ROTH împotriva Elveției (nr. 69444/ 17) Cazul în care autoritatea de protecție a copiilor și adulților (The Child and Adult Protection Authori ty) a permis copiilor reclamantelor să-și schimbe locul de reședință, hotărând că orice apel adus asupra acestei decizii nu are efect de reținere. Deoarece decizia acestei autorități era executorie imediat, în cazul Plazzi, copilul reclamantului V. R. împreună cu mama sa D. R. au mers la Principatul Monaco în ziua notificării deciziei, iar în cazul Roth, copilul reclamantului L. L. a plecat împreună cu mama copilului F. L. în Germania la câteva zile după adoptarea acestei decizii. Restricțiile de acces la instanță Reclamanții și-au suferit restricțiile de acces la instanță ca urmare a anularii de către o autoritate de protecție a copiilor și a adulților a oricărei acțiuni de suspendare a oricărei reclamații, reflectate în hotărârile instanțelor naționale privind lipsa de jurisdicție.
Justificarea restricțiilor Deoarece instanțele naționale au indicat lipsa de jurisdicție pentru examinare, nu au putut să efectueze o examinare completă, eficientă de facto și de jure prin efectuarea unei examinări controlului de către un tribunal echitabil, care să respecte numai garanțiile articolului 6 alineatul (1) din Convenție și locul de urmărire. © Proiectul de examinare a unei cereri de decizie a fost efectuat de către Curtea Supremă pe acest temei. 2 Aceste decizii de judecată ale instanțelor naționale au fost în mod de fapt încalcate de o acțiune a Convenției internaționale - orice aspect al procedurii civile - de către o instanță națională de protecție a copiilor. În anumite circumstanțe excepționale, justificate de interesul superior al copilului , caracterul urgent al situației specifice necesită ca părinții în cauză să poată schimba locul de locuit al copilului fără a aștepta o decizie definitivă pe fondul cauzei.
În astfel de cazuri, existența unei proceduri de recurs eficiente, însoțite de măsuri provizorii, este suficientă și necesară. Acest lucru nu exclude posibilitatea ca autoritatea administrativă să anuleze actul de reținere a plângerii. Cu toate acestea, în aceste circumstanțe, părinții în cauză trebuie să fie siguri că pot să apeleze la tribunal până când decizia de reținere a actelor devine legală și sunt informați despre procedura care trebuie respectată. Autoritatea pentru protecția copiilor și a adulților și autoritățile de recurs au justificat faptul că notificarea de reținere a oricărei acțiuni - o plângere în care reclamantul are actele în interesul superior al copiilor pe care dorește să le protejeze de acțiuni grave - nu este suficient de gravă pentru a determina consecințele negative ale unei astfel de acțiuni în justiția familiei.
În orice caz, ei ar fi putut depune o astfel de cerere pentru a obține de la autoritatea judiciară o evaluare a riscului transferului jurisdicției internaționale în afara statului. Reclamantul din cazul Plazzi nu a întârziat după ce a depus plângerea la Curtea de Apel, deoarece a făcut acest lucru joi, 29 august 2017, iar decizia sa a fost comunicată vineri, 25 august 2017. Reclamantul nu s-a abținut de la utilizarea mijloacelor de apărare disponibile, cel puțin în teorie, pentru a examina cauzele în cauză. În plus, D.R. s-a dus de la V.R. la Prinții din Monaco pentru a-i comunica autorității de judecată decizia, ceea ce nu i-a oferit reclamantului șansa de a se referi la dispoziția și la ordinea acestei decizii, iar cererea sa a fost făcută în următoarele 3 luni.
Apelatorul a cerut Curții de Apel să se familiarizeze cu mijloacele de protecție disponibile în cazul în care a depus plângerea. Recunoscând că acest argument în sine nu este întemeiat, CEDO a acceptat că nu au avut timp suficient pentru a depune cererea de aplicare a măsurilor provizorii sau, mai mult, pentru a obține o decizie judecătorească înainte de vizita lor în Germania, care a avut loc fără îndoială după prânz de vineri, 29 ianuarie 2016, având în vedere că F.L. a început să lucreze la un nou loc de muncă în Germania de la luni, 1 februarie 2016. a fost disproporționată de obiectivul urmărit, și anume protecția drepturilor și libertăților mamelor și copiilor reclamantelor având în vedere importanța aspectelor ridicate în timpul procedurii de litigiu.
