CASE OF GREBENYUK v. UKRAINE (declaratie nr. 42805/23) hotarata de 30 aprilie 2025 DECEZIA aceasta este definitiva, dar poate fi supusa corectiilor redactionale.In cazul GREBENYUK vs. Ucraina, Curtea Europeana a Drepturilor Omului (Cea de-a Cincia Sectie), solicitand comitetului din care face parte: Diana Sârcu a declarat ca nu exista o amenintare la investigatii, incepand cu data de 24 martie 2025, a declarat ca nu exista nicio amenintare la investigatii, Cea de-a 5-a Sectie a Constitutiei a Ucrainei a declarat ca nu exista nicio amenintare la investigatii, iar Cea de-a 2-a Sectie a Constitutiei a declarat ca nu exista nicio amenintare la investigatii, iar Cea de-a 2-a Sectie a Constitutiei a declarat ca nu exista nicio amenintare la proces.Cea de-a 2-a Sectie a Constitutiei a declarat ca nu exista nicio ameninare la proces.Cea de a 2-a Sectie a Constitutiei a declarat ca nu exista nicio ameninare la proces.Cea de a 2-a Sectie a Constitutiei a Constitutiei a declarat ca nu exista o ameninare la proces.Cea de a 2-a Sectie a Constitutie a Constitutiei a Constitutiei a declarat ca nu exista o ameninare la proces.Cea de a 2-a Sectie a Constitutie a Constitutiei a Constitutiei a Constitutiei a declarat ca nu exista o amenintare a dreptului a dreptului de drept al statului de drept al stat.Care a unei persoane.
În special, după apariția obligației de a efectua o anchetă, respectarea cerințelor procedurale prevăzute la art. 2 din Convenție este evaluată pe baza mai multor criterii principale: adecvarea acțiunilor de anchetă, rapiditatea anchetelor, implicarea membrilor familiei decedatului și independența anchetei. sau elementele sunt reciproc legate și fiecare dintre ele separat nu poate fi un scop în sine (ibid., punctul 225). 6.
În urma examinării tuturor materialelor prezentate Curții, Curtea nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în această cauză ancheta nu a îndeplinit criteriile de eficiență. 10. Prin urmare, dacă plângerile sunt admisibil de încheiere și nu dovedesc o amenințare a încălcării aspectului procedural al articolului 2 din Convenție.
Întocmită în limba engleză și comunicată în scris pe 30 aprilie 2025 în conformitate cu punctele 2 și 3 din Regula 77 din Regulamentul Curții, Victoria Maradudina (V.O.D. Secretar de stat Diana Sârcu) Președintele Băncii Centrale Europene pentru plângerile privind art. 2 din Convenție (neanalisarea eficientă a deceselor sau a accidentelor rutiere care au constituit o amenințare la viață, la care nu au fost implicați reprezentanții statului) Data cererii de investigare a cererii de despăgubire a fost P.I.B. Data cererii de despăgubire a cererii de despăgubire a acestui solicitant a fost 24.01.2012 Răspunderea prejudiciului a fost de trei ori, iar cererea de despăgubire a fost depusă la nivel de oficiu, iar cererea de despăgubire a fost de fapt depusă la nivel național, în cazul în care a fost depusășită în judecată în judecată în judecata Națională în judecata Națională de Transporturi rutiere din data de 30.11.2011 în judecata de la data de 28.12.2011 în judecata de la Tribunalul European al Transporturilor rutiere (R.C.C.R.C.E.C.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.E.C.E.C.E.C.E.E.C.E.E.C.E.E.C.E.C.E.E.E.C.E.E.E.E.E.C.E.E.C.E.E.E.
Autoritățile naționale au criticat ele însele procesul de investigare în legătură cu ineficiența sa (decisiunea din cauzele Prinda împotriva Ucrainei (Prynda împotriva Ucrainei), cererea nr. 10904/05, punctul 56, din 31 noiembrie 2012 și Pozimota împotriva Ucrainei (Pozimota împotriva Ucrainei), cererile nr. 422/075 din 17 ianuarie 2013, punctul 40 din 17 ianuarie 2013), cererea nr. 377 din 28 ianuarie 2011, cererea nr. 767/076 din 28 ianuarie 2011, cererea nr. 376 din 28 ianuarie 2010 (Slovenovă împotriva Ucrainei), cererea nr. 756/076 din 25 ianuarie 2011, cererea nr. 376 din 25 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 25 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 25 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 25 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 25 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 28 ianuarie 2011 (Slovenovă), cererea nr. 756/076 din 28 ianuarie 2012 (Slovenovă), cererea nr. 807/076 din 28 ianuarie 2010 (Slovenovă), cererea nr. 756/026 din 28 ianuarie (Slovenovă), cererea nr. 756/026 din 28 ianuarie (Slovenovă), cererea nr. 757/026 din 28 ianuarie (Slovenovă), cererea nr. 757/07, din 28 ianuarie 2012 (Slovenovenienovă), cererea nr. 80 (Slovenovenienovă din 28/07 (Slovenovenienovă), cererea nr. 80 (Slovenovenienovă) din 28/07 (Slovenovenienovă), cererea nr. 80 (Slovenienovenienovă), cererea nr. 80 (Slovenienoveni) din
Numărul neobișnuit de mare de examene forense repetate (Hotărârea în cazul Basyuk împotriva Ucrainei (Basyuk împotriva Ucrainei), cererea nr. 51151/10, punctul 68, din 05 noiembrie 2015)). 6 000 [1] Și în plus față de suma oricărei taxe care poate fi impusă reclamantului.
