CASE OF BEREZOVSKYY v. UKRAINE (declaratie nr. 2083/24) DECIZIE STRASBOURG 23 ianuarie 2025 Această hotărâre este definitivă, dar poate fi supusă corecțiilor redactoriale.În cazul Berezovskiy împotriva Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea a cincea), după ce a decis în urma unei hotărâri a unui comitet al cărui componență a fost compusă de: Diana Sîrcu (investigația Sârcu), Președintele Curții, a fost sesizată în data de 3 decembrie 2024, a fost declarată o amenințare la adresa lui Katerina Šimašina (investigația Sârcu), a fost declarată o amenințare la adresa lui Viktor Šimkov (investigația Sârcu), a fost declarată o amenințare la adresa lui Viktor Šimkov (investigația Sârcu), a fost declarată o amenințare la adresa lui Viktor G. (investigația Sârcu), a fost declarată o amenințare suplimentară la adresa unui avocat de stat al Ucrainei (investigația Sârcu), a fost declarată o amenințare la adresa unei informații suplimentare la data de 3 decembrie 2024, a că a fost declarată o amenințare la adresa unui avocat de stat al Ucrainei (investigația Sârcu).În secțiunea Sârcu a treia Sârcu a fost declarată o amenință la data de 5 decembrie 2024, iar în data de 5 decembrie 2024 a fost declarată o amenințare supusă în față la o amenințare suplimentară a unei amenințări suplimentară a Ucrații suplimentară a Ucrației a Ucrainei (investigația Sârcu).Încătatului Sârcu a lui G.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V
În primul rând, Curtea remarcă că această cauză trebuie să fie examinată în funcție de obligația statului de a efectua o anchetă eficientă a aspectului procedural al articolului 2 din Convenție.Principiile generale corespunzătoare privind eficiența anchetelor sunt cele menționate în hotărârea în cazul Mustafa Tunç și Fecire Tunç împotriva Turciei (Mustafa Tunç și Fecire Tunç împotriva Turciei) [GC, cerere nr. 24014/05, punctele 169 182, din 14 aprilie 2015].În special, după apariția obligației de anchetă, respectarea cerințelor procedurale prevăzute la art. 2 din Convenție este evaluată pe baza mai multor criterii fundamentale: unitatea acțiunilor de anchetă, rapiditatea anchetelor, implicarea membrilor familiei și independența anchetelor.Există elemente interdependente care trebuie să fie determinate de o anchetă reușită, iar fiecare dintre ele trebuie să fie stabilită în mod corect de către o persoană în cauză (a se vedea punctul 7 din Ordonanța 2002/Paul Edwards, punctul 22), iar dacă nu se constată că o persoană în cauză este capabilă să facă față unei obligații de anchetă sau nu poate face față unei acțiuni (a se vedea punctul 7 din Ordonanța 2002/Paul Edwards, punctul 229, punctul 7 din Ordonanța 2002/Paul Edwards, punctul 7), se va stabili că fiecare persoană în cauză este capabilă să facă față unei obligații de anchetă sau nu poate face față unei acțiuni (a se aflăuzit în mod necesar de către o persoană în cauză).
În cazurile de conducere Kachurka împotriva Ucrainei (Kachurka v. Ukraine, cerere nr. 4737/06, din 15 septembrie 2011), Pvotvotko împotriva Ucrainei (Pozhyvotko împotriva Ucrainei), cererea nr. 42752/08, din 17 octombrie 2013 și Oasyuk împotriva Ucrainei (Basyuk împotriva Ucrainei), cererea nr. 5115/10, din 11 noiembrie 2015), Curtea a adoptat deja documente de probă privind încălcările unor puncte similare, care au fost examinate în cadrul procedurii de anchetă a Convenției ONU împotriva Ucrainei (UNODC, Tabelul 10), iar Curtea consideră că nu este în măsură să își examineze în mod eficient toate aceste aspecte, în special, în cazul în care nu este necesar să se prezinte nicio observație sau altă observație; Curtea consideră că nu este în măsură să își prezinte concluziile cu privire la aceste aspecte, în special în ceea ce privește art. 8 din Convenția ONU împotriva Ucrainei (TASC, Tabelul 10), iar în cazul în care nu este necesar să se prezinte nicio observație sau altă observație, Curtea nu este în măsură să își prezinte concluziile cu privire la aceste aspecte.
