Uzu împotriva Ucrainei

În cazul UZU împotriva Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Cea de-a Cincia Secție), întrunind comitetele din care fac parte: Lado Chanturia, Președintele, Nicolae Gănevă, avocatul de 24 de ani, Nicolae Niferko, avocat de 24 de ani, judecător de drepturile omului, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecată, judecător de drepturi civile, judecător de drepturi civile, judecată, judecător de drepturi, judecată, judecător de drept de drept civil, judecată, judecător de drept de drept civil,

judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecător de drept, judecată, judecată, judecător de drept, judecată, judecată, judecător de drept civil, judecată, judecată, judecător de drept, judecată, judecată, judecată, judecată, judecător de drept, judecată, judecată Pe 19 august 2015, în jurul orei 19 min, un grup de aproximativ douăzeci de tineri a început să strige și să fluiere în direcția reclamantului, în timp ce toți coborau pe scările de rulare de la stația de metrou din Kiev.

Grupul l-a urmat pe reclamant la stație și a urcat în același vagon. Ei au ridiculizat culoarea pielii reclamantului și l-au întrebat: "Mavpa, banane vei fi?" Aproximativ zece tineri din grup au mers după reclamant, când acesta a coborât din tren la stația sa. Așezat pe platforma stației de metrou, ei au mers la reclamant și au început să-l atace, înfățișând și lovind corpul în diferite părți ale procesului de violență în grup. Nimeni nu a fost înțeles. În septembrie 2015, adversarii poliției au efectuat o serie de acțiuni procedurale pentru a-i căuta pe atacatori. Ei au elaborat un plan de acțiuni de anchetă și de acțiuni de anchetă operațională, au făcut două fotografii ale presupuselor atacatori, au interogat 27 de angajați ai metroui și un martor care a confirmat că a văzut atacul asupra reclamantului, dar nu a intervenit, deoarece se temea pentru viața sa.

Angajații poliției au efectuat două experimente de anchetă și au interogat mama reclamantului, șoferul de autobuz în care reclamantul a rămas după ieșirea din stația de metrou și un angajat al poliției de la stația de metrou care a fost de gardă în acea seară. Un angajat de poliție a menționat că nu a fost martor la atacul și că în momentul în care a fost identificat nimeni nu i-a făcut plângere. În perioada de la 6 septembrie până la 2 octombrie 2015, un grup de persoane care au fost atacate de un agresor a fost declarat violent. În septembrie 2015, un expert din studioul de anchetă a declarat că nu au fost admise în studio de anchetă persoane care să facă o declarație de violență. Potrivit unui raport al experților poliției, nu s-a identificat suficient de detaliat, deoarece nu a fost identificat nici unul dintre cei doi atacatori, și nu s-a fost identificat ca fiind un individ grav.

În perioada 19-22 aprilie și 29 aprilie 2016, 112 de polițiști, care în aceste date lucrau la diferite stații de metrou, au prezentat rapoarte șefului departamentului de poliție din metrou, conform cărora în timpul îndeplinirii sarcinilor de serviciu nu au observat pe nimeni care să corespundă punctului de descriere al presupusului atacator. 10. pe 4 iulie 2018, a fost recunoscută o examinare lingvistică pentru a determina care dintre pozițiile expresorilor a fost supusă unei anchete de incitare la violență. pe 24 martie 2018, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost încheiată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente.

pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, iar pe 12 martie, a fost efectuată o examinare lingvistică a actelor violente. pe 12 martie, a fost efectuată de către o examinare judiciară a actelor experționalizate de actelor experți. pe 12 martie, a fost efectuată o examinare experțională a actionala a actelor violentei violente, care a fost examinată de către un expert pentru abilită în cadrul unui proces judiciar.

pe 12 martie, a fost examinată o examinare judiciară a actelor expertistică națională a actelor violente. pe 11 martie, care a fost examinată în temeiul actelor violente. pe 12 martie, pe Pe 18 septembrie 2023, Curtea de judecată din Podil a anulat decizia de închidere a procedurii în legătură cu faptul că polițiștii nu au stabilit toate circumstanțele evenimentului și nu au efectuat toate acțiunile necesare de investigare. Curtea a întors cazul la ancheta suplimentară. 14. pe 11 octombrie 2023, ancheta a fost reluată și, evident, nu a fost finalizată încă. OPCIZIUNEA TURDULUI A RĂSĂMPATĂ ARTICOLUL 3 AL CONVENȚII, punctul 14 din CONVENȚIA 15. Reclamantul a reclamat în mod repetat art. 3 din Convenție în combinație cu art. 14 din Convenția din 2014 privind nerespectarea violenței de către stat împotriva unui grup de persoane fizice, pe baza afirmațiilor sale că atacurile sale au fost subordonate unor atacuri rasiale necorespunzătoare.