Încălcarea articoluluiui 6 alineatul (1) din Convenție (dreptul la un proces echitabil). Hotărârea în acest caz a fost adoptată de Cameră la 8 februarie 2022 și a dobândit statut de definitivă la 8 mai 2022 în conformitate cu art. 44 alineatul (2) din Convenție. © Traducerea și prelucrarea acestei hotărâri au fost efectuate de Curtea Supremă.
ROTH v. Switzerland (№ 69444/ 17) Обставини справи У справах Plazzi та Roth орган із захисту дітей та дорослих ( The Child and Adult Protection Authori ty ) дозволив змінити дітям заявників місце проживання, вирішивши, що будь - яка подана на це рішення апеляція не матиме зупиняючої дії. Оскільки рішення цього органу підлягало негайному виконанню, у справі Plazzi дитина заявника В. Р. разом зі своєю матір’ю Д. Р. вирушили до Князівства Монако в день повідомлення про це ріше ння, а у справі Roth дитина заявника Л. Л. вирушила разом зі своєю матір’ю Ф. Л. до Німеччини через декілька днів після ухвалення цього рішення . Заявники скаржилися, що не могли оскаржити до національного суду рішення органу із захисту дітей та дорослих.
Після виїзду дітей із матерями національні суди відмовили в розгляді скарги заявника по суті з юрисдикційних підстав і відновили зупиняючу дію скарги, адже зміна місця проживання дитини одночасно наділила міжнародною юрисдикцією відповідні держави. Оцінка Суду Визначення предмета спору, який варто розглянути Згідно зі статтею 5 Конвенції про цивільно - правові аспекти міжнародного викрадення дітей зміна місця проживання дітей також призвела до передачі міжнародної юрисдикції відповідних держав та позбавила національні суди можливості розглядати скарги заявників. Тож після подачі заявниками своїх скарг на рішення органу захисту дітей та дорослих Апеляційний суд (рішення у справі Plazz i ) та Верховний суд кантону Берн (рішення у справі Rot h ) підкреслили відсутність у них юрисдикції розглядати скарги заявників, вирішувати клопотання про зупинення виконання рішення органу чи вирішувати справу по суті.
Федеральний суд ці рішення підтримав в обох справах. Обмеження права доступу до суду Заявники зазнали обмеження свого права на доступ до суду внаслідок скасування органом із захисту дітей та дорослих зупиняючої дії будь - якої скарги, що відобразилося в рішеннях національних судів про відсутність юрисдикції. Виправдання обмеження Щойно національні суди вказали на відсутність юрисдикції для розгляду, вони не могли провести повний, ефективний de facto та de jure контроль шляхом здійснення змагального розгляду справ у межах справедливого суду, що узгоджується з гарантіями пункту 1 статті 6 Конвенц ії. © Переклад й опрацювання цього рішення здійснено Верховним Судом. 2 Ці рішення національних судів ґрунтувалися на положеннях Конвенції про цивільно - правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1996 року, яка застосовувалася лише до випадків зміни звичного місця проживання дитини в розумінні статті 5 цієї Конвенції.
Ці рішення не були свавільними та могли бути виправданими в разі враховування лише факту зміни звичного місця проживання. Проте скасування органом із захисту дітей та дорослих, який був адміністративним органом, зупиняючої дії будь - якої можливої скарги не могли виправити ні Апеляційний суд, ні Верховний суд кантону Берн, ні Федеральний суд. Орган із захисту дітей та дорослих виключив можливість будь - якого подальшого ефективного перегляду законності такого скасування національним судовим органом із повною юрисдикцією. За деяких виняткових обставин, виправданих найкращими інтересами дитини , невідкладний характер конкретної ситуації вимагає, аби відповідні батько / мати могли змінити місце проживання дитини без очікування остаточного рішення по суті справи.
В таких справах наявність ефективної процедури оскарження, супроводжуваної тимчасовими заходами, є достатнім і необхідним. Це не виключає можливості адміністративного органу скасовувати зупиняючу дію скарги. Проте за цих обставин відповідні батько / мати мають бути впевнені в можливості звернутися до суду до набрання законної сили рішенням про зупиняючу дію і поінформовані про процедуру, якої необхідно дотримуватися. Орган захисту дітей та дорослих й Уряд обґрунтували невідкладність скасування зупиняючої дії будь - якої скарги з посиланням на найкращі інтереси дітей, яких орган бажав захистити від негативного впливу такої скарги. Однак наведені причини невідкладності в цих справах не видаються достатньо серйозними, аби виправдати обмеження заявників у зверненні до суду до набрання законної сили рішення про скасування зупиняючої дії.
