CASE OF BOGUTA AND TERESHCHENKO v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

CASE OF BOGUTA AND TERESHCHENKO v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine (CtEDO, 2022)

CASE OF BOGUTA AND TERESHCHENKO v. UKRAINE) (declaratii nr. 13094/19 si nr. 37726/19) DECIZIA STRASBOURGUI 13 ianuarie 2022 Urmatoarea hotarare este definitiva, dar poate fi supusa corectiei.In cazul Boguta si Tereshchenko din Ucraina, Curtea Europeana a Drepturilor Omului (sectiunea P), dupa ce a sesizat un comitet de ancheta, din care au fost formate diverse persoane, a declarat ca nu au fost luate in considerare: Lya Guseianu, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de la OVIV, de OVIV, de OVIV, de OVIV, de OVIV, de OVVV, de OVVVV, de OVV, de V. LaVV, de OVV, de OV, de V. LaV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de OV, de

Curtea, care are un rol de conducere în ceea ce privește realizarea calificării juridice a faptelor cauzei, consideră că plângerile relevante trebuie să fie examinate în temeiul articolului 2 din Convenție (a se vedea hotărârea în cazul Igor Șevcenko împotriva Ucrainei (Igor Shevchenko împotriva Ucrainei), cererea nr. 22737/04, punctul 38, din 12 ianuarie 2012). Partea corespunzătoare a acestei dispoziții prevede: art. 2 punctul 1 din Convenție.Dreptul fiecăruia la viață este protejat de lege. 8.În primul rând, Curtea remarcă că această cauză trebuie examinată în perspectiva obligației statului de a efectua o anchetă în mod eficient a aspectului procedural al articolului 2 din Convenție.Principiile corespunzătoare privind eficacitatea anchetelor sunt evaluate în urma unor cereri de decizie în cazul Mustafa Tunfa și Feder Tunfa împotriva Turciei (Mustafa și Fecire Tunfa) [PGC Turcia] și sunt subordonate de articolele 240 și 240 ale Convenției Turcia. Fiecare dintre elementele principale ale acesteia se bazează pe cerințele părților interesate ale părții interesate (art. 14 din Convenție, punctul 145, punctul 169), respectiv pe cele ale părților interesate ale părții interesate (art. 225, punctul 145, punctul 145, punctul 145, punctul 145, punctul 185, punctul 145, punctul 185, respectiv pe cererea părților interesate), iar fiecare dintre acestea nu poate fi examinată în mod independent și nu poate fi examinată în mod independentă în cazul unei anchete.

Totuși, aceasta, în principiu, ar trebui să poată duce la stabilirea faptelor cauzei, iar dacă afirmațiile se dovedesc adevărate la stabilirea și pedepsirea persoanelor vinovate (vezi hotărârea în cazul Paul și Audrey Edwards împotriva Regatului Unit), cererea nr. 46477/99, punctul 71, ECHR 2002‐II).Considerând faptele din acest caz în contextul principiilor deja menționate, Curtea consideră că ancheta a fost caracterizată de diverse declarații neîndeplinitoare care au pus la îndoială capacitatea autorităților de conducere a anchetei de a stabili persoanele responsabile de moartea persoanelor (vezi hotărârea în cazul Paul și Audrey Edwards împotriva Regatului Unit), iar alte astfel de afirmații au fost stabilite în cazul respectiv (Vozukova, 12.10.2015, p. 51), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.10.2015, p. 472), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.10.2015, p. 472), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.05)).

După examinarea tuturor materialelor prezentate Curții, nu se observă niciun fapt sau niciun argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa în această chestiune și toate materialele prezentate Curții, Curtea consideră că în acest caz ancheta nu a îndeplinit criteriul eficienței. 13. Prin urmare, dacă plângerile sunt admise și dovedesc încălcarea aspectului procedural al articolului 2 alineatul (1) din Convenție. RELATIV ARTICOLUL 41 DIN CONVENȚIE 14. art. 41 din Convenție prevede: Dacă Curtea constată că nu există încălcarea Convenției sau a protocolului acesteia și dacă dreptul intern al unei părți la anchetă prevede doar restituirea unor declarații de prejudiciu, Curtea, în cazul necesității, va acorda părții la cerere o declarație de justiție suplimentară. În conformitate cu punctul 15 din Convenția, Curtea Europeană a Jurisdicției (CUREA) (CES), în special punctul 74 din Convenția privind drepturile Națiunilor Unite împotriva Ucrainei, consideră că este necesară o constatare a încălcării a unei declarații de prejudiciu; în special, în punctul 8 din Convenția privind drepturile Națiunilor Unite împotriva Ucrainei, Curtea Europeană (CED), înlocuvenția din Ucraina, înlocuvența din Olanda, în cauză, în cazul în care se constată că nu există o declarație de prejudiciu, Curtea (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (CES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES) (ES