16. pe 18 octombrie 2023, Curtea a declarat că a primit o declarație în care se considera că atacurile asupra persoanelor fizice au fost de natură să le facă rău în mod corespunzător (art. 39, punctul 17 din Convenție). (nr. 268 de la Convenție) Curtea consideră că, în cazul în care a fost examinată cauza, nu a fost aplicată o serie de acte de violență fizică în temeiul articolului 3 din Convenția din 2014 privind nerespectarea violența împotriva persoanelor fizice, ci nu a fost suficient de natură să fie subordonată asupra unui atac rațional.

de asemenea, consideră că această plângere nu este o plângere neîntemeiată în sensul articolului 35 alineatul (3) din Convenție sau o urgență de orice alt motiv, iar, prin urmare, trebuie să fie considerată ca fiind inadmisibilă după ce a avut loc un incident (a se vedea, de exemplu, hotărârea din cauza Molokov împotriva Ucrainei (Comitetul), recursul nr. 60865/16, punctul 21, din 12 octombrie 2023). (19) Curtea remarcă că această plângere nu este o plângere neîntemeiată în sensul articolului 35 alineatul (3) din Convenție sau o urgență de orice alt motiv.

(20) Ancheta a fost întocmită în legătură cu abuzurile comise de persoane private și a fost condusă de autoritățile de stat, care au declarat obligația de a nu abuza de autoritățile de stat, iar acuzațiile au fost recursate de autoritățile de stat, care au declarat că au fost reținute de către autoritățile de stat, iar acuzațiile au fost recursate de orice fel de motive de rasism, precum: rasism, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri personale, abuzuri de bunuri de inimă și alte motive grave (înțele de bunuri umane, abuzuri de bunuri umane, abuzuri de bunuri umane, abuzuri de bunuri umane, abuzuri de spirit, abuzuri de spirit, abuzuri de spirit, abuzuri de spirit, etc.) (încăuturi de bunuri de spirit, etc.) (încăuturi de care au fost aduse în cazul Curtea, în cazul Curtea din 22 noiembrie 2015 și al doilea, în cazul de judecată, în care au fost judecat de către autoritățile de drept, iar alte persoane, iar acuzați au fost reținuite de către autorități, iar acuzați, iar acuzați nu au fost reținuite în cazul de drepturi de drepturi de drepturi (încădere, în cazul în cazul în care au fost judecată În acest caz,

examinarea forensică a început la 03 septembrie 2015 și s-a încheiat la 02 octombrie 2015 cu concluzia că nu a fost posibilă determinarea gradului de severitate a leziunilor corporale, deoarece certificatele medicale nu conțineau o descriere suficient de detaliată. La acel moment, era o jumătate de lună de la data evenimentelor în cauză, iar posibilitatea de a stabili o documentație detaliată a leziunilor corporale a fost pierdută. În ceea ce privește a doua întâmplare, Curtea a precizat că Guvernul nu a furnizat informații suplimentare despre acțiunile suplimentare pe care le-a investigat oponenții în timpul anchetei după ce au fost capturate fotografii personale ale acestora, în special în cazul atacurilor împotriva membrilor poliției.