Це вкрай правильно в разі провадження в сімейній справі, яке може мати досить серйозні та складні наслідки для заявників, оскільки чинить безпосередній вплив на їхні майбутні стосунки з дітьми. Уряд указав, що заявники могли звернутися до Апеляційного суду чи Верховного суду кантону Берн для поновлення зупиняючої дії на дату повідомлення про рішення органу із захисту дітей та дорослих. Якби ці суди задовольнили клопотання заявників, Швейцарія зберегла б міжнародну юрисдикцію розглядати справи по суті. В будь - якому разі вони могли б подати таке клопотання для отримання від судового органу оцінки ризику передачі міжнародної юрисдикції за межі держави. Заявник у справі Plazzi не затримував подачу своєї скарги до Апеляційного суду, оскільки зробив це в четвер, 29 серпня 2017 року, а про рішення його було повідомлено в п’ятницю, 25 серпня 2017 року.
Заявник не утримався від використання наявних, принаймні в теорії, засобів правового захисту. Крім того, Д. Р. вирушила з В. Р. до Князівства Монако в день повідомлення про рішення органу, що не надало заявнику шансу звернутися до © Переклад й опрацювання цього рішення здійснено Верховним Судом. 3 Апеляційного суду з проханням поновити зупиняючу дію своєї скарги задля збереження юрисдикції Швейцарії та отримати доступ до суду. У справі Roth ЄСПЛ цікавився, скільки часу знадобилося заявникові для подачі скарги до Верховного суду кантону Берн. Між датою повідомлення про рішення і датою, коли він дізнався про те, що Ф. Л. знайшла нову роботу в Німеччині, був місяць. Тому заявник, a priori , не скористався в розумні строки доступним йому теоретично наявним засобом правового захисту.
Він мав ознайомитися зі спірним рішенням та в разі необхідності звернутися за належною консультацією й ознайомитися з наявними засобами правового захисту. Проте з урахуванням складності правової ситуації заявнику та його адвокату потрібен був певний час на використання наявних засобів правового захист у у відповідь на рішення органу після того, як про це рішення вони дізналися в середу, 27 січня 2016 року. Визнавши, що цей аргумент сам по собі не є обґрунтованим, ЄСПЛ погодився з тим, що таким чином вони не мали достатньо часу для подачі клопотання про застосування тимчасових заходів або, тим паче, для отримання судового рішення до виїзду Л. Л. та Ф. Л. до Німеччини, що, без сумніву, відбулося після обіду п’ятниці, 29 січня 2016 року, ураховуючи, що Ф. Л. розпочала працювати на новій роботі в Німеччині з понеділка, 1 лютого 2016 року.
Тому в жодній із справ Уряд не надав доказів, які б підтверджували спосіб реалізації і практичної ефективності запропонованих у цих справах засобів правового захисту. Так само він не навів ніяких прикладів судової практики національних судів у схожих справах. Відповідно, засіб правового захисту у виді звернення до Апеляційного суду чи Верховного суду кантону Берн не мав би розумних шансів на успіх стосовно скарги, висунутої заявниками за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Тому заявники не мали доступу до суду з метою оскарження по суті рішення адміністративного органу та розгляду прохання про поновлення зупиняючої дії своїх скарг до виїзду своїх дітей разом із їхніми матерями.
Рішеннями органу про скасування зупиняючої дії скарг заявників була порушена сама суть права на доступ до суду, після чого діти заявників вирушили за кордон зі своїми матерями, що мало наслідком відмову від юрисдикції швейцарськими судами з огляду на передачу міжнародної юрисдикції відповідним судам країн призначення. Таке обмеження було непропорційним переслідуваній меті, тобто захисту прав і свобод матерів та дітей заявників з огляду на важливість питань, порушених під час спірної процедури. Виснов ок Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд). Рішення в цій справі ухвалене Палатою 8 лютого 2022 року й набуло статусу остаточного 8 травня 2022 року відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.
© Переклад й опрацювання цього рішення здійснено Верховним Судом.