CASE OF SYDORENKO AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 26269/13 si alte 4 cereri) Hotararea STRAȘBOURG 01 decembrie 2022 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă unei modificari la sectiunea III. În cazul SYDORENKO si alte abuzuri împotriva Ucrainei din noiembrie I, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (C/1819), de asemenea, a decis, luând în considerare diferite cereri din partea comitetului la care a fost admisă o serie de cereri: cererile lui Martin Mitsar (Diktya Mistrina), cererile suplimentare ale lui Mathias Gomar (Marsina Gomarina), cererile suplimentare ale lui Guy Gnatov (Marsina Gomarina), cererile suplimentare ale unui grup de persoane, cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina), cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina), cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina), cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina Gomarina), cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina), cererile de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina), cererile de protec, cererile de protecția drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina) și alte două cereri de drepturi, de protecție a drepturilor omului (Diktya Mistrina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina Gomarina) din secti, ale Convenției nr. 10 din secțiunea No. 13), ale Convenției nr. 346 (D. 13), cererile de protecția nr. 106, ale Convenției nr. 276 și alte
Nimeni nu poate fi privat de libertate, cu excepția unor cazuri și în conformitate cu procedura stabilită de lege: ... (c) arestarea sau reținerea legală a unei persoane, efectuată în scopul de a o judeca la o autoritate judiciară competentă pentru existența unei suspiciuni întemeiate că a comis o infracțiune sau dacă acest lucru este considerat necesar pentru a preveni să comită o infracțiune sau în cursul acesteia după intrarea sa în vigoare; 7.Curtea reamintește că art. 5 al Convenției, împreună cu art. 2, art. 3 și art. 4 din Convenție, garantează drepturile fundamentale fundamentale care protejează persoanele fizice, precum și libertatea de exprimare sau de exprimare, iar acest lucru este în primul rând motivat de hotărârea din 8 septembrie 2016 (BGC No. 875), în favoarea Republicii Moldova (R.B.R.C.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R.R
Cu toate acestea, respectarea legislației naționale nu este suficientă: în plus, art. 5 alineatul 1 din Convenție impune ca orice privare de libertate să corespundă scopului de a proteja persoana de libertate (vezi hotărârea în cazul S., V. și A. împotriva lui Dani [Vatice V. și A. împotriva Danemarcei] [GC], declarațiile de pledoarie nr. 35553/12, 36678/12 și declarațiile de pledoarie nr. 36711/12, punctul 74, din data de 22 octombrie 2018 și declarațiile de pledoarie ale acestui an). În cazul conducătorilor de cazuri, care au fost deja considerați în tabelul suplimentar, în cazul celor menționate în tabelul 10.9, Curtea a adoptat o nouă procedură de anchetă pentru a stabili dacă există încălcări ale articolului 5 din Convenție.
În ceea ce privește plângerile din plângerile 26269/13 și 53656/13 privind punctul 4 al articolului 5 și art. 13 din Convenție privind lipsa unor mijloace de apărare juridică eficiente în legătură cu plângerile de detenție ilegală, Curtea consideră că, după examinarea aspectelor juridice principale, nu este necesară o decizie separată cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri (a se vedea hotărârea din dosarele Centre Legal for Resources on behalf of Valentin Câmpeanu v. Romania [CLC] [Centre Legal for Resources on behalf of Valentin Câmpeanu v. Romania] [GC], plângerea nr. 47848/08, 156, CEDO din 2014, de exemplu, Plângerea împotriva Comitetului Ucrainei [Pogorel v. Ucraina] [Pogorel v. Ucraina] nu are nevoie să dea o decizie separată cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri (a se vedea hotărârea din 15 octombrie 1905, punctul 4), în cazul în care Curtea consideră necesară examinarea oricărui aspect sau a oricărei chestiuni privind dreptul intern sau dreptul de a se pronunța în temeiul articolului 35/186 sau al Protocolului nr. 14/1965, respectiv al Convenției UNFCC, în cazul în care nu se prevede nicio parte a acestui articol, CCC nr. 144, CCC nr. 144, CCC nr. 1462 sau CCC nr. 1470), Curtea consideră că nu există nicio garanție sau că există nicio problemă de drept intern sau că nu există nicio parte a competență de a Curții, dacă nu se consideră necesară să se examineze o plângere sau să se stabilească o cauză sau să se facă o plângere în temeiul articolului 356 sau al Protocolului nr. 356 sau al Convenției UNFCC nr. 1465).
