Myasnikov și Ulyanov împotriva Ucrainei

CASE OF MYASNIKOV AND ULYANOV v. UKRAINE) (declaratii nr. 61919/19 si nr. 32809/20) Hotararea STRAȘBURG din 10 iunie 2021 In cazul MMNIKOV si Ulyanov din Ucraina, dupa ce au fost depistate de o comisie care a fost compusa de o parte din acestia, judecatorii europeni au declarat ca nu au avut nicio dreptate: judecatorul Stefanie Mourovic din Ucraina (Judecatorul Stefanie Mourovic din Ucraina) a depus o cerere suplimentara, iar judecatorul Ioan Goevic din Guimarãia (Judecatorul Ioan Goevic din Guimarãia) a depus o cerere suplimentara pentru o decizie de protectie a drepturilor omului, in conformitate cu art. 34 din Conventia ONU privind drepturile omului (Convenția nr. 20), a declarat ca nu exista nicio dovada a faptului.

În principal, reclamanții s-au plâns de condiții de detenție inadecvate și de lipsa unui mijloc de apărare juridică eficient în această privință. Au făcut trimitere la articolele 3 și 13 din Convenție, care prevăd: art. 3 din Convenție Nimeni nu poate fi supus torturii, tratamentului sau pedepsei inumane sau degradante, tratamentului sau pedepsei.

art. 13 din Convenție Oricine a cărui libertate și drepturi recunoscute în această Convenție au fost încălcate în mod abuziv, are dreptul la un mijloc de apărare juridică eficient în instanța națională ... 7.Curtea observă că reclamanții au fost ținuți sub supraveghere în condiții neadecvate.Detalii privind detenția de un an a prizonierilor sunt prezentate în tabelul de mai jos din anexa la Convenția Ucrainei.Curtea a declarat că, în baza unor astfel de declarații, principiile sale privind condițiile de detenție inadecvate în condiții de detenție sunt considerate foarte grave în hotărârea din 28 martie 2006 (în cauza No. 1416/108/108, Rusia/Croatia No.122/128, România v.Ucraina, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România, România În urma examinării tuturor materialelor prezentate, Curtea nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri.

Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în acest caz condițiile de detenție a reclamantelor nu au fost adecvate.

Curtea a mai remarcat că reclamanții nu au avut la dispoziție un mijloc eficient de apărare juridică în legătură cu aceste plângeri.11 Prin urmare, dacă plângerile sunt admisibil de judecată și dovedesc încălcarea articolelor 3 și 13 din Convenție.11 În cazul în care plângerile sunt admise împotriva Ucrainei, Curtea a considerat că nu există niciun material corespunzător cu art. 40 din Convenția Ucrainei (Citirea de mai sus, 10 martie 2011), precum și în cazul în care au fost depuse alte plângeri în legătură cu încălcarea art. 35 și 13 din Convenție (Citirea de mai jos, 10 februarie 2011), Curtea a mai declarat că nu există nicio concluzie în legătură cu încălcarea art. 40 din Convenție (Citirea de mai sus, 10 martie, 10 martie, 10 martie, 10 martie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie, 10 noiembrie,

10 noiembrie, 10 noiembrie, 10), Curtea de judecată de judecată de judecată de judecată de judecată de judecată de judecată de judecată ARTICOLUL 41 AL CONVENȚIEI 13. art. 41 al Convenției prevede: "Dacă Curtea recunoaște faptul că a fost încălcată Convenția sau protocoalele acesteia și dacă dreptul intern al Înaltei Părți contractante în cauză prevede doar o parte a despăgubirii, Curtea, dacă este necesar, acordă părții afectate o satisfacție echitabilă.14 Având în vedere documentele pe care le deține și practica sa (vezi, în special, hotărârea de detenție privind cererea de acuzații împotriva Ucrainei (Sukachov v. Ucraina), Curtea consideră că nu este necesar să se facă o declarație de fapt, în conformitate cu tabelul 15 al Convenției, în cazul în care se constată încălcarea Convenției sau a protocolelor acesteia, iar dreptul intern al Înaltei Părți contractante în cauză prevede doar o parte a despăgubirii, Curtea consideră că trebuie să se facă o declarație de fapt, în conformitate cu tabelul 13 al Convenției; Curtea consideră că nu este necesar să se facă o declarație de fapt, în cazul în care se constată încălcarea de acuzații în conformitate cu tabelul 15 al Convenției; Curtea consideră că nu este necesar să se facă o declarație de fapt,

în cazul în care se constată încălcarea de acuzații în cazul în care se aplică o declarație în cauză în cazul în cazul în care se aplică o declarație în cauză în moneda națională; Curtea consideră că nu este obligată să facă o declarație de fapt, în cazul în care se aplică o declarație în cazul în cazul în care se aplică alte trei sau trei mărciuni ale Convenției naționale (în cazul în care se aplică în cazul în cazul în care se aplică o declarație în moneda națională); Curtea consideră că nu este obligată să fie în cauză să fie în cauză în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care se aplică o declarație în cazul în care se aplică o declarație în valoare națională a unei alte state naționale; Curte naționale; Curtea consideră că nu este în cauză, în cazul în cazul în care În scrisoare în limba engleză și comunicată la 10 iunie 2021 în conformitate cu punctele 2 și 3 din Regulile 77 ale Regulamentului Curții,

