CASE OF CHERNYAVSKIY v. UKRAINE (declarație nr. 54141/12) DECIZIE STRAȘBOURG 22 octombrie 2020 Această hotărâre este definitivă, dar poate fi supusă corecțiilor redacționale. În cazul Cherniavskiy împotriva Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Cea de-a Cincia Secție), întrunindu-se în noiembrie 2020, după reuniunea comitetului din care a făcut parte: Lado Chanturia, a fost respinsă în octombrie 2020, iar președintele Ucrainei, Ganna Yudkovska, a fost respins în iulie 2020 printr-o cerere de recunoaștere a dreptului său, a fost supusă unor condiții suplimentare de protecție juridică.
Nimeni nu poate fi supus torturii sau unor tratamente sau pedepse inumane sau degradante a demnității. art. 13 din Convenție Oricine ale cărui drepturi și libertăți, recunoscute în această Convenție, au fost încălcate, are dreptul la o apărare juridică eficientă în instanța națională... 6.Curtea observă că reclamantul a fost ținut în custodie în condiții inadecvate.Detalii privind detenția reclamantului în custodie sunt prezentate în tabelul din anexa.Curtea face trimitere la principiile stabilite în practica sa cu privire la condițiile inadecvate de detenție (a se vedea, de exemplu, hotărârea din 28 martie 2019 în cazul Muršić împotriva Croației (în custodia lui Mirš v. Croația) [VP], hotărârea din 28 ianuarie 2019 în cazul Ucrainei (în custodia lui Mirš v. Ucraina), Hotărârea din 15 martie 2016 în cazul Ucrainei (în custodia lui Mirš v. Ucraina), Hotărârea din 15 martie 2016 (în custodia lui Mirš v. Ucraina), Hotărârea din 28 martie (în 2006), Hotărârea din 28 martie (în) No. No. 7334/13, punctul 109/25 UE, Hotărârea din 7 decembrie 2016 (în custodia lui Mirš v. Ucraina), Hotărârea din 7 i. 78/258, Hotărârea din 78/128, Hotărârea din 78/08 (în custodia lui Mirš v. Ucraina), Hotărânea (înul lui Mirš v.
După examinarea tuturor materialelor prezentate, Curtea nu observă niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în acest caz condițiile de detenție a reclamantului nu au fost adecvate. 9.Curtea remarcă, de asemenea, că reclamantul nu dispune de un mijloc eficient de apărare juridică în legătură cu aceste plângeri. 10.Așadar, dacă plângerile sunt admisibil și indică încălcarea articolelor 3 și 13 din Convenție.
În contextul tuturor documentelor de care dispune și având în vedere că chestiunile contestate intră în sfera competenței sale, Curtea consideră că, dacă plângerile au fost depuse în termen și trebuie respinse în conformitate cu articolele 35 alineatele (1) și (4) din Convenție (a se vedea hotărârea menționată în Ananyev și alții împotriva Rusiei, punctul 71), Curtea consideră că, în contextul tuturor documentelor de care dispune și având în vedere că chestiunile contestate se încadrează în sfera sa de competență, nu este necesar să se adauge o hotărâre: dacă Curtea constată încălcarea Convenției sau a protocolului practic al acesteia, iar în conformitate cu Tratatul de drept intern, o altă hotărâre a Curții trebuie adoptată, în condițiile suplimentare, în cazul în care în cazul în care în cauză există o încălcare a legislației naționale, în special în cazul în care în cazul în care în cazul în care Curtea a ONU (în tabelul 15), Curtea consideră necesar să se recunoască în mod efectiv că nu există nicio încălcare sau încălcare a dreptului, în cazul în care în cazul în care în cazul în care în cazul în care în care în cazul în care în care în cazul în care în care în care în cazul în care în care în care în care în care în care în care în care în care în cazul în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care se aflătură în cauză nu există o încălcare sau în cazul în care în care în care în cazul în care în care în care în care în cazul în care în care în care în care în care în care în cazul în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care se află nu există o cauză nu există o încălcare sau în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care în care
13 din Convenție în legătură cu condiții de detenție necorespunzătoare; stabilește că a existat încălcare a Convenției în ceea ce privește alte plângeri depuse în baza practicii stabilite a Curții (vezi tabelul din anexa); stabilește că: (a) în decurs de trei luni statul pârât trebuie să plătească reclamantului suma indicată în tabelul din anexa, care trebuie convertită în moneda națională a statului pârât la cursul de la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului menționat de trei luni până la calcularea reziduală a sumelor menționate, se va acumula un dobând simplu (hereina simple interest) în valoarea ratei limită a împrumutului de detenție al Băncii Centrale Europene (a se vedea tabelul din anexa); în termen de trei luni de la data începerii perioadei de neplata, statul pârât trebuie să plătească trei puncte procentuale ale sumelor declarate în conformitate cu dispozițiile articolului 13 din anexa, care trebuie să fie convertibile în moneda națională a statului pârât în cursul zilei efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului menționat de trei luni până la calcularea reziduală a sumelor menționate, se va acumulează o dobândă simplă (hereina simple interest) în valoarea ratei limită a dobânzii limită a împrumutului de detenție al Băncii centrale europene (a) de la data de începerea perioadei de neplata, iar în cazul în care se produce o nedemnăjunure practică, se va adăuga trei punctează trei puncte procentuale în valoare în valoarea sumelor declarate în valoarea sumelor declarate în valoarea celor trei puncte procentului declarate în cauză.
