Martynchuk și alții împotriva Ucrainei

CASE OF MARTYNCHUK AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 69195/17 si alte 4 plangeri) hotararea STRAȘBOURG din 1 decembrie 2022 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă unor amendamente redacționale.În cazul lui Berchuk si alte abuzuri împotriva Ucrainei din noiembrie 2022, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (CURTUL), care a decis în favoarea unei comisii care a fost compusă în secțiunea a treia a Convenției Ucrainei: Martin Mitziotis (CURTUL), a răspuns cu trei plângeri suplimentare: 1. Fiecare persoană are dreptul la libertate și la invizibilitate personală.

Nimeni nu poate fi privat de libertate, cu excepția unor cazuri și în conformitate cu procedura stabilită de lege: ... (c) arestarea sau reținerea legală a unei persoane, efectuată în scopul de a o aduce în fața unei instanțe judiciare competente pe baza unor suspiciuni întemeiate că a comis o infracțiune sau dacă este considerat necesar în mod justificat să prevină să fie comisă o infracțiune sau să fie internată după comiterea acesteia; 7.Curtea reiterează că art. 5 din Convenție, împreună cu articolele 2, 3 și 4 din Convenție, nu garantează decât deficiențele fundamentale dintre drepturile fundamentale care protejează invizibilitatea fizică a persoanei, iar obligația de a reține această articol este prima dispoziție.

Scopul său principal este de a preveni privarea nedreptățită a persoanei de libertate de exprimare a vocii sau de a-i declara responsabilitatea (în cazul în care este cazul, se asigură o soluție în temeiul normelor naționale de procedură în favoarea persoanei în cauză, precum și în cazul în care nu este cazul în favoarea persoanei în cauză, precum și în cazul în care nu este cazul în favoarea persoanei în cauză, precum și în cazul în care nu este cazul în favoarea persoanei în cauză, precum și în cazul în care nu este cazul în favoarea persoanei în cauză, precum și în cazul în care nu este cazul în favoarea persoanei în cauză, precum și în favoarea persoanei în cauză, precum și în favoarea persoanei în cauză, precum și în favoarea persoanei în cauză, în cauză, precum și în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea respectivă, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea persoanei în cauză, în cauză, în favoarea respectivă, în În consecință, după examinarea tuturor materialelor prezentate, Curtea nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri.

Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în acest caz, reținerea în custodie a reclamantelor nu a respectat art. 5 alineatul 1 din Convenție. Prin urmare, dacă plângerile menționate în tabelul de înlocuire sunt admise și dovedesc o încălcare a articolului 5 alineatul 1 din Convenție.

În cererile nr. 69195/17, 50594/18 și 50595/18 reclamantul a formulat, de asemenea, alte cereri de despăgubire în temeiul articolelor diferite ale Convenției.14 După examinarea acestor cereri de despăgubire, Curtea consideră că, în contextul tuturor documentelor de care dispune și având în vedere adecvarea chestiunilor contestate în sfera sa de competență, acestea nu îndeplinesc criteriile de admișcare prevăzute la articolele 34 și 35 din Convenție sau nu prezintă nici un semn de încălcare a drepturilor și libertăților garantate de Convenție sau de protocoalele adiacente.Din acest motiv, această parte a cererilor de despăgubire trebuie respinsă în temeiul articolului 35 alineatul 4 din Convenție.În temeiul poziției practice a Ucrainei în fața CEDO, CEDO trebuie să adauge o declarație de prejudiciu la art. 41 din Convenție.art.

41 din Convenție prevede în mod de fapt că orice cerere de despăgubire de drepturi în temeiul Convenției (în special, art. 37 din Tratatul privind tratatele ONU) este de fapt supusărită de o decizie a Curții de la data de 29 ianuarie 2015 (în cazul în care Curtea de Apel a CEDO, înloia de la Bruxelles, consideră necesar că este necesar să se recunoască o cerere de fapt în temeiul articolului 37 din Convenția privind tratatul privind tratatele UE) și în temeiul articolului 17 din Tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind trat Hotărăște că plângerile indică încălcarea articolului 5

alineatul (1) din Convenție în legătură cu detenția ilegală; Hotărăște că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte plângeri depuse în legătură cu practica stabilită a Curții (vezi tabelul din anexa); Hotărăște că (a) în termen de trei luni statul răspunzător trebuie să plătească reclamantului sumele menționate în tabelul din anexa, iar restul plângerilor din cererile nr. 69195/17, 50594/18 și 50595/18 inadmisibile; Hotărăște că plângerile indică încălcarea articolului 5 alineatul (1) din Convenție în legătură cu detenția ilegală; Hotărăște că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte plângeri depuse în legătură cu practica stabilită a Curții (vezi tabelul din anexa); Hotărăște că (a) în decurs de trei luni statul răspunzător trebuie să plătească reclamantului sumele menționate în tabelul din anexa; Declararea de naștere trebuie să fie înlocuită cu o declarație în moneda centrală a statului-reprezentor în cursul unei plângeri de plată în cursul unei zile de plată corespunzătoare; Declararea de plată în cursul unei zile de plată în cursul unei zile de plată corespunzătoare (în conformitate cu art. 5 alineatul (1) din Convenție) trebuie să fie încheiată cu o scrisoare de trei ori pe zi (în conformitate cu art. 2 din Regulamentul nr. 77 din Tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatul privind tratatele interne) (Dire nr. 1 din decembrie 2022);

