CASE OF BARTKOVA AND VORONIN v. UKRAINE) (Hotărârea nr. 24178/14 și nr. 67581/17) Hotărârea STRASBOURG 10 februarie 2022 Această hotărâre este definitivă, dar poate fi supusă rectificărilor. În cazul BARTKOVA și VORONIN Ucraina, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (sectiunea P), după ce a luat în considerare diferite cazuri, a sesizat un comitet de judecată, din care au fost alese: Latif Guseianu (Latif Guseianu), a răspuns la cererile lor în data de 5 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile lor în data de 5 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile lor în data de 4 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile lor în data de 5 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile lor în data de 20 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile de la secționarului de justiție din Ucraina (Latif Guseianu), de la cererile lor în data de 5 ianuarie 2022; de asemenea, a răspuns la cererile de la secționarul din Margot Churria (Lif Guseianu), de la cererile de judecată în data de 20 ianuarie 2022; de asemenea, a fost notificată în data de 20 ianuarie 2022 Curtea Europeană (Arh, pentru a anunțarea unei cereri de judecată în cauză privind lipsa de respectare a drepturilor omului în cauză, de către Curtea din Ucraina, de Apelul din Vlor, de la data de 20 ianuarie, de la data de 20 ianuarie, de la data de 20 ianuarie, de la data de 20 ianuarie, de la data de ianuarie, de la data de ianuarie, de ianuarie, de la data de ianuarie, de la data de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie, de la data de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie, de ianuarie
Reclamanții s-au plâns în principal de lipsa unor motive adecvate și suficiente pentru a fi ținuți în custodie. Ei s-au referit, direct sau în esență, la art. 5 alineatul (3) din Convenție, care prevede: 3. Orice persoană arestată sau reținută în conformitate cu dispozițiile alineatului (1) din acest articol trebuie să fie asigurată că procesul este examinat de către o instanță sau de către o altă persoană oficială căreia legea îi conferă dreptul de a exercita puterea judiciară și că trebuie asigurată examinarea procesului de către o instanță pe o perioadă rezonabilă sau eliberarea în timpul procedurilor. O astfel de eliberare poate fi condiționată de garanții de a apărea la ședința de judecată. 7.
În astfel de cazuri, Curtea trebuie să stabilească dacă alte motive invocate de autoritățile judiciare au justificat prelungirea deținerii de libertate. Dacă astfel de motive au fost "responsibile" și "suficiente", Curtea trebuie să stabilească, de asemenea, dacă autoritățile naționale competente au demonstrat o atenție deosebită în desfășurarea procedurilor. Curtea a stabilit, de asemenea, că autoritățile de stat trebuie să fie convingătoare în legătură cu orice perioadă de detenție pe care nu ar fi avut-o. În vederea investigării întrebării privind eliberarea sau reînnoirea de detenție a unei persoane, autoritățile de stat au fost obligate să ia în considerare mijloace alternative pentru a asigura apariția acesteia.
După examinarea tuturor materialelor disponibile, Curtea nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în acest caz instanțele naționale nu au prezentat motive adecvate și suficiente pentru a-i reține pe reclamante în custodie în timpul anchetei pre-judiciare.10. prin urmare, dacă plângerile sunt admise și indică o încălcare a articolului 5 alineatul 3.
În cazul în care se consideră că este necesar să se acorde plângerilor o pensie pe baza unei rate de dobândă limită a Băncii Centrale Europene, la care trebuie adăugate trei puncte procentuale, Curtea decide în unanimitate să se unifice plângerile; să se declare ca fiind admisibilă plângerea pentru lipsa unor motive adecvate și suficiente pentru a menține valoarea justă, iar restul plângerilor ca fiind inadmisibilă; să se declare că plângerile depunătorilor sunt dovada unei încălcări a articolului 5 din Convenție în ceea ce privește o plată a unei rate de dobândă limită și suficientă pentru a menține valoarea justă; să se declare că plângerea trebuie să fie efectuată în conformitate cu Regulamentul Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului Guvernului
absența unor motive corespunzătoare și suficiente pentru a fi ținute în custodie) Nu Nu declarat Data depunerii P.I.B. a reclamantului Anul nașterii P.I.B. a reprezentantului și locația Perioada de detenție Curtea, hotărând aprobarea detenției/a examinării recursului de apel Nedreptăți concrete Suma acordată fiecărui solicitant ca despăgubire pentru prejudicii morale (în euro) [1] Suma acordată fiecărui solicitant ca despăgubire pentru costurile judiciare și alte cheltuieli pentru fiecare cerere (în euro) [2] 1.24178/14 13.03.2014 Inna Evgenie BARTKOVNA 1988 Danilechichichichi Tetanovich Mihailochović Mihailochović O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.O.V.V.O.V.V.O.V.V.V.O.V.V.V.V.V.V.O.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.
(CASE OF BARTKOVA AND VORONIN v. UKRAINE)
(Заяви № 24178/14 та № 67581/17)
10 лютого 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Барткова та Воронін проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Лятіф Гусейнов
(Latif Hüseynov)
,
Голова,
Ладо Чантурія
(Lado Chanturia)
,
Арнфінн Бордсен
(Arnfinn Bårdsen)
,
судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 20 січня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
5.
Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6.
Заявники скаржилися, головним чином, на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою. Вони, прямо чи по суті, посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає:
«3.
Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має бути забезпечено розгляд справи судом чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7.
Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув’язнений вчинив злочин, є умовою
sine qua non
для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження. Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов’язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою – додатково до обґрунтованої підозри – застосовується вже при ухваленні першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див. серед інших джерел рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП]
(Buzadji v. the Republic of Moldova
) [GC], заява №
23755/07, пункти 87 та 102, від
05 липня 2016 року).
8.
У керівній справі «Корбан проти України»
(Korban v.
Ukraine),
заява № 26744/16, пункти 158 – 181, від 04 липня 2019 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9.
Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявників під вартою під час досудового розслідування.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
11.
Заявники також подали інші скарги за різними статтями Конвенції.
12.
Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
13.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
14.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії»
(Ara Harutyunyan v.
Armenia
), заява № 629/11, пункт 66, від 20 жовтня
2016 року) Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку, та відхиляє висунуті заявниками додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.
16.
Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
прийнятними скарги на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою, а решту скарг – неприйнятними;
Постановляє
, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Відхиляє
решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Лятіф Гусейнов
(Latif Hüseynov)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період тримання під вартою
Суд, що постановив ухвалу про тримання під вартою/розглянув апеляційну скаргу
Конкретні недоліки
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)
[1]
Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат у кожній заяві (в євро)
[2]
1.
24178/14
13.03.2014
Інна Євгеніївна БАРТКОВА
1988
Данілевич Тетяна Миколаївна
м. Вінниця
З 22.01.2014 до 07.09.2015
Вінницький міський суд
наведення судами підстав, які з часом стали неналежними, використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю
2
000
250
2.
67581/17
30.08.2017
Лев Юрійович ВОРОНІН
1963
Ігнатов Олександр Анатолійович
м. Дніпро
01.08.2017 – 27.10.2017
Києво-Святошинський районний суд
відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів, наведення судами підстав, які з часом стали неналежними
2
000
-
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам
.