În termen de trei luni, statul pârât trebuie să plătească reclamantului sumele indicate în tabelul din anexă, care trebuie să fie convertite în moneda națională a statului pârât la cursul de la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni menționat înainte de decontarea finală a sumelor menționate, se va acorda un dobândă simplă în valoare de dobânda limită a băncii centrale europene, care va fi în valoare de trei puncte procentuale în perioada de nerambursare, la care se va adăuga trei puncte procentuale.

În perioada ianuarie 2007 - mai 2007, procurorul orașului Truskavtsa a emis trei hotărâri de refuzare a deschiderii cazurilor penale. Procurorul orașului Truskavtsa și procurorul din Lviv au anulat sau au transferat hotărârile ca fiind anticipate. Conform rezultatelor anchetei forense din 18.06.2007 pe limba fiului a fost identificată o leziune corporală, neconformă cu caracteristicile pentru căderi de la înălțime (conclusiile obiective au fost reafirmate la 26.11.2009 și la 09.11.2012).

În perioada octombrie 2011 până octombrie 2013, anchetatorul poliției a închis de patru ori cazul penal. Procurorul orașului Truskavtsa, procurorul regiunii Lviv și Tribunalul Galitzia din orașul Lviv au anulat sau au decis să nu se desfășoare nicio anchetă. În hotărârile corespunzătoare, s-a constatat că autoritățile de anchetă prejudicanță nu au examinat în mod corespunzător contradicțiile din declarațiile martorilor și neconcordanțele din concluziile experților forensi, precum și nu au efectuat acțiunile de anchetă necesare, astfel cum au fost indicate în instrucțiunile procurorului și ale instanței. La 12.03.2015 procesul penal a fost transferat la Criminalitatea de la Ternopil pentru a fi investigat în continuare. La 16.03.2020 ancheta poliției a decis să se desfășoare fără a se stabili acțiunile penale în legătură cu absența Ucrainei în acțiunea de crimă. La 14.08.2020 a fost pronunțată o decizie suplimentară în dosarul Antonikov împotriva Ucrainei (Antonov v. Ucraina), nr. 3875, din 15 septembrie 2011 (Oct. nr. 4875, din 15/07/2011), în care se menționează că nu au fost luate măsuri de urgență în cazul Ternopilova (Oct. 485, din 865), în care nu s-au fost luate măsuri de urgență în cazul Ternopilova (Oct. 485, din 86/07, din 865), în care nu s-au fost încă verificate acțiunile de anchetă, și în cazul în care nu s-au fost verificate măsurile necesare.

Diligența și promptitudinea au afectat capacitatea organelor de conducere a anchetei de a stabili circumstanțele cauzei (decisiunea în cauzele Igor Shevchenko împotriva Ucrainei, declarația nr. 22737/04, punctul 60, din 12 ianuarie 2012; Zubkova împotriva Ucrainei, declarația nr. 36660/08, punctul 40, din 17 octombrie 2013), autoritățile de anchetă preliminară nu au încercat să efectueze o anchetă cu atenție (decisiunea în cauzele Lyubov împotriva lui Shevchenko împotriva Ucrainei, din noiembrie 2020, declarația nr. 75726/01, punctul 76/19, din 25 octombrie 2010; declarația nr. 114 împotriva lui Yusar Szarov împotriva Ucrainei, din 25 iulie 2016; declarația nr. 39797 împotriva lui Slyubkova împotriva Ucrainei, din 25 iunie 2016; declarația nr. 3476/05, din 25 iunie 2016; declarația nr. 3876/05, din 25 ianuarie 2016; declarația nr. 3777/05, din 25 iulie 2016; declarația nr. 3476/05, din 25 iulie 2016; declarația nr. 3776/05, din 25 iulie 2016; declarația nr. 3476/05, din 25 iulie 2016; declarația nr. 377/05, din 27 decembrie 2016 împotriva Ucrainei, din 27 ianuarie, din 17 ianuarie, din 17 ianuarie, în cazul Yuzmirovovov împotriva Ucrainei (Borovsk), din data de 6 decembrie 2012, nu au fost găsite dovezi în legătură cu moartea lui; cercetitorii (în cazul Yusar Szarovov împotriva Ucrainei), din data de 6 ianuarie, din data de 6 ianuarie, data de 6 ianuarie, data de 10 ianuarie, data de 6 ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianuarie, data de ianu