Victoria Maradudina V. Procuror Secretar Stefanie Mourou-Vikström Președintele Băncii Centrale Europene pentru plângeri privind o perioadă de 3 luni și 13 zile de la începerea executării Convenției Europene (o declarație de trei luni în temeiul instituției europene de detenție în cauză ar trebui să fie declarată ca lipsă de condiții de aplicare a legislației naționale de protecție a resurselor juridice) 26 iunie 2018 (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (în fiecare an) (înregistrare în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare

an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în fiecare an) (în Absența sau lipsa de lumină electrică, lipsa aerului curat, fumarea pasivă, mucegai sau murdărie în cameră, camera infectată cu paraziți/gâimă, lipsa de intimitate pentru a folosi toaleta, lipsa sau calitatea necorespunzătoare a mijloacelor de igienă, lipsa sau calitatea proastă a lenjeriei de pat, calitatea scăzută a alimentelor, lipsa sau accesul limitat la suflet. punctul 3 din art. 5 din Convenție durată excesivă a reținerii în custodie pentru perioada de anchetă preliminară reclamantul aflat sub supraveghere de la 24.02.2018 și până în prezent.

lipsa de îndrumare în hotărârile instanțelor privind aplicarea și prelungirea termenului de reținere a reclamantului sub supraveghere, precum și lipsa de supraveghere alternativă a trei luni de reținere a produselor alimentare, care este mai mică de 1 m cu 5 m cu 5 m cu 5 m cu 5 m, care este mai mică decât valoarea permanentă a articolului 5 din Convenție.

punctul 5 din Convenție, lipsa sau lipsa sau limitarea de acces la produse alimentare sau de peste 2 m cu 5 m cu 5 m cu 2 m cu 5 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu 2 m cu o m cu o m cu o m cu o m cu o m cu o m cu o 27.04.2018 10.02.2020 (aproximativ 1 an și 10 luni), instanțele au prelungit în mod repetat detenția în mod esențial, repetând aceleași motive de fiecare dată.art.

5 punctul 5 din Convenție absența sau acordarea unei despăgubiri necorespunzătoare pentru încălcarea articolului 5 punctul 3 din Convenție. 8 700 250 [1] Și în plus orice taxă care poate fi impusă reclamantelor.[2] Și în plus orice taxă care poate fi impusă reclamantelor.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «МЯСНІКОВ ТА УЛЬЯНОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF MYASNIKOV AND ULYANOV v. UKRAINE) (Заяви № 61919/19 та № 32809/20) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 10 червня 2021 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Мясніков та Ульянов проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова, Йован Ілієвський (Jovan Ilievski), Маттіас Гуйомар (Mattias Guyomar), судді , та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 20 травня 2021 року, постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). факти 3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку. 4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції. ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися головним чином на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають: Стаття 3 Конвенції «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.» Стаття 13 Конвенції «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...» 7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку.

Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia) , пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).

8. У керівних справах «Мельник проти України» ( Melnik v. Ukraine) (заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» ( Sukachov v. Ukraine) (заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. 9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними. 10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.

ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними.

Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішеннях у справах «Харченко проти України» ( Kharchenko v. Ukraine), (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року), «Тимошенко проти України» ( Tymoshenko v. Ukraine ) (заява № 49872/11, від 30 квітня 2013 року), «Котій проти України» ( Kotiy v. Ukraine ), (заява№ 28718/09, від 05 березня 2015 року) та «Ігнатов проти України» ( Ignatov v. Ukraine), (заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року), які стосуються необґрунтовано тривалого тримання під вартою та відсутності відшкодування за порушення права, гарантованого пунктом 3 статті 5 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Сукачов проти України» ( Sukachov v. Ukraine) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. 15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви; Оголошує скарги прийнятними; Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту стосовно цих скарг; Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, поданими відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку); Постановляє, що (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 червня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду. Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) В.о. заступника Секретаря Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström) Голова ДОДАТОК Заяви зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного засобу) № № заяви, дата подання П.І.Б. заявника, рік народження П.І.Б. представника та місцезнаходження Установа, дата початку та закінчення строку, тривалість Площа (кв.

м) на кожного ув’язненого Конкретні скарги Інші скарги за усталеною практикою Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро) [1] Сума, присуджена кожному заявнику в якості судових та інших витрат (в євро) [2] 61919/19 16.11.2019 Станіслав Євгенович МЯСНІКОВ 1981 Пустинцев Андрій Віталійович м. Дніпро Ігнатов Олександр Анатолійович м. Дніпро Дніпровська установа виконання покарань № 4 З 26.02.2018 – триває Більше ніж 3 роки, 2 місяці та 2 дні 3-3,5 кв. м Відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність свіжого повітря, пасивне паління, цвіль або бруд у камері, камера заражена паразитами/гризунами,, відсутність приватності для використання туалету, відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність або погана якість постільної білизни, низька якість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу.

Пункт 3 статті 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – заявник перебував під вартою з 24.02.2018 і досі. Відсутність обґрунтування у постановах судів про застосування та продовження строку тримання заявника під вартою, а також відсутність розгляду альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів. Пункт 5 статті 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції. 9 300 250 32809/20 14.07.2020 Ігор Володимирович УЛЬЯНОВ 1993 Вавренюк Олександр Володимирович м. П’ятихатки Черкаський слідчий ізолятор З 02.05.2018 – триває Більше ніж 2 роки, 11 місяців та 26 днів 1,64-2,78 кв.

м Відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність туалетних засобів, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу, переповненість, низька якість продуктів харчування. Пункт 3 статті 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування 27.04.2018 – 10.02.2020 (близько 1 року та 10 місяців), суди неодноразово продовжували тримання під вартою по суті, повторюючи одні й ті ж самі підстави кожного разу. Пункт 5 статті 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

8 700 250 [1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам. [2] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.