin hotărârea din 15.06.2021 în cadrul procedurii privind infracțiuni administrative privind încălcarea normelor de siguranță rutieră, Curtea de Apel din Lviv a întors recursul de apel din 07.06.2021 al reclamantului la hotărârea din 12.05.2021 a Curții de Rayon Zoloșevski din Lviv, ca depusă după expirarea termenului stabilit, și a declarat neîmpănătoșată cererea sa de reînnoire a termenului de zece zile (a doua parte a articolului 294 din Codul Ucrainei privind infracțiunile administrative), care se baza pe faptul că a primit textul complet al hotărârii atacate din 27.05.2021 (confirmarea cu privire la obținerea de notificări relevante din iunie).Curtea de Apel a decis că nu a fost necesară aplicarea acesteia pentru a se baza pe cererea de recurs a unei cereri de apel, care a fost depusă la data de 12.02.2021 în conformitate cu normele Codului de procedură civil al Ucrainei, în conformitate cu art. 50 din Codul de procedură civil nr. 435 din 20/02/2020, cu privire la cererea de înregistrare a unui proces judiciar în instanța din data de 12.02.2021 în cazul lui No.
Prin hotărârea din 05.12.2022 Dnipropetrovsk Cour de Apel a întors recursul de apel al reclamantului din 18.10.2022, trimis prin poștă la 20.10.2022, la hotărârea din 21.09.2022 a Tribunalului din Sofia din Dnipropetrovsk, de închidere a procedurii în cazul unei infracțiuni administrative în care reclamantul era victimă, ca depusă după expirarea termenului stabilit. Curtea de Apel a justificat faptul că reclamantul a fost prezent la ședința din 21.09.2022 și a fost familiarizat cu părțile introductive și rezoluționale ale hotărârii contestate din acea zi. Curtea de Apel a respins argumentul reclamantului privind respingerea hotărârii de respingere a hotărârii din 20.10.2022 în mod serios, pe motiv că textul cererii de respingere a cererii de respingere a fost suplimentar depus la el doar după expirarea termenului stabilit de Codul fiscal din 17.10.2022, după ce a primit de fapt o scrisoare de plecare de la un alt tribunal.
(CASE OF SOKOLOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява №
71897/17 та 8 інших заяв –
див. перелік у додатку)
13 листопада 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Соколов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
,
Голова
,
Діана Сирку
(Diana Sârcu),
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 жовтня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники скаржилися на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Заявниця у заяві №
3159/19 також подала інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
5.
Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6.
Заявники скаржилися, головним чином, на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
7.
Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов’язків цивільного характеру чи встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства»
(Golder v. the United Kingdom),
від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18 та «Девеер проти Бельгії»
(Deweer v. Belgium)
, заява №
6903/75, пункти 48 і 49, від 27 лютого 1980 року). Крім того, обмеження будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції лише якщо вони переслідують законну мету і наявне розумне співвідношення пропорційності між застосованими засобами та метою, яка переслідується (див. рішення у справі «Селіс проти Франції»
(Célice v. France)
, заява №
14166/09, пункт 33, від 08 березня 2012
року). Ці гарантії ефективного доступу за пунктом 1 статті 6 застосовні до апеляційних та касаційних судів у разі їхнього існування (див., серед інших джерел, рішення у справі «Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункт 33, від 25 червня 2009
року), у тому числі щодо проваджень про адміністративні правопорушення в апеляційних судах (див., наприклад, рішення у справі «Чернега та інші проти України»
(Chernega and Others v. Ukraine)
, заява №
74768/10, пункти 176 – 182, від 18 червня 2019 року).
8.
У керівних справах «Давран проти Туреччини»
(Davran v. Turkey),
заява №
18342/03, пункти 31 – 47, від 03 листопада 2009 року) та згаданому рішенні у справі «Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, пункт 34 – 43) Суд вже встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.
9.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
11.
У заяві №
3159/19
заявниця подала інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.
12.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Гаврилов проти України»
(Gavrilov v. Ukraine),
заява №
11691/06, пункт 36, від 16 лютого 2017 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
заяви прийнятними;
Постановляє,
що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій;
Постановляє,
що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 листопада 2025
року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(відмова у доступі до судів вищих інстанцій)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Конкретне порушення, на яке скаржилися
Практика
Факти та відповідна інформація
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)
[2]
71897/17
23.09.2017
Дмитро Олександрович СОКОЛОВ
1989
Дикий Юрій Олегович
м.
Київ
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Постановою від 24.05.2017 Апеляційний суд Київської області повернув, як подану після закінчення строку для оскарження, апеляційну скаргу заявника від 16.05.2017 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2017, якою його було визнано винним у його присутності у вчиненні адміністративного правопорушення – керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про поновлення десятиденного строку на апеляційне оскарження, яке ґрунтувалося на тому (і підтверджувалося відповідними документами), що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови за його заявою про її отримання 10.05.2017, вважаючи це неналежною підставою для поновлення строку, про яке клопотав заявник. Апеляційний суд зазначив, що заявник був присутнім у засіданні 03.05.2017, у якому було оголошено оскаржувану постанову. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
250
3159/19
10.12.2018
Наталія Іллівна РАДЧЕНКО
1963
Фокій Богдан Васильович м.
