CASE OF DERGACH AND FILIPPOV v. UKRAINE) (declaratii nr. 205/22 si nr. 27823/23) DECIZIA STRASBOURG din 18 iulie 2024 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă unor corecții redactatorii. În cazul Dergatic și Filipov din Ucraina, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea P), după ce a sesizat o comisie de anchetă, din care au fost compuse trei anchetatori, a declarat în iunie 2024: Carlo Ranzoni (secțiunea P), Carlo Ranzoni (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi Mitzi (secțiunea P), Martina Mitzi Mitzi (secțiunea P), Martinazi Mitzi (secțiunea P), Martinazi (secțiunea P), Martinazi (secțiunea P), Martinazi (secțiunea P), Marzi), Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi, Marzi
Observă, prin urmare, că principiile generale privind dreptul la un proces în termen rezonabil sau la eliberare în timpul procedurilor, garantate de art. 5 alineatul (3) din Convenție, au fost stabilite în mai multe hotărâri anterioare ale Curții (a se vedea, printre multe alte surse, hotărârea din cauzele Kudla împotriva Poloniei (Kudła v. Poland) [GC], cererea nr. 30210/96, punctul 110, ECHR 2000-XI și McKay împotriva Regatului Unit (McKay v. the United Kingdom) [GC], cererile nr. 543/03, punctul 41 44, ECHR 2006-X cu referințele ulterioare).
După examinarea tuturor materialelor disponibile, Curtea ajunge la concluzia că acestea arată, de asemenea, încălcări ale Convenției în contextul concluziilor sale în deciziile din cauzele menționate în tabelul din anexa. (a se vedea tabelul din anexa). În cererea nr. 205/22 reclamantul a menționat, de asemenea, că nu există alte încălcări în sensul subpunctului a al alineatului 3 din art. 35 din Convenție și nu sunt inadmisibile pe niciun alt motiv. Prin urmare, ele trebuie să fie considerate admise. După examinarea tuturor materialelor disponibile, Curtea ajunge la concluzia că acestea arată, de asemenea, încălcări ale Convenției în contextul concluziilor sale în deciziile din cauzele menționate în tabelul din anexa.
Hotărăște că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte plângeri depuse în baza practicii stabilite a Curții (vezi tabelul din anexa); Hotărăște că: (a) în decurs de trei luni statul pârât trebuie să plătească reclamantelor sumele indicate în tabelul din anexa; aceste sume trebuie să fie convertite în moneda națională a statului pârât la cursul de la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni până la finalizarea procesului de judecată a sumelor menționate, în cazul în care se aplică practica de trei luni, trebuie să se stabilească o rată de trei milioane de euro (interese simple) în baza unei rate pozitive de la frontiera de la Banca Centrală Europeană, în conformitate cu art. 5 din Convenție, pentru fiecare perioadă de trei ani de depășire a unei sumă de trei milioane de euro (în conformitate cu art. 3 din Regulamentul nr. 3 din Convenție).
Suma acordată în fiecare cerere în calitate de despăgubire a cheltuielilor judiciare și a altor cheltuieli (în euro) [2] 205/22 14.12.2021 Roman Anatoliević DERGAÇ 1980 Golub Serghei Alexandrovich m. Krivii Rig din 22.07.2018 până la 12.09.2023 5 ani, 1 lună și 22 zile de invocare de către instanțe a motivelor care au devenit cu timpul nepotrivite; nu a fost luată în considerare posibilitatea aplicării altor măsuri preventive la p. 1 art. 6 din Convenție prelungirea pașnică a procedurilor penale din 22.07.2018 până la 14.12.2023, instanța a 2-a (vezi decizia în cazul Nu faceți o vizită necorespunzătoare Ucrainei (Nechay v. Ukraine No 15360/23), cererea de evaluare a măsurilor de a aplica procedurile de neînlocuvibilitate, de a aplica punctele 67 79, de la 31.07.2021; art. 13 lipsa de aplicare a legislației naționale a măsurilor de protecție juridică pentru a asigura că nu se efectuează procedurile penale corespunzătoare în cazul Nechay v. Ucraina, de la 12.05.2020202020; nu a fost luată nicio măsură de a face o vizită necorespunzătoare în cazul 27/05/2021; decizia de a Curții de neînlocuvizită necorespunere a procedurilor penale 27/03/2020; decizia de neînlocuviziune a procedurilor de neînlocuvizitare a procedurilor judiciare în cazul 27/06/202020 (Nechay v.Ucraina, de la 27.03.2023, nu a fost luată în cazul 27/03/20; decizia de neînlocuviziere a proceduri neconvență în cazul 27/03/2022, nu a judecării nu a judecării nu a lui Andrei V.V.Ucrainei, de la 27.03.20; decizia de la 27.03.2023, nu a fost luată în cazul 27/03/20; decizia de neînlocu
art. 6 din Convenție prelungirea excesivă a procedurilor penale din 14.03.2017 durează, 1 instanță (decisiunea în cazul Nechay împotriva Ucrainei (Nechay v. Ucraina), declarația nr. 15360/10, punctele 67 79, din 01 iulie 2021); art. 13 absența în legislația națională a unui mijloc eficient de apărare juridică în legătură cu prelungirea excesivă a procedurilor penale (a se vedea decizia în cazul Nechay împotriva Ucrainei (Nechay v. Ucraina), declarația nr. 15360/10, 01 67 79, din iulie 2021) 3 900 250 [1] În plus față de suma oricărei taxe care poate fi impusă reclamantelor.[2] În plus față de orice taxă care poate fi impusă reclamantelor.