(CASE OF GREBENYUK v. UKRAINE)
(Заява № 42805/23)
30 квітня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Гребенюк проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Діана Сирку
(Diana Sârcu), Голова
,
Катержіна Шімачкова
(Kateřina Šimáčková),
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy), судді
,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
,
в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 27 березня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявою, поданою 24 листопада 2023 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
4.
Заявник скаржився на непроведення ефективного розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, до якої не були причетні представники держави. Він посилався на статтю 2 Конвенції.
5.
Насамперед Суд зазначає, що ця справа має розглядатися з огляду на зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП]
(Mustafa Tunç and Fecire Tunç v. Turkey)
[GC], заява №
24014/05, пункти 169 – 182, від 14 квітня 2015 року). Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування, дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225).
6.
До того ж це зобов’язання не є обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який збігається з викладом подій скаржника. Проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими – до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства»
(Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom),
заява №
46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
7.
Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування характеризувалося різними недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, а також відповідальних осіб, якщо такі були. Конкретні недоліки вказані в таблиці у додатку.
8.
У керівних справах «Качурка проти України»
(Kachurka v. Ukraine),
заява №
4737/06, від 15 вересня 2011 року), «Поживотько проти України»
(Pozhyvotko v. Ukraine),
заява №
42752/08, від 17
жовтня 2013 року та «Басюк проти України»
(Basyuk v. Ukraine),
заява №
51151/10, від 05 листопада 2015 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критерію ефективності.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
11.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Басюк проти України»
(Basyuk v. Ukraine),
пункти 74 – 80) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
Оголошує
заяву прийнятною;
Постановляє,
що ця заява свідчить про порушення статті 2 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка становила загрозу життю, до якої не були причетні представники держави;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 квітня 2025
року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Діана Сирку
(Diana Sârcu)
Голова
Заява зі скаргами за статтею 2 Конвенції
(непроведення ефективного розслідування смерті чи дорожньо-транспортних пригод,
які становили загрозу життю, до яких не були причетні представники держави)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Події, що передували справі, та провадження на національному рівні
Ключові питання
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)
[1]
42805/23
24.11.2023
Максим Васильович ГРЕБЕНЮК
1976
28.07.2011 заявник потрапив у дорожньо-транспортну пригоду під час переходу дороги, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. 30.11.2011 було порушено кримінальне провадження за фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди. 24.12.2011 заявника було офіційно визнано потерпілим у провадженні, а 30.01.2012 – цивільним позивачем. Шість разів кримінальне провадження закривалося у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Ці постанови згодом скасовувалися національними судами у зв’язку з непроведенням ретельного розслідування та недотриманням вказівок прокурорів щодо проведення розслідування.
Під час розслідування було проведено сім судово-медичних експертиз. 29.02.2024 провадження було знову закрито. Заявник стверджував, що його не було належним чином поінформовано про цю постанову, і він дізнався про неї лише після того, як Уряд подав свої зауваження у цій справі. Він також зазначив, що подав клопотання про скасування цієї постанови.
Національні органи влади самі критикували процес проведення розслідування у зв’язку з його неефективністю (рішення у справах «Принда проти України»
(Prynda v. Ukraine)
, заява №
10904/05, пункт 56, від 31
липня 2012 року та «Поживотько проти України»
(Pozhyvotko v. Ukraine)
, заява №
42752/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013
року),
відсутність ретельності та оперативності підірвала здатність органів державної влади встановити обставини справи (рішення у справах «Ігор Шевченко проти України»
(Igor Shevchenko v. Ukraine),
заява № 22737/04, пункт 60, від 12 січня 2012 року; «Зубкова проти України»
(Zubkova v. Ukraine),
заява № 36660/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013 року),
органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах «Любов Єфіменко проти України»
(Lyubov Efimenko v. Ukraine)
, заява №
75726/01, пункти 76 – 80, від 25 листопада 2010
року та «Юрій Слюсар проти України»
(Yuriy Slyusar v. Ukraine)
, заява №
39797/05, пункти 84 – 88, від 17 січня 2013 року),
неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів (рішення у справі «Антонов проти України»
(Antonov v. Ukraine)
, заява №
28096/04, пункт 50, від 03
листопада 2011 року),
незвично велика кількість повторних судово-медичних експертиз (рішення у справі «Басюк проти України»
(Basyuk v. Ukraine),
заява № 51151/10, пункт 68, від 05 листопада 2015 року).
6 000
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.