În urma procesului de anchetă și a concluziilor făcute în urma acestuia, la 25.06.2016 a fost inițiată procedura penală pentru posibila crimă intenționată. Potrivit afirmațiilor reclamantei E., care a fost condamnat în mod repetat, a fost implicat în uciderea fiicei sale. În urma rezultatelor examinării medicale judiciare din 27.06.2016, au fost identificate leziuni corporale ușoare pe capul fiicei sale, ciocniri și tăieturi pe fruntea stângă și urme de înjunghiere pe mâna dreaptă; în concluzia expertului s-a menționat că moartea fiicei reclamantei a avut loc ca urmare a unei cardiomiopatii și a unei tulburări a circulației sanguine pe fondul unor dovezi de grad mediu de anchetă a alcoolului. În perioada 11 martie 2017 până la 13 martie 2017, poliția a emis o anchetă în care a fost declarată că a fost executată o infracțiune care a condamnat în mod corespunzător infracțiunea în legătură cu moartea persoanelor în cauză (în cazul în care a fost judecată în instanță în judecată în judecata din 11.10.2017).

În cazul în care anchetatorii nu au luat măsuri suficiente (a se menționat decizia Antonov împotriva Ucrainei, punctul 50), lipsa de diligență și promptitudine a afectat capacitatea autorităților de stat de a stabili circumstanțele cauzei (Hotărârea Igor Șevcenko împotriva Ucrainei, cerere nr. 22737/04, punctul 60, din 12 ianuarie 2012; Zubkova împotriva Ucrainei, cerere nr. 36660/08, punctul 40, din 17 octombrie 2013), autoritățile de anchetă anticordicativă nu au încercat să efectueze o anchetă de reținut (Hotărârea din Iulie 2012 în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 40, în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 84), instanța națională a Ucrainei (Hotărârea din 10 noiembrie 2013, punctul 85, în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 76), instanța de judecată apelativă împotriva Ucrainei, punctul 85, în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 760, punctul 85, în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 85, în cazul Slyubov împotriva Ucrainei, punctul 85, în cazul Slyuboviei, punctul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 85, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 87, în cazul 88, în cazul 88, în cazul 88, în cazul 88, în cazul 88, în cazul în care se poate contesta că nu se poate contesta că nu

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «БОГУТА ТА ТЕРЕЩЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF BOGUTA AND TERESHCHENKO v. UKRAINE)

(Заяви №

13094/19 та №

37726/19)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

13 січня 2022 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Богута та Терещенко проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Лятіф Гусейнов

(Lәtif Hüseynov)

,

Голова

Ладо Чантурія

(Lado Chanturia)

,

Арнфінн Бордсен

(Arnfinn Bårdsen)

,

судді,

та Вікторія Марадудіна

(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 09 грудня 2021 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.

Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі

статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2.

Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3.

Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4.

Заявники скаржилися на непроведення ефективного розслідування смерті їхніх родичів.

ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5.

Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ пункту 1 СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ

6.

Заявники скаржилися на непроведення ефективного розслідування смерті їхніх родичів. Вони посилалися на статтю 2, пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції.

7.

Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що відповідні скарги мають розглядатися за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі «Ігор Шевченко проти України»

(Igor Shevchenko v. Ukraine)

, заява №

22737/04, пункт 38, від 12 січня 2012 року). Відповідна частина цього положення передбачає:

Пункт 1 статті 2 Конвенції

«1.

Право кожного на життя охороняється законом.»

8.

Насамперед Суд зазначає, що цю справу слід розглядати з точки зору зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП]

(Mustafa Tunç and Fecire Tunç v. Turkey)

[GC], заява № 24014/05, пункти 169 – 182, від 14 квітня 2015 року). Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225).

9.

До того ж це зобов’язання не є обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає з викладом подій скаржника. Проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими – до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства»

(Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom)

, заява № 46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002‑II).

10.

Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування характеризувалося різними недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини смерті родичів заявників і відповідальних осіб, якщо такі були. Конкретні недоліки вказані в таблиці у додатку.

11.