(CASE OF DERGACH AND FILIPPOV v. UKRAINE)
(Заяви №
205/22 та №
27823/23)
18 липня 2024 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Дергач та Філіппов проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni), Голова,
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits),
Марія Елосегі
(María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 27 червня 2024 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання їх під вартою під час досудового розслідування. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
5
Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6.
Заявники скаржилися, головним чином, на надмірну тривалість тримання їх під вартою під час досудового розслідування. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції.
7.
Суд зауважує, що загальні принципи стосовно права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП]
(Kudła v. Poland)
[GC], заява №
30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI та «МакКей проти Сполученого Королівства» [ВП]
(McKay v. the United Kingdom)
[GC], заява №
543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).
8.
У керівних справах «Харченко проти України»
(Kharchenko v. Ukraine)
, заява №
40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України»
(Ignatоv v. Ukraine)
, заява №
40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9.
Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
інші стверджувані порушення за усталеною практикою
11.
Заявники висунули інші скарги за статтями 6 та 13 Конвенції з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.
12.
У заяві №
205/22 заявник також висунув інші скарги за різними статтями Конвенції.
13.
Суд розглянув заяву і вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
14.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України»
(Ignatov v. Ukraine)
) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
за цих підстав суд одноголосно
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
прийнятними скарги на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві №
205/22 – неприйнятними;
Постановляє
, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;
Постановляє
, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку);
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 липня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування
)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Тривалість тримання під вартою
Конкретні недоліки
Домашній арешт
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро
)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро
)
[2]
205/22
14.12.2021
Роман Анатолійович
1980
Голуб Сергій Олександрович м.
Кривий Ріг
З 22.07.2018 до
12.09.2023
5 років,
1 місяць та 22 дні
наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів
п. 1 ст. 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження – з 22.07.2018 до 14.12.2023, 2 інстанції (див. рішення у справі «Нечай проти України»
(Nechay v. Ukraine)
, заява №
15360/10, пункти 67 – 79, від 01
липня 2021
року);
ст. 13 – відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження (див. рішення у справі «Нечай проти України»
(Nechay v. Ukraine),
заява №
15360/10, пункти 67 – 79, від 01
липня 2021 року).
3
900
250
27823/23
30.06.2023
Андрій Юрійович ФІЛІППОВ
1970
Воронюк Катерина Юріївна
м.
Рівне
З 16.03.2017 до
12.05.2023
6 років, 1 місяць та 27 днів
ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів;
наведення та повторення судами під час розгляду справи підстав, які з часом стали неналежними;
під час здійснення провадження у справі не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів для забезпечення явки у судові засідання;
здійснення провадження з неналежною ретельністю призвело до тривалого тримання під вартою
З 31.03.2023 до 12.05.2023
п. 1 ст. 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження – з 14.03.2017 – триває, 1
інстанція (рішення у справі «Нечай проти України»
(Nechay v. Ukraine),
заява №
15360/10, пункти 67 – 79, від 01
липня 2021 року);
ст. 13 – відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження (див. рішення у справі «Нечай проти України»
(Nechay v. Ukraine),
заява №
15360/10, пункти 67 – 79, від 01
липня 2021 року)
3
900
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам
.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам
.