CASE OF SHOVKALYUK v. UKRAINE (Acermare nr. 42237/15) Alegerea din 10 iunie 2021 DECIZIA STRASBOURG Această decizie este definitivă, dar poate fi corectată.În cazul SHOVKALYUK v. Ucraina, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Acermare nr. 5), judecând după o comisie în care au participat: Stephanie Mourou-Vikström (Cazul SHOVKALYUK v. UKRAINE) (Acermare nr. 42237/15) Alegerea lui Iohannis Gutierkov (Acerarea nr. 6 din 10 august 2021), a fost declarată în mod neconstituțională, iar o cerere de informații suplimentare a fost depusă în conformitate cu art. 34 din Convenția privind protecția drepturilor omului (Convenția nr. 5 din 20 august 2015) și a fost prezentată în cadrul unei cereri de informații, iar informațiile nu au fost prezentate în conformitate cu art. 20 din Convenția privind protecția drepturilor omului (Convenția nr. 5 din 20 august 2015) și în cazul lui Guy Bookmark (Acerarea nr. 5 din 20 din 10 august 2015) au fost prezentate în fața Curții de judecată.
art. 5 alineatul (1) Fiecare are dreptul la libertate și la invizibilitate personală. Nimeni nu poate fi privat de libertate, cu excepția unor astfel de cazuri și în conformitate cu procedura stabilită de lege: ... (c) arestarea sau reținerea legală a unei persoane, efectuată cu scopul de a o aduce în fața unei instanțe judiciare competente în prezența unor suspiciuni întemeiate că a comis o infracțiune sau dacă este considerat în mod justificat necesar pentru a preveni să comită o infracțiune sau să o continue după comiterea acesteia;Error! Bookmark not defined. .Curtea reiterează, însă, că art. 5 din Convenție, împreună cu articolele 2, 3 și 4 din Convenție, garantează obligațiile fundamentale printre obligațiile fundamentale care protejează invizibilitatea fizică a unei persoane și, în conformitate cu articolul acesta, dreptul de a beneficia de această dispoziție este primul dintre acestea.
În cazul principal Ruslan Yakovenko împotriva Ucrainei (declarație nr. 5425/11, pag. 68-70, CEDO din 04 iunie 2015) Curtea a constatat deja încălcări în ceea ce privește aspecte similare celor examinate în acest caz (vezi tabelul din anexă). 10. După examinarea tuturor materialelor prezentate, Curtea nu a găsit niciun fapt sau argument care să-l poată determina să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. În urma analizei practicii sale în această chestiune, Curtea consideră că în această cauză, în cazul în care cererea în cauză nu corespunde cerințelor articolului 1 din Convenția privind drepturile omului, nu există nicio dovadă clară a încălcării articolului 5 din Convenția privind drepturile omului.
În consecință, această parte a cererii trebuie respinsă în conformitate cu art. 35 alineatul (4). CONSIDERAREA ARTICOLULUI 41 AL CONVENȚIEI 16. art. 41 al Convenției prevede: Dacă Curtea constată că nu este respectată Convenția Europeană sau protocoalele sale și dacă, în conformitate cu statutul intern al Înaltei Străți Contractante, cererea nu îndeplinește criteriile de admisibilă stabilită la articolele 34 și 35 din Convenție și nu prezintă nici un semn de încălcare a drepturilor și libertăților garantate de Convenție sau de protocoalele sale, aceasta trebuie respinsă în conformitate cu art. 35 alineatul (4) din Convenție.
că aceste plângeri indică o încălcare a articolului 5 alineatul (1) din Convenție în legătură cu o detenție ilegală; stabilește că a existat încălcare a Convenției în ceea ce privește alte plângeri în conformitate cu practica stabilită a Curții (vezi tabelul din anexa); stabilește că: (a) în decurs de trei luni, statul pârât trebuie să plătească reclamantului suma indicată în tabelul din anexa, care trebuie să fie convertită în moneda națională a statului pârât la cursul de schimb la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni menționat până la calcularea finală a sumei menționate, va crește o dobândă simplă (simple interest) în valoarea poziției de detenție a ratei de naștere a European Central Bank (European Central Bank) în conformitate cu data stabilită de Curtea (vezi tabelul din anexa); (b) în decurs de trei luni, statul pârât trebuie să plătească reclamantului suma menționată în tabelul din anexa, care trebuie să fie convertită în valoarea procentului de trei puncte din valoarea solicitării naționale a unei declarații de detenție a unei persoane pârâtă în moneda națională în cursul plății la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni menționat până la data decontării contului final al sumelor menționate, va crește o dobândă simplă (simple interest) în valoarea poziției de detenție a ratei de naștere a primei de naștere a European Central Bank (European Central Bank) în conformitate cu data de 21 februarie 2015 (veziunea de 2 februarie 2015); (veziunea de 3 februarie 2015) în perioada în care reclamantul trebuie să fie adă) în valoarea trei puncte (simpută de trei puncte din valoarea unei declarații de trei puncte din valoare a unei declarații) în valoarea unei declarații de trei puncte de trei puncte din valoare a unei mărcii naționale (vând în valoarea unei declarații) în cazul în care a unei declarații de trei puncte (v.
