Yefimova și alții împotriva Ucrainei

CASE OF YEFIMOVA AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 68748/17 si alti 2 reclamanti, vezi lista din anexa) DECIZIA STRASBOURG 13 ianuarie 2022 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă modificărilor redacționale.

În cazul lui Yefimova si alti doi candidați ai Ucrainei, după un an de judecată, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Sectiunea 5), a declarat că diferite subiecte de anchetă au fost examinate de către comitetul care a condus procesul lor: declarația lui Lene Huseinov (Lene Hütikov), declarația unor respondenți suplimentari ai Guvernului Ucrainei (Sectiunea 9), declarația unor respondenți suplimentari ai Guvernului Ucrainei (Sectiunea 9), declarația unor respondenți suplimentari ai Guvernului Ucrainei (Sectiunea 9), declarația unor respondenți ai Guvernului Ucrainei (Sectiunea 9), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația a unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 1), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 1), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 1), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 1), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 2), declarația unui tribunal din Finlanda (Sectiunea 1), declarația unui tribunal din Finlanda) și două plângerii (Sectiunea 2 din Finlanda) au declarat că au fost examinate în temeiul articolului 34 și că au fost examinate în mod efectiv.

Curtea, care are un rol de conducere în ceea ce privește realizarea calificării juridice a faptelor cauzei, consideră că plângerile relevante trebuie să fie examinate în temeiul articolului 2 din Convenție (a se vedea hotărârea în cazul Igor Șevcenko împotriva Ucrainei (Igor Shevchenko împotriva Ucrainei), cererea nr. 22737/04, punctul 38, din 12 ianuarie 2012). Partea corespunzătoare a acestei dispoziții prevede: art. 2 punctul 1 din Convenție.Dreptul fiecăruia la viață este protejat de lege. 8.În primul rând, Curtea remarcă că această cauză trebuie examinată în perspectiva obligației statului de a efectua o anchetă în mod eficient a aspectului procedural al articolului 2 din Convenție.Principiile corespunzătoare privind eficacitatea anchetelor sunt evaluate în urma unor cereri de decizie în cazul Mustafa Tunfa și Feder Tunfa împotriva Turciei (Mustafa și Fecire Tunfa) [PGC Turcia] și sunt subordonate de articolele 240 și 240 ale Convenției Turcia.

Fiecare dintre elementele principale ale acesteia se bazează pe cerințele părților interesate ale părții interesate (art. 14 din Convenție, punctul 145, punctul 169), respectiv pe cele ale părților interesate ale părții interesate (art. 225, punctul 145, punctul 145, punctul 145, punctul 145, punctul 185, punctul 145, punctul 185, respectiv pe cererea părților interesate), iar fiecare dintre acestea nu poate fi examinată în mod independent și nu poate fi examinată în mod independentă în cazul unei anchete.

Totuși, aceasta, în principiu, ar trebui să poată duce la stabilirea faptelor cauzei, iar dacă afirmațiile se dovedesc adevărate la stabilirea și pedepsirea persoanelor vinovate (vezi hotărârea în cazul Paul și Audrey Edwards împotriva Regatului Unit), cererea nr. 46477/99, punctul 71, ECHR 2002‐II).Considerând faptele din acest caz în contextul principiilor deja menționate, Curtea consideră că ancheta a fost caracterizată de diverse declarații de neîndeplinire a capacității autorităților de anchetă de a stabili capacitatea autorităților de anchetă de a investiga moartea persoanelor responsabile (vezi hotărârea în cazul Paul și Audrey Edwards împotriva Regatului Unit), iar alte astfel de afirmații au fost stabilite în cazul respectiv (Vozukova, 12.10.2015, p. 51), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.10.2015, p. 472), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.10.2015, p. 472), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul lui Vladimir Putin (Vozukova, 12.0.2015, p. 47), în cazul instanța de judecată, dacă au fost examinate astfel de cereri de neîndeplinire în legătură cu o astfel de caz, se poate vedea în tabelul de neîndeplinire.

După examinarea tuturor materialelor prezentate Curții, nu se observă niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa în această chestiune și lipsa tuturor materialelor prezentate Curții, Curtea consideră că în acest caz ancheta nu a îndeplinit criteriul de eficiență. 13. Prin urmare, dacă plângerile sunt admise și indică o încălcare a aspectului procedural al articolului 2 din Convenție. CONTROLUL ARTICOLULUI 41 DIN CONVENȚIE 14. art. 14 din Convenție prevede: Dacă Curtea constată o încălcare a Convenției sau a protocolurilor sale și dacă dreptul intern al părților în conformitate cu Înaltul Tratat prevede doar investigarea unor declarații de justitie, în cazul în care este necesar, Curtea va adăuga părții la care a fost depusășită o declarație de justiție o declarație de justiție.