În punctul 8 a acestei hotărâri, Curtea a precizat că nu au putut identifica oponenților în mod personal (a se vedea punctul 9). În plus, a durat aproape trei ani pentru a fi numită o examinare lingvistică (vezi punctul 10).Curtea nu poate trece cu vederea faptul că concluzia examinării lingvistice conține două afirmații contradictorii și, în timpul recalificării procedurii penale de la art. 161 la art. 125 din Codul penal al Ucrainei (vezi punctul 11), un angajat al poliției s-a referit la afirmația că viraz nu a conținut amenințări cu consecințe negative, dar a ignorat afirmația că expresia mavpa, bananești?

a fost "intenționată să stârnească intoleranță între reprezentanții rasilor împotriva lor în cadrul investigațiilor și al altor încercări de anchetă".Curtea amintește că, dacă în timpul anchetei au fost identificate orice dovezi ale unei declarații de natură rasistă, acestea trebuie să asigure în orice caz o confirmare a faptului că au fost înregistrate amenințări cu consecințe negative, dar nu și că au fost transmise în cazul în care au fost verificate în mod serios și nu au fost verificate în mod efectiv în cazul în care au fost efectuate investigații pentru orice motiv de rasism în faza finală (de exemplu, în cazul Bulgariei, în cauza nr. 155/12, 25 octombrie 2015), în care au fost obținuite dovezi care să împice eficacitatea deciziei judecării împotriva rasului (decescarea împotriva celor care au fost acuzați în instanța din Ungaria, de judecată, în cazul nr. 20/1055, punctul 15), și astfel au împiedicat orice obiecție împotriva rasismului (decesele de judecată, de judecată, de exemplu, în cazul în cazul în cazul în care au fost depuse în judecat în instanța din Bulgaria, în cauza nr. 1529/12, octombrie, în cazul în cazul în cazul în care au fost în care au fost depuse în judecat toate motivele împotriva rasului (decesului din Ungaria, în cazul în cazul în Ungaria, în cazul în cazul în cazul în care au fost depus, în cazul în cazul în cazul în care au fost depuscădere,

în cazul în cazul în Astfel, a fost încălcată art. 3 în combinație cu art. 14 din Convenție. Prin urmare, Curtea respinge obiecția Guvernului privind epuizarea mijloacelor naționale de apărare juridică, mai devreme înainte de examinarea meritelor (vezi punctul 18). CLAIMELE IMPLICATE 27. Reclamantul a depus, de asemenea, o plângere împotriva articolelor 8 și 13 din Convenție, precum și împotriva articolului 1 din Protocolul nr. 12 la Convenție.

După examinarea faptelor, a dovezilor părților și a concluziilor sale preliminare, Curtea consideră că, după examinarea aspectelor juridice principale ale acestei proceduri, nu este în măsură să examineze restul cererilor de despăgubire (vezi punctul 30. în cazul Curții, în care a declarat că nu a beneficiat de resurse juridice în interesele naționale ale României în temeiul Legii nr. 455/2014 privind protecția drepturilor omului, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții nr. 478/VASC, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul Curții, în cazul în cazul Curtea, în cazul în cazul în cazul în cazul în care Curtea, în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care Curtea, în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu există, în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu există, în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu există,

în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu există, în cazul în cazul în cazul Pentru CEDOAMENTUL DE PRECURERE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI A CURTUI DE CONSTANȚIE A CURTULUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTULUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTULUI A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTUI A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚINE A CURTULUI A CURTUI A CURTUI A CURTULUI A CURTUI A CURTUI DE CONSTANȚI A CURTULUI A CURTULUI A CURTULUI A CURTUI A CURTUI A CURTULUI A CURTUI A CURTUI A CURTUI A CURTULUI A CURTUI A CURTUI A Făcută în limba engleză și comunicată în scris până la 21 noiembrie 2024 în conformitate cu punctele 2 și 3 din Regula 77 din Regulamentul Curții.Martina Keller Secretar adjunct Lado Chanturia Președinte

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «УЗУ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF UZU v. UKRAINE) (Заява № 7164/18) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 21 листопада 2024 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Узу проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Ладо Чантурія (Lado Chanturia), Голова , Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy) , Уна Ні Райферті (Úna Ní Raifeartaigh), судді , та Мартіна Келлер (Martina Keller) , заступник Секретаря секції, з огляду на: заяву (№ 7164/18), яку 24 січня 2018 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Девід Харрісон Узу (далі – заявник), 1998 року народження, який проживає у м. Київ, і якого представляла пані Ю.В.