Ruslan Yakovenko împotriva Ucrainei (Ruslan Yakovenko împotriva Ucrainei) nr. 5425/11, p. 68-70, CEDO 2015) nu există art. 5 punctul 4 din Convenție - prelungirea excesivă a procesului de reexaminare a detenției în custodie reclamația de apel a reclamantului privind actul de acuzare din 19.11.2014, depusă la 24.11.2014, a fost examinată numai la 13.01.2015, a fost examinată în decurs de 1 lună și 20 de zile, ceea ce nu poate fi considerat justificat 2 340 [1] Și în plus orice taxă care poate fi impusă reclamantului
(CASE OF SHOVKALYUK v. UKRAINE)
(Заява № 42237/15)
10 червня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Шовкалюк проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
,
Голова,
Йован Ілієвський
(Jovan Ilievski)
,
Маттіас Гуйомар
(Mattias Guyomar)
,
судді,
та Вікторія Марадудіна
(ViktoriyaMaradudina)
,
в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 20 травня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
Error! Bookmark not defined.
.
Справу було розпочато за заявою, поданою 21 серпня 2015 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
Error! Bookmark not defined.
. Заявника представляв пан Гуріч О.В., юрист, який практикує у м.
Київ.
3.Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
Error! Bookmark not defined.
.
Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
Error! Bookmark not defined.
.
Заявник скаржився на незаконність тримання його під вартою. Заявник також висунув інші скарги відповідно до положень Конвенції.
ПРАВО
Error! Bookmark not defined.
.
Заявник скаржився, головним чином, на незаконність тримання його під вартою. Він посилався на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає таке:
Пункт 1 статті 5
«1.
Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
...
(c)
законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;»
Error! Bookmark not defined.
.
Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних права, які захищають фізичну недоторканність особи, і відповідно, важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова»
(Buzadji v. the Republic of Moldova)
[ВП], заява № 23755/07, п. 84, ЄСПЛ 2016 (витяги), з
подальшими посиланнями).
8.Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак дотримання національного законодавства недостатньо: пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С.В. проти Німеччини» (
S., V. and A. v. Denmark)
[ВП], заяви №№ 35553/12, 36678/12 та 36711/12, п. 74, 22 жовтня 2018, з подальшими посиланнями).
9.У керівній справі «Руслан Яковенко проти України» (
Ruslan Yakovenko v. Ukraine)
заява № 5425/11, пп. 68-70, ЄСПЛ від 04 червня 2015 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. таблицю у додатку).
10.Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявника під вартою не відповідало вимогам пункту 1 статті 5 Конвенції.
Error! Bookmark not defined.
.
Отже, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
іНШІ стверджувальні порушення відповідно до усталеної практики Суду
12.Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду
(див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Харченко проти України»
(Kharchenko v.
Ukraine)
(заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (
Ignatov v. Ukraine)
(заява №
40583/15, від 15 грудня 2016 року).
13.Заявник також висунув інші скарги за різними статтями Конвенції.
14.
Суд розглянув цю заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
15.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
16.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або
протоколів до
неї і
якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у
разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
Error! Bookmark not defined.
7.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Малюк проти України» (Malyk
v. Ukraine)
(заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку та відхилити будь-які додаткові вимоги заявника щодо справедливої сатисфакції.
18.
Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Оголошує
скарги щодо незаконного тримання під вартою та інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, зазначені у таблиці в додатку, прийнятними, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
Постановляє
, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;
Постановляє,
що було порушення Конвенції щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);
Постановляє
, що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (
simple interest
) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Відхиляє
решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 червня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(
Viktoriya Maradudina
)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(
Stéphanie Mourou-Vikström
)
Голова
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(
незаконне тримання під вартою
)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні скарги
Відповідне рішення національного суду
Інші скарги за усталеною практикою суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)
[1]
42237/15
21.08.2015
Вячеслав Степанович ШОВКАЛЮК
1961
до
02.03.2015
звільнення з-під варти із затримання
«Руслан Яковенко проти України» (
Ruslan Yakovenko v.
Ukraine
)
№ 5425/11, пп. 68-70, ЄСПЛ 2015)
немає
Пункт 4 статті 5 Конвенції - надмірна тривалість судового перегляду тримання під вартою – апеляційна скарга заявника на обвинувальний акт від 19.11.2014, подана 24.11.2014, була розглянута лише 13.01.2015, розглядалась протягом 1 місяця та 20 днів, що
не може вважатись обґрунтованим
2 340
[1]
Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.