că această cerere indică o încălcare a articolului 2 alineatul (1) din Convenție în legătură cu neîndeplinirea unei investigații eficiente a unui accident rutier care a constituit o amenințare la viață, în care nu au fost implicați reprezentanți ai statului; stabilește că: (a) în decurs de trei luni statul pârât trebuie să plătească reclamantului sumele indicate în tabelul din anexa; dacă sumele trebuie să fie convertite în moneda națională a statului pârât la cursul de la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni menționat până la calcularea reziduală a sumelor menționate, la care vor fi aduse o dobândă simplă (simple interest) în valoare de 208%, în cazul în care se va soluționa o anchetă privind rata de limită a dobânzii de naștere a statului, ca o declarație de prejudiciu a băncii centrale europene, în perioada de 01/01/2015, sau în cazul în care se va adăuga o declarație a dobânzii, care are trei puncte de procent pentru fiecare persoană în cauză, în limba engleză, în cazul în care se produce o pierdere în drept de viață, în conformitate cu art. 1 din Convenția (Cart.
În timpul procedurii penale, polițiștii au efectuat o serie de anchete, au interogat pe reclamant și martori, au efectuat mai multe examene judiciare, în special o anchetă judiciară, o anchetă autotehnică și o anchetă traumatologică din data de 05.10.2014. În conformitate cu concluziile anchetelor, experții judiciare au stabilit că reclamantul a fost supus unei anchete suplimentare în cazul unei anchete autotehnice în cazul unei anchete autotehnice. În conformitate cu decizia instanței, experții judiciare au stabilit că nu a mai fost încă o anchetă judiciară, iar în data de 23.02.2012.
Drepturile reclamantului ca victimă nu au fost protejate în mod corespunzător (Hotărârea din 28 august 2023, în dosarul Serghei Shevchenko împotriva Ucrainei, cererea nr. 32478/02, punctul 74, din 04 aprilie 2006; Masneva împotriva Ucrainei, cererea din noiembrie 2010, punctul 5952/07, punctul 56, din 20 decembrie 2011 și cererea din octombrie 2010, punctul 56), cererea din 31 iulie 2012, punctul 56), cererea din 31 iulie 2012, punctul 76 (Antonov împotriva Ucrainei, punctul 76), cererea din 31 iulie 2011, punctul 76 (Luzovovovov împotriva Ucrainei, punctul 85, punctul 85, din 28 iulie 2013) și cererea din 28 iulie 2012, punctul 76 (Luzov împotriva Ucrainei, punctul 85, punctul 85, din 28 iulie 2013) nu au reușit să revină în dosarul lui Slyovovov, care a fost de fapt condamnat la 80 de puncte suplimentare în dosarul lui Yurich Nouriov împotriva Ucrainei, punctul 76 (Luzov împotriva Ucrainei, punctul 76), cererea din 31 iulie 2010, punctul 76 (Luzovov împotriva Ucrainei, punctul 76), cererea din 31 iulie 2012, punctul 76 (Luzovovov împotriva Ucrainei, punctul 85, punctul 85, din 28 iulie 2010), cererea din 28 iulie 2010, punctul 76 (Luzovovov împotriva Ucrainei, punctul 76), cererea din 31 iulie 2010, punctul 76 (Luzovov împotriva Ucrainei, punctul 85, din 28), cererea din 28 iulie 2010, punctul 76 (Luzovov), cererea din 28 iulie 2010, punctul 76 (Luzov), cererea din 28/07, punctul 76 (Luzov), cererea din 28/07, din 8 iulie 2010, punctul 76 (Luzov), cererea din 28/08, din 8 iulie 2012, punctul 84, din 85, din 8 iulie 2012), cererea din 8 iulie 2012 (Luzov, 85, din 85, nu au reușit să revină să revină (Luzov), iar cererea din cauza lui Yurich (Luzov împotriva Ucrainei, punctul 85, punctul 85, nu au reușit să
În plus față de suma oricărei taxe care poate fi impusă reclamantului.[2] În plus față de suma oricărei taxe care poate fi impusă reclamantului.
(CASE OF BEREZOVSKYY v. UKRAINE)
(Заява №
2083/24)
23 січня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Березовський проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Діана Сирку
(Diana Sârcu), Голова
,
Катержіна Шімачкова
(Kateřina Šimáčková),
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy), судді
,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina),
в.о.
заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 грудня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявою, поданою 03 січня 2024 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Заявника представляв пан М.Ю. Самуляк, юрист, який практикує у м.
Тернопіль.
3.
Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4.
Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
5.
Заявник скаржився на непроведення ефективного розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, до якої не були причетні представники держави. Він посилався на пункт 1 статті 2 Конвенції.
6.
Насамперед Суд зазначає, що ця справа має розглядатися з огляду на зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП]
(Mustafa Tunç and Fecire Tunç v. Turkey)
[GC], заява №
24014/05, пункти 169 – 182, від 14 квітня 2015 року). Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування, дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225).