Науменко, юрист, яка практикує у м. Київ; рішення повідомити про заяву Уряд України (далі – Уряд), який представляла його Уповноважений, на останніх етапах провадження пані М. Сокоренко; зауваження сторін; після обговорення за зачиненими дверима 24 жовтня 2024 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРЕДМЕТ СПРАВИ

1. Справа стосується стверджуваного нападу на заявника з боку приватних осіб на ґрунті расової приналежності. Заявник має афро-українське походження і на момент відповідних подій йому було 16 років. Він скаржився за статтями 3 і 8 Конвенції у поєднанні зі статтею 14 Конвенції, за статтею 13 Конвенції у поєднанні зі статтями 3, 8 і 14 Конвенції, а також за статтею 1 Протоколу № 12 до Конвенції. 2. 19 серпня 2015 року близько 19 год 00 хв група з приблизно двадцяти молодих осіб кричала та свистіла у бік заявника, коли всі вони спускалися ескалатором на станції метро в м. Київ. Група пішла за заявником на станцію та зайшла у той же вагон потягу. Вони висміяли колір шкіри заявника і запитали його: «Мавпа, банани будеш?» Близько десяти молодих людей із групи пішли за заявником, коли він вийшов з поїзда на своїй станції.

Опинившись на платформі станції метро, вони підійшли до заявника та почали на нього нападати, штовхаючи та завдаючи удари по різних частинах тіла. Ніхто не втрутився. Якісь літні жінки почали кричати, після чого нападники пішли геть. Мати заявника того ж дня звернулася до поліції. 3. Заявник надав Суду медичні довідки з двох лікарень, які свідчать, що він отримав струс головного мозку та забої м’яких тканин лівої половини обличчя, нижньої щелепи, тулуба та кінцівок. 4. 20 серпня 2015 року працівники поліції порушили кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (нанесення легких тілесних ушкоджень).

08 вересня 2015 року кримінальне провадження було перекваліфіковане за статтею 296 (хуліганство, вчинене групою осіб), а 15 вересня 2015 року знову було перекваліфіковане за статтею 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). 5. У вересні 2015 року працівники поліції провели низку процесуальних дій для розшуку нападників. Вони розробили план слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, склали два фотороботи ймовірних нападників, допитали двадцять сім працівників метрополітену та одного свідка, який підтвердив, що бачив напад на заявника, але не втрутився, оскільки побоювався за власне життя.

Працівники поліції провели два слідчих експерименти й допитали матір заявника, водія автобуса, у який заявник сів після виходу зі станції метро, та працівника поліції станції метро, який чергував того вечора. Працівник поліції зазначив, що не був свідком нападу і на момент подій йому ніхто не скаржився. 6. У період з 03 вересня до 02 жовтня 2015 року проводилася судово-медична експертиза. Судово-медичному експерту були надані копії двох медичних довідок, протокол допиту заявника як потерпілого та один протокол проведення слідчого експерименту. Проте експерт не зміг визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень заявника, оскільки медичні довідки не містили їхнього достатньо детального опису. 7. Згідно з твердженнями заявника у вересні 2015 року він побачив одного з нападників на вулиці Хрещатик у м. Київ і викликав поліцію.

Було встановлено, що ця особа входила до групи осіб, які жорстоко поводилися із заявником, і була саме тією особою, яка образила його, назвавши «мавпою». Працівники поліції допитали особу як свідка та відпустили на тій підставі, що він не наносив заявникові тілесних ушкоджень. Уряд не прокоментував твердження заявника у зв’язку з цим. 8. 12 листопада 2015 року заявнику пред’явили фотознімки чотирьох ймовірних нападників. На третьому фотознімку він впізнав особу, яка висловлювала образи в його бік. 9. У період з 19 до 22 квітня та 29 квітня 2016 року 112 працівників поліції, які в ці дати працювали на різних станціях метрополітену, надали рапорти начальнику управління поліції в метрополітені, що під час виконання службових обов’язків вони не помітили нікого, хто б відповідав опису орієнтування ймовірного нападника.

10. 04 липня 2018 року було призначено лінгвістичну експертизу для визначення, чи становив вираз «мавпа, банани будеш?» заклик до насильства. 24 вересня 2018 року була проведена лінгвістична експертиза. Судовий експерт дійшов висновку, що зазначений вираз був образливим, принижував людську гідність та створював негативний образ темношкірих осіб в очах представників інших рас, а тому був принизливим. Вираз був спрямований на розпалювання нетерпимості між представниками небілої раси та інших рас. Однак експерт також дійшов висновку, що вказаний вираз не містив погроз настання негативних наслідків для будь-якої особи, чи заклику, спрямованого до розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі.