Чернівці
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Ухвалою від 29.05.2018 (врученою заявниці 11.06.2018) Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги заявниці, як поданої з пропуском строку, цю скаргу вона первинно подала до цього суду 13.04.2018 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27.12.2017, якою частково було змінено вирок Солом’янського районного суду міста Києва від 09.10.2015, яким заявницю було визнано винною у вчиненні шахрайства. Верховний Суд постановив, що той факт, що повний текст ухвали апеляційного суду від 27.12.2017 було проголошено 17.01.2018, згідно з офіційною довідкою, складеною канцелярією апеляційного суду, був недостатнім, щоб остання дата вважалася датою обрахування відповідного тримісячного строку для подання касаційної скарги. Верховний Суд постановив, що відповідний строк розпочався з дати постановлення ухвали апеляційного суду від 27.12.2017. Згідно зі статтею 426 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, касаційні скарги мають бути подані до Верховного Суду протягом трьох місяців з «дня проголошення» судового рішення судом апеляційної інстанції.
п. 1 ст. 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження – з 15.12.2011 до 18.09.2018,
3 інстанції (див. рішення у справі «Нечай проти України»
(Nechay v. Ukraine),
заява №
15360/10, пункти 67 – 79, від 01 липня 2021
року);
ст. 13 Конвенції – відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження
1
950
250
19609/19
03.04.2019
Олег Олександрович ЗАЙЧЕНКО
1971
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Постановами від 16.10.2018 та 10.12.2018 Київський апеляційний суд повертав апеляційну скаргу заявника, подану 02.10.2018 на постанову Солом’янського районного суду міста Києва від 17.08.2018, якою його було визнано винним у порушенні митних правил, як подану після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник був присутнім у засіданні 17.08.2018 та був поінформований про оскаржувану постанову в цей день. Апеляційний суд відхилив аргумент заявника про пропуск встановленого строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено лише 26.09.2018 після того, як він та його захисник неодноразово, починаючи з 23.08.2018, зверталися до суду першої інстанції із заявами про її надання. Заявник надав копії відповідних заяв та повідомлення про вручення.
Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
-
44053/19
12.08.2019
Андрій Ігорович КУРОЧКІН
1989
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Постановою від 22.05.2019 Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 11.05.2019 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23.04.2019 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення – керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, як подану після закінчення встановленого строку. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання заявника про поновлення встановленого десятиденного строку до 11.05.2019, яке ґрунтувалось на тому, що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови лише 08.05.2019, коли воно було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Апеляційний суд постановив, що цей факт не становив належну підставу для задоволення поновлення строку на оскарження, про яке клопотав заявник, оскільки заявник був присутній у засіданні 23.04.2019 та був повідомлений про оскаржувану постанову в цей день. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
49672/19
12.09.2019
Володимир Михайлович РОДЧУК
1984
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Ухвалою від 30.11.2018 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника від 17.09.2018 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2018, яким його було визнано винним у порушенні митних правил, як поданою після закінчення встановленого строку, а також визнання необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваного рішення 12.09.2018 (що було підтверджено заявою заявника від 06.09.2018 та відповідним повідомленням про вручення від 12.09.2018). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу
для поновлення строку на оскарження до 17.09.2018, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 04.09.2018, на якому було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. 19.03.2019 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника.
1
500
-
49416/20
24.10.2020
Валерій Геннадійович БАБІН
1956
Маркелов Владислав Сергійович м.
Лімасол
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Постановою від 13.07.2020 Донецький апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 06.07.2020 на постанову Приморського районного суду міста Маріуполя від 22.06.2020, якою його було визнано винним у порушенні митних правил за відсутності заявника та його захисника, як подану після закінчення встановленого строку, а також визнання необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваної постанови 26.06.2020 (що було підтверджено клопотанням його захисника від 24.06.2020 та відповідним повідомленням про отримання від 26.06.2020). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження до 06.07.2020, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявника та його захисника було повідомлено про засідання від 22.06.2020, у якому було ухвалено оскаржувану постанову. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
250
1601/21
16.12.2020
Данило Анатолійович МЕЛЬНИК
1998
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Остаточною постановою від 26.08.2020 Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника у провадженні про адміністративне правопорушення, подану 07.08.2020 на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 20.07.2020, як подану після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник та його захисник були повідомлені про постанову в день її проголошення, оскільки вони обидва були присутні у засіданні. Апеляційний суд відхилив аргументи, що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови 07.08.2020 після неодноразових звернень заявника та його захисника до суду першої інстанції (27.07.2020 і 05.08.2020) із заявами про її надання. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
-
43541/21
20.08.2021
Роман Богданович ГАЛАБУДА
1987
Довгань Володимир Ігорович
м.
Львів
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Остаточною постановою від 15.06.2021 у провадженні про адміністративне правопорушення щодо порушення правил безпеки дорожнього руху Львівський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 07.06.2021 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 12.05.2021, як подану після закінчення встановленого строку, а також визнав необґрунтованим його клопотання про поновлення відповідного десятиденного строку (частина друга статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення), яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваної постанови 27.05.2021 (підтверджений відповідним повідомленням про отримання). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 12.05.2021. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
250
10000/23
08.02.2023
Дмитро Ігорович АНДРЕЙЧЕНКО
1994
Чіп Ярослав Миколайович м.
Дніпро
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Маресті проти Хорватії»
(Maresti v. Croatia)
, заява №
55759/07, пункти 33 – 43, від 25
червня 2009
року
Постановою від 05.12.2022 Дніпровський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника від 18.10.2022, надіслану поштою 20.10.2022, на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 про закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, в якому заявник був потерпілим, як подану після закінчення встановленого строку. Апеляційний суд обґрунтував це тим, що заявник був присутній у засіданні 21.09.2022 та був ознайомлений зі вступною та резолютивною частинами оскаржуваної постанови того дня. Апеляційний суд відхилив аргумент заявника про пропуск строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено лише 17.10.2022 після того, як його захисник неодноразово, починаючи з 27.09.2022, звертався до суду першої інстанції із заявами про надання постанови. Заявник надав копії відповідних заяв та електронного листа, яким йому було надіслано копію оскаржуваної постанови. Ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.
1
500
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.