У керівних справах «Качурка проти Україн»

(Kachurka v.

Ukraine),

заява №

4737/06, від 15 вересня 2011 року), «Поживотько проти України»

(Pozhyvotko v. Ukraine)

, заява № 42752/08, від

17 жовтня 2013 року) та «Басюк проти України»

(Basyuk v. Ukraine)

, заява №

51151/10, від 05 листопада 2015 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

12.

Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання та всі надані йому матеріали Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критерію ефективності.

13.

Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту пункту 1 статті 2 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14.

Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

15.

З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Басюк проти України»

(Basyuk v. Ukraine)

, пункти 74 – 80) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

16.

Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує

об’єднати заяви;

Оголошує

заяви прийнятними;

Постановляє

, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 2 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування смерті родичів заявників;

Постановляє

, що:

(a)

упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b)

із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток

(simple interest)

у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 січня

2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія Марадудіна

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Лятіф Гусейнов

(Lәtif Hüseynov)

Голова

ДОДАТОК

Заяви зі скаргами за пунктом 1 статті 2 Конвенції

(непроведення ефективного розслідування смерті, заподіяної приватними особами або за обставин, які виключають причетність представників держави)

№

№ заяви,

Дата подання

П.І.Б. заявника,

Рік народження

Події, що передували справі, та провадження на національному рівні

Ключові питання

Сума, присуджена в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)

[1]

13094/19

28.02.2019

Володимир

Гаврилович

БОГУТА

1953

13.01.2007 син заявника Б. був знайдений мертвим на технічному поверсі недобудованого 18-поверхового будинку у м.Трускавець, де він перебував на відпочинку з дружиною та друзями.

13.01.2007 було проведено огляд місця події та судово-медичне дослідження тіла сина заявника. Згідно з результатами судово-медичного дослідження він помер від множинних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти; ознак насильницької смерті встановлено не було.

У період із

січня 2007 року до травня 2007 року прокуратура міста Трускавця винесла три постанови про відмову у порушенні кримінальної справи. Прокурор міста Трускавця та прокуратура Львівської області скасували ці постанови як передчасні.

Згідно з результатами судово-медичного дослідження від 18.06.2007 на тілі сина було виявлено тілесні ушкодження, нехарактерні для падінням з висоти (ці висновки були повторно підтверджені 26.11.2009

та 09.11.2012).

26.01.2008 було порушено кримінальну справу за фактом можливого умисного вбивства сина заявника і справу було передано до Трускавецького МВ ГУМВСУ.

26.03.2008 слідчий міліції закрив кримінальну справу у зв’язку з відсутністю події злочину (згідно з версією слідчого син заявника загинув внаслідок нещасного випадку). 05.04.2008 прокурор міста Трускавця скасував цю постанову.

26.10.2009 кримінальну справу було передано до СУ ГУ МВС України у Львівській області для подальшого розслідування.

У період з жовтня 2011 року до жовтня 2013 року слідчий міліції чотири рази закривав кримінальну справу. Прокуратура міста Трускавця, прокуратура Львівської області та Галицький районний суд міста Львова скасували ці постанови. У відповідних постановах зазначалося, що органи досудового розслідування належним чином не розглянули суперечності у показаннях свідків і невідповідності у висновках судово-медичних експертів, а також не провели необхідних слідчих дій, зазначених у вказівках прокуратури та суду.

12.03.2015 кримінальне провадження було передано до СУ УМВС України в Тернопільській області для подальшого розслідування.

16.03.2020 слідчий поліції закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину. 14.08.2020 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області скасував цю постанову як необґрунтовану.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, розслідування досі триває.

на етапі досудового слідства було вжито недостатньо заходів (рішення у справі «Качурка проти України»

(Kachurka v. Ukraine)

, заява №

4737/06

, пункт 52, від 15 вересня

2011 року

),

неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів

(згадане рішення у справі «Антонов проти України»

(Antonov v. Ukraine)

, пункт 50),

постанови про відмову у порушенні провадження виносилися без належного розгляду обставин справи (рішення у справі «Олейнікова проти України»

(Oleynikova v.

Ukraine)

, заява № 38765/05, пункти 80 і 81, від 15 грудня 2011 року з подальшими посиланнями),

відсутність ретельності та оперативності підірвала здатність органів державної влади встановити обставини справи (рішення у справах «Ігор Шевченко проти України»

(Igor Shevchenko v.