11. 12 грудня 2019 року на підставі зазначеного висновку експерта кримінальне провадження було перекваліфіковане зі статті 161 на статтю 125 Кримінального кодексу України (див. пункт 4). 12. 11 березня 2020 року провадження було закрито у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. 13. 18 вересня 2023 року Подільський районний суд міста Києва скасував постанову про закриття провадження у зв’язку з тим, що працівники поліції не встановили усі обставини події та не провели всі необхідні слідчі дії. Суд повернув справу на додаткове розслідування. 14. 11 жовтня 2023 року розслідування було відновлено і, вочевидь, не завершено досі.

ОЦІНКА СУДУ

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ У ПОЄДНАННІ ЗІ СТАТТЕЮ 14 КОНВЕНЦІЇ

15. Заявник скаржився за статтею 3 Конвенції у поєднанні зі статтею 14 Конвенції на непроведення державою ефективного розслідування стверджуваного нападу на нього на ґрунті расової приналежності. 16. Уряд визнав, що заявник отримав легкі тілесні ушкодження і на нього напала група з десяти осіб, які назвали його «мавпою». Однак Уряд висунув заперечення, що стаття 3 Конвенції не була застосовна до цієї справи з огляду на характер тілесних ушкоджень заявника, і невичерпання ним національних засобів юридичного захисту. 17. Суд зауважує, що на момент подій заявник був неповнолітнім і на нього напала група осіб, які образили його у зв’язку з кольором його шкіри. Йому завдали ударів по різних частинах тіла і він отримав декілька тілесних ушкоджень (див.

пункт 3). Суд вважає, що фізичні страждання заявника у поєднанні з його віком і очевидним мотивом насильства на ґрунті расової приналежності, були достатньо серйозними, щоб підпадати під сферу дії статті 3 Конвенції (див. рішення у справі «Абду проти Болгарії» (Abdu v. Bulgaria) , заява № 26827/08, пункт 39, від 11 березня 2014 року). 18. Суд також вважає, що питання вичерпання національних засобів юридичного захисту тісно пов’язане із суттю скарги заявника на стверджуване непроведення ефективного розслідування, а тому має бути долучено до розгляду цієї скарги по суті (див., наприклад, рішення у справі «Молоков проти України» [Комітет] (Molokov v Ukraine) [Committee], заява № 60865/16, пункт 21, від 12 жовтня 2023 року).

19. Суд зазначає, що ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції або неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. 20. Загальні принципи стосовно жорстокого поводження, вчиненого приватними особами, та зобов’язання органів державної влади викривати будь-які можливі расистські мотиви були наведені в рішенні у справі «Бурля та інші проти України» (Burlya and Others v. Ukraine), заява № 3289/10, пункти 124 – 128, від 06 листопада 2018 року). 21. Насамперед Суд зазначає, що розслідування на національному рівні, хоч і було активним у вересні 2015 року, швидко завмерло після двох подій: по-перше, невизначення судово-медичним експертом ступеня тяжкості тілесних ушкоджень заявника (див.

пункт 6) та, по-друге, впізнання заявником у листопаді 2015 року особи, яка викрикувала образи на його адресу (див. пункт 8). 22. Стосовно першої події Суд повторює, що розслідування жорстокого поводження має бути швидким і ретельним, а органи державної влади повинні вживати всіх розумних і доступних їм заходів для збирання доказів, які стосуються події, у тому числі, inter alia , висновки судово-медичних експертиз (див., наприклад, рішення у справі «Ель-Масрі проти Колишньої Югославської Республіки Македонія» [ВП] (El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia) [GC], заява № 39630/09, пункт 183, ЄСПЛ 2012). У цій справі судово-медична експертиза розпочалася 03 вересня 2015 року та завершилася 02 жовтня 2015 року з висновком, що неможливо було визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки медичні довідки не містили достатньо детального опису.

На той момент минуло півтора місяця з дати відповідних подій, і можливість детальної документації тілесних ушкоджень заявника була вже втрачена. 23. Стосовно другої події Суд зауважує, що Уряд не надав додаткової інформації, які слідчі дії працівники поліції вжили після того, як заявник упізнав фотографію особи, яка його образила (див. пункт 8). Незрозуміло, чи допитали працівники поліції цю особу, чи вжили вони додаткових заходів, щоб спробувати встановити інших членів групи, окрім допиту працівників поліції, які випадково могли бачити ймовірних нападників (див. пункт 9). У зв’язку з цим Суд вказує на проміжок часу у майже шість місяців між впізнанням зображеної на фотознімку особи та опитуванням працівників поліції, що вплинуло на збільшення загальної тривалості розслідування.