3,3-3,6 mp. m. lipsa sau calitatea necorespunzătoare a produselor igienice, lipsa sau lipsa de intimitate pentru toaletă, murdărie sau murdărie în cameră, lipsa sau calitatea proastă a lenjeriei de pat, lipsa sau lipsa numărului de mobilier, lipsa aerului curat, lipsa sau lipsa cantității de alimente, lipsa sau limitarea accesului la suflet, calitatea scăzută a alimentelor, lipsa produselor igienice, lipsa sau lipsa numărului de exerciții fizice în aer liber art. 5 punctul 3 din Convenție - prelungirea excesivă a reținerii pre-judiciare sub supraveghere: reclamantul a fost ținut în custodie în timpul anchetei pre-judiciare în perioada 15.08.2013 - 21.11.2019; art. 6 punctul 1 din Convenție - prelungirea prelungirii procedurii penale: a fost depusă o plângere în legătură cu un infractor și încă este examinată la 27.07.2010 în încălcarea a 800 de legi la prima instanță, iar orice altă plângere poate fi depusărită în orice altă instanță.[1]
(CASE OF CHERNYAVSKIY v. UKRAINE)
(Заява № 54141/12)
22 жовтня 2020
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
.
У справі «Чернявський проти України»,
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ладо Чантурія
(Lado Chanturia)
,
Голова,
Ганна Юдківська
(Ganna Yudkivska)
,
Аня Сайбер-Фор
(Anja Seibert-Fohr)
,
судді,
та Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt),
в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 29 вересня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявою, поданою 06 липня
2012 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
4.
Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТей 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
5.
Заявник скаржився здебільшого на неналежні умови тримання його під вартою у період з жовтня 2011 року до листопада 2019 року та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3 Конвенції
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13 Конвенції
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
6.
Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії»
(Muršić v. Croatia)
[ВП],
заява №
7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії»
(Muršić v. Croatia)
, пункти 122 – 141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії»
(Ananyev and Others v. Russia),
заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня
2012 року).
7.
У керівній справі «Мельник проти України» (
Melnik v. Ukraine)
(заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року; нещодавню практику див. у рішення у справі «Бекетов проти України» (
Beketov v. Ukraine)
,
заява № 44436/09, від 19 лютого 2019 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
8.
Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
9.
Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
11.
Заявник подав інші скарги за пунктом 3 статті 5 Конвенції (надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового слідства) та за пунктом 1 статті 6 Конвенції (тривалість кримінального провадження щодо нього), які також порушують питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків у рішеннях у справах «Харченко протии України»
(Kharchenko v. Ukraine),
заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року), «Ігнатов проти України»
(Ignatov v. Ukraine)
,
заява №
40583/15, від 15 грудня
2016 року) та «Меріт проти України»
(Merit v.
Ukraine),
заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року).
12.
Заявник також скаржився за статтею 3 Конвенції на умови тримання його під вартою у період з 2003 року до 22 січня 2010 року.
13.
Суд розглянув заяву та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги були подані поза встановленим строком і мають бути відхилені відповідно до пунктів 1 та 4 статті 35 Конвенції (див. згадане рішенні у справі «Ананьєв та інші проти Росії»
(Ananyev and Others v. Russia),
пункти 71 – 79).
14.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або
протоколів до
неї і
якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у
разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Мельник проти України» (
Melnik v. Ukraine)
Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
16.
Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Оголошує
прийнятними скарги на неналежні умови тримання під вартою з жовтня 2011 року та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
Постановляє
, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та
13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою;
Постановляє
, що було порушення Конвенції щодо інших скарг, поданих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);
Постановляє, що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (
simple interest
) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 жовтня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Ладо Чантурія
(Lado Chanturia)
Голова
Заява зі скаргами за статтею 3 та статтею 13 Конвенції
(
неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту
)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість
Площа (кв.
м) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат (в євро)
[1]
54141/12
06.07.2012
Микола Кирилович
1963
Одеський слідчий ізолятор
З 03.10.2011 до
21.11.2019
8 років, 1 місяць та 19 днів
3,3-3,6 кв. м
відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність приватності для туалету, цвіль або бруд у камері, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність або недостатня кількість меблів, відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу, низька якість продуктів харчування, відсутність туалетних засобів, відсутність або недостатня кількість фізичних вправ на свіжому повітрі
Пункт 3 статті 5 Конвенції - надмірна тривалість досудового тримання під вартою: заявник тримався під вартою під час досудового слідства у період з
15.08.2013 до 21.11.2019;
Пункт 1 статті 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження: кримінальне провадження щодо заявника було порушено 27.07.2010 і досі розглядається у суді першої інстанції
9
800
[1]
Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.