Ukraine)

, заява №

22737/04, пункт 60, від 12 січня 2012 року; «Зубкова проти України»

(Zubkova v. Ukraine)

, заява №

36660/08, пункт 40, від 17

жовтня 2013 року),

органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах «Любов Єфіменко проти України»

(Lyubov Efimenko v. Ukraine)

, заява №

75726/01, пункти 76 – 80, від 25 листопада 2010 року; «Юрій Слюсар проти України»

(Yuriy Slyusar v. Ukraine)

, заява №

39797/05, пункти 84 – 88, від 17 січня 2013 року),

національні органи влади самі критикували процес проведення розслідування у зв’язку з його неефективністю (рішення у справах «Принда проти України

» (Prynda v. Ukraine)

, заява № 10904/05, пункт 56, від 31 липня

2012 року; «Поживотько проти України»

(Pozhyvotko v. Ukraine)

, заява №

42752/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013 року),

незвично велика кількість повторних судово-медичних експертиз (рішення у справі «Басюк проти України»

(Basyuk v. Ukraine)

, заява №

51151/10, пункт 68, від 05 листопада

2015 року),

надмірна тривалість дослідчих перевірок (рішення у справі «Юхимович проти України»

(Yukhymovych v. Ukraine)

, заява №

11464/12, пункт 67, від 17 грудня 2020 року)

6

000

37726/19

07.07.2019

Юлія Борисівна ТЕРЕЩЕНКО

1966

25.06.2016 дочка заявниці У. була знайдена мертвою біля багатоквартирного будинку у м. Харків, де проживав її знайомий Є.

25.06.2016 було порушено кримінальне провадження за фактом можливого умисного вбивства. Згідно з твердженнями заявниці Є., який був неодноразово засуджений, був причетний до вбивства її дочки.

За результатами судово-медичної експертизи від 27.06.2016 було виявлено легкі тілесні ушкодження на голові дочки, синці та порізи на лівому передпліччі та сліди від уколу на правій руці; у висновку експерта зазначалося, що смерть дочки заявниці настала внаслідок кардіоміопатії та порушення кровообігу на фоні середнього ступеня алкогольного сп’яніння.

У період з червня до березня 2017 року слідчий поліції виніс три постанови про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину (згідно з твердженнями слідчого смерть дочки заявниці настала з природних причин). Прокуратура Комінтернівського відділу Харківської місцевої прокуратури та Комінтернівський районний суд міста Харкова скасували ці постанови. У відповідних рішеннях зазначалося, що органи досудового розслідування не допитали осіб, які бачили дочку заявниці напередодні її смерті (у тому числі Є.), належним чином не дослідили наявні докази (а саме, не з’ясували походження виявлених на тілі тілесних ушкоджень) та не виконали вказівок прокуратури та суду щодо проведення слідчих дій.

13.03.2017 та 11.10.2018 Комінтернівський районний суд міста Харкова задовольняв заяви про відведення слідчих поліції у зв’язку з невиправданою тяганиною під час проведення досудового розслідування.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, розслідування досі триває.

неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів

(згадане рішення у справі «Антонов проти України»

(Antonov v. Ukraine)

, пункт 50),

відсутність ретельності та оперативності підірвала здатність органів державної влади встановити обставини справи (рішення у справах «Ігор Шевченко проти України»

(Igor Shevchenko v.

Ukraine)

, заява №

22737/04, пункт 60, від 12 січня 2012 року; «Зубкова проти України»

(Zubkova v. Ukraine)

, заява №

36660/08, пункт 40, від 17

жовтня 2013 року),

органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах «Любов Єфіменко проти України»

(Lyubov Efimenko v. Ukraine)

, заява №

75726/01, пункти 76 – 80, від 25 листопада 2010 року; «Юрій Слюсар проти України»

(Yuriy Slyusar v. Ukraine)

, заява №

39797/05, пункти 84 – 88, від 17 січня 2013 року),

непроведення перевірки різних версій подій (згадане рішення у справі «Юрій Слюсар проти України»

(Yuriy Slyusar v. Ukraine)

, пункти 86 і 87),

національні органи влади самі критикували процес проведення розслідування у зв’язку з його неефективністю (рішення у справах «Принда проти України»

(Prynda v. Ukraine),

заява № 10904/05, пункт 56, від 31 липня

2012 року; «Поживотько проти України»

(Pozhyvotko v. Ukraine),

заява №

42752/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013 року),

6

000

[1]

Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.