24. Крім того, знадобилося майже три роки на призначення лінгвістичної експертизи (див. пункт 10). Суд не може оминути увагою той факт, що висновок лінгвістичної експертизи містив два суперечливі твердження, і під час перекваліфікації кримінального провадження зі статті 161 на статтю 125 Кримінального кодексу України (див. пункт 11) працівник поліції послався на твердження, що «вираз не містив погроз настання негативних наслідків», але проігнорував твердження, що вираз «мавпа, банани будеш?» був «спрямований на розпалювання нетерпимості між представниками небілої раси та інших рас».

Суд нагадує, що якщо під час розслідування встановлені будь-які докази словесних образ расистського характеру, вони повинні бути перевірені, і у випадку підтвердження має бути проведено ретельне дослідження усіх фактів для викриття будь-яких можливих расистських мотивів (див., наприклад, рішення у справі «Балаж проти Угорщини» (Balázs v. Hungary) , заява № 15529/12, пункт 61, від 20 жовтня 2015 року). Таким чином, первинні спроби працівників поліції викрити расистські мотиви були зведені нанівець на останньому етапі розслідування перед його закриттям у 2020 році. Хоча національні суди скасували постанову про закриття провадження та повернули справу на додаткове розслідування (див. пункт 13), низка серйозних процесуальних недоліків, які становили перешкоди для забезпечення доказів, негативно вплинули на ефективність будь-якого подальшого розслідування.

25. Отже, Суд вважає, що національні органи влади не виконали свого зобов’язання провести ефективне розслідування та викрити будь-які расистські мотиви події. 26. Таким чином, було порушено статтю 3 у поєднанні зі статтею 14 Конвенції. Тому Суд відхиляє заперечення Уряду щодо вичерпання національних засобів юридичного захисту, раніше долучене до розгляду по суті (див. пункт 18).

ІНШІ СКАРГИ

27. Заявник також скаржився за статтями 8 і 13 Конвенції, а також за статтею 1 Протоколу № 12 до Конвенції. З огляду на факти справи, доводи сторін і свої попередні висновки Суд вважає, що він розглянув основні юридичні питання в цій справі і немає потреби розглядати решту скарг (див. рішення у справі «Центр юридичних ресурсів в інтересах Валентина Кимпеану проти Румунії» [ВП] (Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Câmpeanu v. Romania) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ 2014).

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

28. Заявник вимагав 15 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди, 1 000 євро в якості компенсації судових та інших витрат, понесених під час провадження у національних судах, і 2 400 євро в якості компенсації витрат, понесених під час провадження у Суді. Заявник надав копію договору про надання правової допомоги та акт виконаних робіт, здійснених його представником. 29. Уряд стверджував, що вимога про відшкодування моральної шкоди була необґрунтованою, а вимога щодо компенсації судових та інших витрат – надмірною. 30. Суд присуджує заявнику 4 500 євро в якості відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися. 31. Беручи до уваги наявні в нього документи, Суд вважає за розумне присудити 1 200 євро, що охоплюють витрати за всіма аспектами, та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику, які мають бути сплачені безпосередньо на банківський рахунок його представника, пані Ю.В.

Науменко.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Оголошує прийнятною скаргу за статтею 3 та статтею 14 Конвенції; Постановляє, що було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції у поєднанні зі статтею 14 Конвенції; Постановляє, що немає потреби розглядати питання прийнятності та суть решти скарг у заяві; Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику такі суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу: (i) 4 500 (чотири тисячі п’ятсот) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися, в якості відшкодування моральної шкоди; (ii) 1 200 (одна тисяча двісті) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику, в якості компенсації судових та інших витрат, які мають бути сплачені безпосередньо на банківський рахунок, зазначений пані Ю.В.

Науменко; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти; Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції. Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 21 листопада 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду. Мартіна Келлер (Martina Keller) Заступник Секретаря Ладо Чантурія (Lado Chanturia) Голова