Declararea de plată în termen de trei luni (în conformitate cu art. 2 din Regulamentul nr. 1 din decembrie 2022) (Del 6 din Regulamentul nr. 1 din decembrie 2023) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) (Del I) ( Alte plângeri împotriva practicii stabilite Suma acordată fiecărui reclamant ca despăgubire pentru prejudicii morale (în euro) [1] Suma acordată fiecărei cereri ca despăgubiri pentru judecăți și alte cheltuieli (în euro) [2] 69195/17 06.09.2017 Stanislav Alexandrovich MARTCHUK 1988 Sobina Pavlo M. Ohtira de la 11.08.2016 până la 12.08.2016 Lipsa unor temeiuri legale de detenție fără aprobarea prealabilă a instanței (decisiunea în cauzele Strogan împotriva Ucrainei), cererea nr. 30198/11, punctele 88 și 89, din 06 octombrie 2016 privind obligația și un singur motiv de reținere a detenției (Grubovnyov împotriva Ucrainei), cererea nr. 24044 de la 24.05.2017 privind Ucraina, fără aprobarea prealabilă a punctelor 85, de la 25.05.2017 privind cererea de reținere a unor persoane în conformitate cu punctul 5 din Protocolul de la 27.05.2017 privind Ucraina, de la 11.08.2017 până la punctele 5/15, de la 27.05.2016 privind Octul de la 85, de la 8.05.2016 privind Ucraina, de la 28.05.2018 până la 25.05.2017,

pentru absența sau absența unor motive de reținere sau de reținere a unor persoane în situații de detenție ilegală (Grubovnyovnyovnyovnyov împotriva Ucrainei), de la 25.05.2018 până la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2016, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.2017, de la 25.05.201 De la 29.03.2018 până la 31.03.2018 absența unor temeiuri legale de detenție fără aprobarea prealabilă a instanței (decisiunea în cazul Strogan împotriva Ucrainei (Strogan v. Ucraina), cererea nr. 30198/11, punctele 88 și 89, din 06 octombrie 2016 și Grubnik împotriva Ucrainei (Grubnyk împotriva Ucrainei), cererea nr. 58444/15, punctele 83 85,

din 17 septembrie 2020) protocolul de detenție din 29.03.2018 punctul 4 din art. 5 din Convenție - deficiențe în procesul de reexaminare a legalității deținării sub supraveghere hotărârea Curții de judecată din districtul Shevchenkiv din orașul Kiev din 31.03.2018 - instanța nu a examinat în mod corespunzător reclamația reclamantului privind legalitatea detenției sale; instanța nu a examinat în mod corespunzător argumentele reclamantului privind legalitatea detenției sale fără justificări ale cererilor sale, a examinat în întregime argumentele reclamantului privind legalitatea detenției sale sub punctul 50 30 martie 2018 v. Ucraina, punctele 83444 v. Ucraina, punctele 835 v. Ucraina, punctele 285 v. Ucraina, punc.

Ucraina, 30.03.2018 30.03.2018 - 30.03.2018 (S.S.C.C.C.R.C.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.V.

Fedor Fedorovich FEDORCU 1971 Zaharov Oleksiy Vladimirovich împotriva Kievului De la 17.08.2019 până la 19.08.2019 absența unor temeiuri legale de detenție fără aprobarea prealabilă a instanței (decisiunea în cazul Strogan împotriva Ucrainei, cererea nr. 30198/11, punctele 88 și 89, din 06 octombrie 2016 și Grubnik împotriva Ucrainei, cererea nr. 58444/15, punctele 8385, din 17 septembrie 2020) protocolul de detenție din 17.08.2019 punctul 3 art. 5 din Convenție - absența unor temeiuri solide relevante pentru detenție - detenția în custodie din 17.08.2019 până la 14.08.2020, utilizarea unei formulari uniforme a acesteia fără a efectua o evaluare a circumstanțelor individuale ale cauzei reclamantului; în plus, cererea nr. 4 din Convenție - orice cerere care nu a fost completă de către un reclamant, poate fi examinată de către Curtea de Apel din Kiev, care a primit o plângere de 250 de plângeri, în ceea ce privește legalitatea detenției; în cazul în care nu este necesar, o instanță de judecată din orașul Kiev, judecătorii din județul Taiv și județul Taiv, au primit o plângere de 250 de plângeri, iar în cazul în care nu este necesară o judecată, poate fi examinată de către Curtea de judecată a judecată a judecății de judecată a judecății din orașului Kiev,

care a primit o plângere de 250 de 250 de plângeri în legătură cu legalitatea detenției în cazul în care a fost depusului sau a fost depus în cauză.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «МАРТИНЧУК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ

(CASE OF MARTYNCHUK AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 69195/17 та 4 інші заяви – див. перелік у додатку) РІШЕННЯ СТРАСБУРГ 01 грудня 2022 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням. У справі «Мартинчук та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), Голова, Маттіас Гуйомар (Mattias Guyomar), Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді , та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції , після обговорення за зачиненими дверима 10 листопада 2022 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). ФАКТИ 3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку. 4. Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції. ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає: Пункт 1 статті 5 Конвенції «1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: ... (c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;» 7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою.

Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями). 8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див.

рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями). 9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. 10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції. 11. Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку, є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) , заява № 26744/16, пункти 158 – 181, від 04 липня 2019 року); «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) , заява № 40107/02, пункт 85, від 10 лютого 2011 року; «Г.Б. та інші проти Туреччини (G.B.

and Others v. Turkey) , заява № 4633/15, пункт 176, від 17 жовтня 2019 року; «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) , заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; та «Котій проти України» ( Kotiy v. Ukraine) , заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року.

ІНШІ СКАРГИ

13. У заявах № 69195/17, № 50594/18 та № 50595/18 заявники висунули також інші скарги за різними статтями Конвенції. 14. Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї. З цього випливає, що ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine) , заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, і відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявниками. 17. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви; Оголошує прийнятними скарги на незаконне тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, як зазначено у таблиці в додатку, а решту скарг у заявах № 69195/17, № 50594/18 та № 50595/18 – неприйнятними; Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою; Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див.

таблицю у додатку); Постановляє, що (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти; Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції . Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 01 грудня 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.

{ Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) В.о. заступника Секретаря Мартіньш Мітс ( Mārtiņš Mits ) Голова ДОДАТОК Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції (незаконне тримання під вартою) № № заяви Дата подання П.І.Б. заявника Рік народження П.І.Б.

представника та місцезнаходження Період незаконного тримання під вартою Конкретні скарги Відповідне рішення на національному рівні Інші скарги за усталеною практикою Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро) ) [1] Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро) [2] 69195/17 06.09.2017 Станіслав Олександрович МАРТИНЧУК 1988 Собина Павло Миколайович м. Охтирка з 11.08.2016 до 12.08.2016 відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня 2020 року) протокол затримання від 11.08.2016 п. 5 ст.

5 Конвенції - відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою 2 340 250 9655/18 12.02.2018 Ігор Григорович БОНДАРЕНКО 1966 Дульський Олександр Леонідович м. Київ З 24.05.2017 до 25.05.2017 відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня 2020 року) протокол затримання від 24.05.2017 п. 3 ст. 5 Конвенції – відсутність відповідних та достатніх підстав для тримання під вартою з 24.05.2017 до 12.09.2017 на підставі однотипного обґрунтування без зазначення індивідуальних обставин, пов’язаних із ситуацією заявника.

2 600 250 50594/18 27.09.2018 Володимир Миколайович ГРЕБЕНЮК 1980 Бондаренко Ігор Валерійович м. Київ З 29.03.2018 до 31.03.2018 відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня 2020 року) протокол затримання від 29.03.2018 п. 4 ст.

5 Конвенції - недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою – рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31.03.2018 - суд належним чином не розглянув скаргу заявника щодо законності його затримання; суд не розглянув основні твердження заявника щодо законності тримання його під вартою, повністю проігнорувавши їх 2 340 250 50595/18 27.09.2018 Вадим Валерійович МОСКАЛЕНКО 1993 Борисов Максим Петрович м. Київ З 29.03.2018 до 30.03.2018 відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року) протокол затримання від 29.03.2018 п. 4 ст.

5 Конвенції - недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою – рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2018 та від 31.03.2018 – суд належним чином не розглянув скаргу заявника щодо законності його затримання; суд не розглянув основні твердження заявника щодо законності тримання його під вартою, повністю проігнорувавши їх 2 340 250 20292/20 12.03.2020 Федір Федорович ФЕДОРЧУК 1971 Захаров Олексій Володимирович м. Київ З 17.08.2019 до 19.08.2019 відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) , заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine) , заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року) протокол затримання від 17.08.2019 п. 3 ст.

5 Конвенції - відсутність відповідних та достатніх підстав для тримання під вартою - тримання під вартою з 17.08.2019 до 14.08.2020, використання однотипного формулювання без здійснення оцінки індивідуальних обставин справи заявника; п. 4 ст. 5 Конвенції - недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою – Печерський районний суд міста Києва та Київський апеляційний суд не розглянули питання законності затримання заявника 17.08.2019; суди не розглянули основні твердження заявника щодо законності тримання його під вартою, повністю проігнорувавши їх 2 600 250 [1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам. [2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.