În termen de trei luni, statul pârât trebuie să plătească reclamantelor sumele indicate în tabelul din anexă, care trebuie să fie convertite în moneda națională a statului pârât la cursul de la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului de trei luni menționat înainte de decontarea finală a sumelor menționate, se va acorda un dobândă simplă în valoare de dobândă limită a băncii centrale europene, care va fi în vigoare în perioada de nerambursare, la care se vor adăuga trei puncte procentuale; reflectă restul cererilor reclamantului din cererea nr. 68748/17 privind satisfacția echitabilă a persoanelor.

20.05.2012 K., fiul primelor două reclamante, dna Yefimova și dl Yefimov, și fratele celei de-a treia reclamante, dna Kirichenko, au fost găsiți spânzurați în apartamentul lui închiriat; corpul a fost descoperit de colega lui de cameră T. 26.05.2012 autoritățile de anchetă pre-judiciară au refuzat să deschidă un caz penal din cauza absenței semnelor de crimă; 17.10.2012 Procuratură m. În perioada august 2013 - decembrie 2020, procedurile penale au fost închise de cel puțin 7 ori din cauza lipsei de probe în cadrul procesului de înregistrare a unei infracțiuni și au fost reînnoite în urma unei declarații de neîndeplinire a statutului de vinovat în cazul Ucrainei, fără a se confirma necesitatea unor acțiuni de anchetă (în special, nu s-a confirmat nicio acțiune în cazul martorilor, în cazul în care nu s-a confirmat nicio acțiune în cazul martorilor, în cazul în care nu s-a confirmat nicio acțiune în cazul martorilor, în cazul în care s-a confirmat că există dovezi suplimentare în cazul în care a fost constatată o decesă în cazul în care a fost constatată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care nu s-a confirmat nicio dovadă), iar în cazul în care a fost confirmată o de către martorul,

a fost confirmată că nu s-a confirmat nicio acțiune în cazul în care s-a avut loc o decesă (în cazul în care nu s-a confirmat nicio dovadă), în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost confirmată o decesă în cazul în care a fost constatată o decesă în cazul în care a fost constatată o decesă o de vinovată în cazul în care nu s-a fost confirmată o decesă în cazul în cazul în care s-a fost constatat că nu s-a avut loc o decesă de vinovată în cazul în cazul în cazul în care s-a fost constatat de vinovat în cazul în cazul în care nu s-a fost constatat de vinovat (în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu s-a fost constatat-a fost constatat în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în cazul în care nu s-a fost constatat de vinovatul în cazul în cazul în cazul în În cazul în care, în urma unei repetate trimiteri a cauzei la anchetă suplimentară, în urma neacceptării de către anchetatori a măsurilor suficiente (decisiunea Antonov împotriva Ucrainei, cererea nr. 28096/04, punctul 50, din 03 noiembrie 2011), autoritățile de anchetă prejudiciară nu au încercat de fapt să efectueze o anchetă minuțioasă (decisiunea Lyubov Efimenko împotriva Ucrainei, cererea nr. 75726/01, punctele 76 80, din 25 noiembrie 2010; Yuriy Slyusar împotriva Ucrainei,

cererea nr. 39797/05, punctele 84 88, din 17 ianuarie 2013) 12 000 de reclamante au refuzat să depună o cerere de 250 de primele, iar primele 250 de reclamante, Ephiom 1844/1 Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr Oleksandr O

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ЄФІМОВА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF YEFIMOVA AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 68748/17 та 2 інші заяви – див. перелік у додатку) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 13 січня 2022 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Єфімова та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov) , Голова Ладо Чантурія (Lado Chanturia) , Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen) , судді, та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 09 грудня 2021 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). ФАКТИ 3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку. 4. Заявники скаржилися на непроведення ефективного розслідування смерті їхнього родича. ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ пункту 1 СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ 6. Заявники скаржилися на непроведення ефективного розслідування смерті їхнього родича. Вони посилалися на статтю 2, пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції. 7. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що відповідні скарги мають розглядатися за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine) , заява № 22737/04, пункт 38, від 12 січня 2012 року). Відповідна частина цього положення передбачає: Пункт 1 статті 2 Конвенції «1. Право кожного на життя охороняється законом.» 8. Насамперед Суд зазначає, що цю справу слід розглядати з точки зору зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції.

Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП] (Mustafa Tunç and Fecire Tunç v. Turkey) [GC], заява № 24014/05, пункти 169 – 182, від 14 квітня 2015 року). Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225). 9. До того ж це зобов’язання не є обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів.

Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає з викладом подій скаржника. Проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими – до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) , заява № 46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002‑II). 10. Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування характеризувалося різними недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини смерті родича заявників і відповідальних осіб, якщо такі були.

Конкретні недоліки вказані в таблиці у додатку. 11. У керівних справах «Качурка проти Україн» (Kachurka v. Ukraine), заява № 4737/06, від 15 вересня 2011 року), «Поживотько проти України» (Pozhyvotko v. Ukraine) , заява № 42752/08, від 17 жовтня 2013 року) та «Басюк проти України» (Basyuk v. Ukraine) , заява № 51151/10, від 05 листопада 2015 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. 12. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання та всі надані йому матеріали Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критерію ефективності.

13. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Басюк проти України» (Basyuk v. Ukraine) , пункти 74 – 80) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. Він відхиляє висунуті заявницею у заяві № 68748/17 додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції. 16. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви; Оголошує заяви прийнятними; Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 2 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування смерті родича заявників; Постановляє , що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти; Відхиляє решту вимог заявниці у заяві № 68748/17 щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 січня 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду. Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) В.о. заступника Секретаря Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov) Голова ДОДАТОК Заяви зі скаргами за пунктом 1 статті 2 Конвенції (непроведення ефективного розслідування смерті, заподіяної приватними особами або за обставин, які виключають причетність представників держави) №. № заяви, Дата подання П.І.Б. заявника, Рік народження П.І.Б.

представни-ка та місцезнаходження Події, що передували справі, та провадження на національному рівні Ключові питання Сума, присуджена в якості відшкодування моральної шкоди (в євро) [1] Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат (в євро) [2] 68748/17 08.09.2017 Віра Олександрівна ЄФІМОВА 1956 Віталій Вікторович Савко м. Дніпро 20.05.2012 К., сина перших двох заявників, пані Єфімової та пана Єфімова, та брата третьої заявниці, пані Кириченко, знайшли повішеним у його орендованій квартирі; тіло виявила його співмешканка Т. 26.05.2012 органи досудового розслідування відмовили у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю ознак злочину; 17.10.2012 прокуратура м. Дніпропетровська скасувала цю постанову, встановивши, що дослідча перевірка була поверховою.

19.11.2012 органи досудового розслідування знову відмовили у порушенні кримінальної справи. 03.04.2013 за результатами судово-медичної експертизи, проведеної за зверненням одного із заявників, було зроблено висновок про наявність розбіжностей між показаннями Т. і висновком експерта щодо часу та механізму смерті К. 06.06.2013 року було порушено кримінальне провадження за підозрою у вчиненні вбивства.

За період із серпня 2013 року до грудня 2020 року кримінальне провадження щонайменше 7 разів закривалося у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину та відновлювалося у зв’язку з непроведенням необхідних слідчих дій (зокрема, не було допитано свідків, проведено відтворення обстановки та обставин події, призначено додаткові судово-медичні експертизи), неусуненням протиріч у наявних доказах (зокрема, між висновками судово-медичних експертиз і показаннями свідків щодо часу та механізму смерті К.) і неможливістю провести слідчі дії, вказані у попередніх постановах, якими провадження відновлювалося. Як вбачається, першій заявниці було надано статус потерпілої у 2013 році, другому заявнику – у березні 2020 року, а третій заявниці – у лютому 2015 року.

Вбачається, що провадження ще триває.

постанови про відмову у порушенні провадження виносилися без належного розгляду обставин справи (рішення у справі «Олейнікова проти України» (Oleynikova v. Ukraine) , заява № 38765/05, пункти 80 і 81, від 15 грудня 2011 року з подальшими посиланнями), неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів (рішення у справі «Антонов проти України» (Antonov v. Ukraine) , заява № 28096/04, пункт 50, від 03 листопада 2011 року), органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах «Любов Єфіменко проти України» (Lyubov Efimenko v. Ukraine) , заява № 75726/01, пункти 76 – 80, від 25 листопада 2010 року; «Юрій Слюсар проти України» (Yuriy Slyusar v. Ukraine) , заява № 39797/05, пункти 84 – 88, від 17 січня 2013 року) 12 000 спільно трьом заявникам 250 першій заявниці, пані Єфімовій 18441/20 13.04.2020 Олександр Миколайович ЄФІМОВ 1956 18371/20 13.04.2020 Юлія Олександрівна КИРИЧЕНКО 1979 [1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.