În ceea ce privește restul cererilor, având în vedere documentele de care dispune și practica sa (a se vedea, în special, hotărârea în cazul Malyk împotriva Ucrainei (Malec împotriva Ucrainei), cererea nr. 37198/10, din 29 ianuarie 2015) Curtea consideră că este mai adecvat să atribuie sumele menționate în tabelul din anexa și respinge orice cereri suplimentare de satisfacție echitabilă depuse de solicitanți. 18.18 Curtea consideră, de asemenea, că nu este necesar să se recunoască că nu este necesar să se stabilească o conversiune penală în baza ratei pozitive limită a Băncii Centrale Europene, în baza unei cereri de plată care are trei procente suplimentare.
la încheierea termenului de trei luni menționat până la calculele finale, se va acorda un dobândă simplă pe sumele menționate, în valoare a ratei de credit limită a băncii centrale europene, care va fi valabilă în perioada de nerambursare, la care se va adăuga trei puncte procentuale; se resping celelalte cereri ale reclamantelor privind satisfacția echitabilă. înscrisă în limba engleză și comunicată în scris la 1 decembrie 2022 în conformitate cu punctele 2 și 3 din Regulile 77 ale Regulamentului Curții. {Viktoriya Maradudina, V.O. de la secretarul adjunct al Băncii Centrale Europene, Martina Mitzgarsh (Mārtiņš), V.O. de la secretarul adjunct al Băncii Centrale Europene, V.O. de la secretarul adjunct al Băncii Centrale Europene, V.O. de la secretarul adjunct al Băncii Centrale Europene, V.O. de la secretarul adjunct al Băncii Centrale Europene, V.O. de la nivelul de detenție, V.O. de la nivelul de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de la nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de nivel de detenție, V. de nivel de detenție, V.O. de la nivel de detenție, V. de detenție, V. de nivel de detenție, V.O. de nivel de detenție, V. de detenție, V. de nivel de detenție, V.O. de detenție, V. de nivel de detenție, de detenție
10 februarie 2011) 1 800 250 1470/18 02.12.2017 Vladimir Vasilievici MIKITUK 1982 Van Irina Radiislavivna m. Grozdenka De 09.11.2017 până la 10.11.2017 Absența unor temeiuri legale de detenție fără aprobarea prealabilă a instanței (decisiunea din cauzele Strogan împotriva Ucrainei (Strogan împotriva Ucrainei), cererea 30198/11, punctele 88 și 89, din 06 octombrie 2016) și Grubnik împotriva Ucrainei (Grubnyk împotriva Ucrainei), cererea 58444/15, aici punctele 83 85, din 17 septembrie 2020) 1 800 250 27194/1806.2018 Genova Lejdionich a fost reținută de Curtea de Apel a Ucrainei (Curtea de Apel a Ucrainei) 06.06.2020 Grozdenia lui Lăndria Olanov a fost reținută de Curtea de Apel a Ucrainei (Curtea de Apel a Ucrainei) 06.06.2020 Grozdenia lui Lăndria Olanov a fost reținută de Curtea de Apel a Ucrainei (Curtea de Apel a Ucrainei) 06.02.2020 Grozdenia lui Lă Olanov a fost reținută de Curtea de Apel a Ucrainei (Curtea de Apel a Ucrainei) 06.02.2020 Grozdenia lui Lă Olanov a fost reținută de Curtea de Apelul Ucrainei (Curtea de Apelul Ucrainei) 06.02.2020) 06.02.2020 Grozdenia lui Lă Olanov a fost reținută de Curtea de Apelul Ucrainei (Curtea de Apelul Ucrainei) 06.02.2020 No.
(CASE OF SYDORENKO AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 26269/13 та 4 інші заяви –
див. перелік у додатку)
01 грудня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Сидоренко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits), Голова,
Маттіас Гуйомар
(Mattias Guyomar)
,
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy)
,
судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
,
в.о. заступника Секретаря секції
,
після обговорення за зачиненими дверима 10 листопада 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. У заявах №
26269/13, №
53656/13, №
1470/18 та №
27194/18 заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
5.
Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
статТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6.
Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 1 статті 5 Конвенції
«1.
Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
...
(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;»
7.
Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП]
(Buzadji v. the Republic of Moldova)
[GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).
8.
Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП]
(S., V. and A. v. Denmark)
[GC], заяви №
35553/12, №
36678/12 та №
36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).
9.
У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.
11.
Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку, є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
12.
У заявах № 26269/13, № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 заявники також висунули інші скарги за різними статтями Конвенції.
13.
Щодо скарг у заявах № 26269/13 та № 53656/13 за пунктом 4 статті 5 та статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з оскарженням незаконного тримання під вартою Суд вважає, що він розглянув основне юридичне питання, порушене в цих заявах, і немає потреби у винесенні окремого рішення щодо прийнятності та суті цих скарг (див. рішення у справах «Центр правових ресурсів від імені Валентина Кимпеану проти Румунії» [ВП]
(Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Câmpeanu v.
Romania)
[GC], заява №
47848/08, пункт 156, ЄСПЛ 2014 року та, наприклад, «Погорєлов проти України» [Комітет]
(Pogoryelov v. Ukraine)
[Committee], заява №
19062/15, пункт 11, від 13 жовтня 2022 року).
14.
Суд розглянув решту скарг у заявах № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
15.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16.
У заяві № 27194/18 заявник не подав вимог щодо справедливої сатисфакції, хоча йому було запропоновано це зробити. Отже, Суд вважає, що немає підстав присуджувати йому якусь суму у зв’язку з цим.
17.
Щодо решти заяв, то з огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України»
(Malyk v. Ukraine)
, заява №
37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, і відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявниками.
18.
Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
прийнятними скарги на незаконне тримання під вартою та
постановляє
, що немає потреби розглядати прийнятність та суть скарг за пунктом 4 статті 5 і статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з оскарженням незаконного тримання під вартою у заявах № 26269/13 та №
53656/13 і
оголошує
решту скарг у заявах № 53656/13, № 1470/18 та № 27194/18 – неприйнятними;
Постановляє
, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті
5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам, крім заявника у заяві № 27194/18, суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Відхиляє
решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 01 грудня 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
{
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за
пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні скарги
Відповідне рішення на національному рівні
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)
[2]
26269/13
13.04.2013
Ігор Миколайович СИДОРЕНКО
1967
Савко Віталій Вікторович
м. Дніпро
до
19.03.2013
тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду
(рішення у справі «Харченко проти України»
(Kharchenko v
Ukraine)
, заява №
40107/02, пункти 70 – 72, від 10 лютого 2011
року)
1 800
250
53656/13
06.08.2013
Олександр Євгенович БАРСУКОВ
1984
Лєсова Юлія Олександрівна
смт. Авангард
до
09.07.2013
тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду
(рішення у справі «Харченко проти України»
(Kharchenko v
Ukraine)
, заява №
40107/02, пункти 70 – 72, від 10 лютого 2011
року)
1 800
250
1470/18
02.12.2017
Володимир Васильович
1982
Ван Ірина Радиславівна
м. Городенка
до
10.11.2017
відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України»
(Strogan v. Ukraine)
, заява № 30198/11, пункти 88 і 89,
від 06
жовтня 2016 року)
та «Грубник проти України»
(Grubnyk v. Ukraine)
, заява №
58444/15, пункти
83 – 85, від 17
вересня 2020 року)
1 800
250
27194/18
06.06.2018
Геннадій Леонідович ТРУХАНОВ
1965
Лисак Олександр Миколайович
м. Київ
до
15.02.2018
відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України»
(Strogan v. Ukraine)
, заява № 30198/11, пункти 88 і 89,
від 06
жовтня 2016 року)
та «Грубник проти України»
(Grubnyk v. Ukraine)
, заява №
58444/15, пункти
83 – 85, від 17
вересня 2020 року)
протокол затримання
від 14.02.2018
-
-
19068/20
28.02.2020
Петро Петрович
1984
Ягунов Дмитро Вікторович
м. Київ
до
07.02.2020
звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України»
(Ruslan Yakovenko v.
Ukraine)
, заява № 5425/11, пункти 68 – 70, ЄСПЛ 2015)
Одеський апеляційний суд від 06.02.2020
1 800
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
2
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.