7.
До того ж це зобов’язання не є обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який збігається з викладом подій скаржника. Проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими – до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства»
(Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom),
заява №
46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
8.
Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування характеризувалося різними недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, а також відповідальних осіб, якщо такі були. Конкретні недоліки вказані в таблиці у додатку.
9.
У керівних справах «Качурка проти України»
(Kachurka v. Ukraine),
заява №
4737/06, від 15 вересня 2011 року), «Поживотько проти України»
(Pozhyvotko v. Ukraine),
заява №
42752/08, від 17
жовтня 2013 року та «Басюк проти України»
(Basyuk v. Ukraine),
заява №
51151/10, від 05 листопада 2015 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критерію ефективності.
11.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
12.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Басюк проти України»
(Basyuk v. Ukraine),
пункти 74 – 80) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
Оголошує
заяву прийнятною;
Постановляє,
що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 2 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, до якої не були причетні представники держави;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 23 січня 2025
року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Діана Сирку
(Diana Sârcu)
Голова
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 2 Конвенції
(непроведення ефективного розслідування смерті чи дорожньо-транспортних пригод,
які становили загрозу життю, до яких не були причетні представники держави)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Події, що передували справі, та провадження на національному рівні
Ключові питання
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)
[2]
2083/24
03.01.2024
Юрій Романович БЕРЕЗОВСЬКИЙ
1970
03.09.2013 заявник отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 03-04.09.2013 він перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з травмами живота, грудної клітки, стегна, голови, яке включало операцію на шлунку та стегні, а також видалення селезінки. 03.09.2013 за фактом дорожньо-транспортної пригоди було порушено кримінальне провадження. 17.09.2013 заявнику було надано статус потерпілого. Упродовж кримінального провадження працівники міліції провели перевірки, допитали заявника та свідків, провели різноманітні судові експертизи, зокрема, судово-медичну, автотехнічну та трасологічну. 14.11.2013 згідно з висновком судово-медичного експерта було встановлено отримання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тяжких тілесних ушкоджень, й згодом заявнику була встановлена інвалідність. 27.12.2013 слідчий закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, не повідомивши заявника. 06.10.2014 прокурор скасував цю постанову як передчасну та необґрунтовану, направивши справу на подальше розслідування. Було надано вказівки про додатковий допит свідків, огляд відеозапису з автомобіля заявника та проведення ще однієї автотехнічної експертизи. 22.12.2014 слідчий знову закрив провадження на тій же підставі, що й 27.12.2013, не повідомивши заявника. 05.02.2016 прокурор знову скасував цю постанову, вважаючи її передчасною та необґрунтованою, та надав ті ж вказівки. 23.08.2018 слідчий закрив провадження на тій же підставі, що й 27.12.2013. Заявник був поінформований про це в липні 2019 року та отримав копію постанови 28.10.2019 після декількох звернень. 23.12.2019 слідчий суддя скасував постанову від 23.08.2019 як необґрунтовану та направив справу на подальше розслідування. Попри запити захисника заявника 22.02.2022, 26.07.2022 та 09.11.2023, відповіді надано не було.
28.08.2023 кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Заявник оскаржив цю постанову і 07.10.2024 районний суд відкрив провадження, яке наразі триває.
Права заявника як потерпілого не були належним чином захищені (рішення у справах «Сергій Шевченко проти України»
(Sergey Shevchenko v. Ukraine)
, заява №
32478/02, пункт 74, від 04 квітня 2006
року; «Маснєва проти України»
(Masneva v. Ukraine)
, заява №
5952/07, пункт 56, від 20 грудня 2011 року та «Принда проти України»
(Prynda v. Ukraine)
, заява №
10904/05, пункт 56, від 31
липня 2012 року),
національні органи влади самі критикували процес проведення розслідування у зв’язку з його неефективністю (рішення у справах «Принда проти України»
(Prynda v. Ukraine)
, заява №
10904/05, пункт 56, від 31
липня 2012 року та «Поживотько проти України»
(Pozhyvotko v. Ukraine)
, заява №
42752/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013
року),
органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах «Любов Єфіменко проти України»
(Lyubov Efimenko v. Ukraine)
, заява №
75726/01, пункти 76 – 80, від 25 листопада 2010 року та «Юрій Слюсар проти України»
(Yuriy Slyusar v. Ukraine)
, заява №
39797/05, пункти 84 – 88, від 17 січня 2013 року),
неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів (рішення у справі «Антонов проти України»
(Antonov v. Ukraine)
, заява №
28096/04, пункт 50, від 03
листопада 2011 року).
6
000
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.