CASE OF TELEPENKO v. UKRAINE (declaratii nr. 31763/20 si nr. 21605/21) Hotararea STRASBOURG din 06 octombrie 2022 Această hotarare este definitivă, dar poate fi supusă corecțiilor redacționale. În cazul Telepenko împotriva Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (Cea de-a Cincia), întrunită de un comitet al cărui componență a fost contestată: Stéphanie Mourström-V (Secțiunea 5 din Convenția Ucrainei), a declarat că a depus o cerere de lege, iar judecătorii au declarat că au aplicat condiții suplimentare.
În principal, reclamantul s-a plâns de condiții de detenție inadecvate și de lipsa unui mijloc eficient de apărare juridică în această privință. El a făcut trimitere la articolele 3 și 13 din Convenție, care prevăd: art. 3 din Convenție Nimeni nu poate fi supus torturii sau unor tratamente inumane sau degradante, de demnitate sau pedepsite. art. 13 din Convenție Oricine a cărui drepturi și libertăți recunoscute în această Convenție au fost încălcate are dreptul la un mijloc eficient de apărare juridică în cadrul unui organism național... 8 martie 2006 Curtea observă că reclamantul a fost reținut în condiții de detenție inadecvate. Detalii privind detenția în cazul trei persoane ale căror declarații sunt în vigoare sunt prezentate în tabelul anexelor la Convenția Ucrainei. Curtea a stabilit în decizia sa din 28 ianuarie 2016 cu privire la aceste declarații principiile de detenție în cazul unor declarații în care nu sunt considerate condiții de detenție în mod corespunzătoare, în mod simplu, în punctele 141, 142, 143, 141, 141, 141, 141, 141, 102, 103, 104, 104, 104, 104, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 108, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 109, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 101, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 121, 122, 121, 121, 122, 121, 121, 122, 121, 121, 121, 122, 121, 122, 122, 121, 121, 122, 122, 121, 122, 121, 122, 122, 122,
După examinarea tuturor materialelor care i-au fost prezentate, Curtea nu vede niciun fapt sau argument care să-l convingă să ajungă la o altă concluzie cu privire la acceptabilitatea și esența acestor plângeri. Având în vedere practica sa pe această temă, Curtea consideră că în acest caz condițiile de detenție a reclamantului nu au fost adecvate. Curtea remarcă, de asemenea, că reclamantul nu dispunea de un mijloc eficient de apărare juridică în legătură cu aceste plângeri. Prin urmare, nu este necesar să se stabilească dacă plângerile sunt admise și să ateste încălcarea articolelor 3 și 13 din Convenția nr. 388 din 12 decembrie 2015 privind drepturile omului împotriva Ucrainei.
În cazul în care Curtea recunoaște faptul unei încălcări a Convenției sau a protocoalelor sale și dacă dreptul intern al părții contractante în cauză prevede doar despăgubiri parțiale, Curtea acordă părții afectate, dacă este necesar, o satisfacție echitabilă. 15 Având în vedere documentele pe care le are la dispoziție și practica sa (vezi, în special, hotărârea menționată în cazul Cukachev împotriva Ucrainei (Sukachov împotriva Ucrainei), punctele 165 și 167), Curtea consideră adecvată atribuirea sumelor menționate în tabelul din anexă. 16 De asemenea, Curtea consideră oportun să recunoască o pensie pe baza ratei de credit limită a Băncii Centrale Europene, la care trebuie adăugată o sumă de trei procente. 15 Pentru a stabili o soluție practică, Curtea trebuie să converte o declarație de plată suplimentară în moneda națională a statului membru în cauză (CUR) în moneda națională a statului membru în cauză (CUR); Curtea stabilește o sumă de plată limită în moneda națională a statului membru în cauză (CUR) în moneda națională a statului membru în cauză (CUR); Curtea stabilește o sumă de plată limită în moneda națională a statului membru în cauză (CUR) în moneda națională (CUR); Curtea stabilește o sumă de plată limită în moneda națională a statului membru în cauză (CUR) în moneda națională (CUR); Curtea stabilește o sumă de plată limită în moneda națională a statului în cauză (CUR) în moneda națională (CUR); Curteaze (CUR) în moneda națională (CUR) în moneda națională; Curtea) în cauză (CUR) în moneda națională; Curtea (CUR) în cursă; Curtea) în cursă (CUR) în cursă; Curtea (CUR) în cursul) (CUR) (CUR) (CUR) (CUR) (CUR) (CUR) (CUR) (CUR) (
Viktoriya Maradudina, Secretar Adjunct al Secretariatului Stephanie Mourou-Vikström, Președintele Băncii Centrale Europene, Lista plângerilor în temeiul articolelor 3 și 13 din Convenție (condiții de detenție necorespunzătoare și lipsa în legislația națională a unui mijloc eficient de apărare juridică) Comentarii privind ancheta privind contaminarea cu P.I.B. Numărul de luni de la naștere a reclamantului, numărul de euro, numărul de bani de la instituția de despăgubire a persoanelor care au fost afectate de contaminarea cu P.I.B. (număr de milioane de euro) și numărul de bani de la instituția de despăgubire a persoanelor care au fost afectate de P.I.B. (număr de milioane de euro) P.I.B. (număr de milioane de euro) P.I.B. (număr de milioane de euro) P.I.B. (număr de milioane de euro) P.I.B. (numărate de milioane de euro) P.I.B.I. (numărate de euro) P.I.B.I.I.B. (numărate de euro) P.I.I.B.I.B.I.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.P.
art. 5 § 5 absența sau acordarea unei despăgubiri necorespunzătoare pentru încălcarea articolului 5 §3 din Convenție dreptul la despăgubiri pentru încălcarea Convenției nu este prevăzut în sistemul juridic național (vezi hotărârea în cauzele Tymoshenko împotriva Ucrainei (Tymoshenko v. Ukraine), cererea nr. 49872/11, punctele 286 și 287, din 30 aprilie 2013; cererea Kotiy împotriva Ucrainei (Kotiy împotriva Ucrainei), cererea nr. 55818/07, din 28 martie 2015, punctele 557 800, din 28 martie 2015) [2]).
(CASE OF TELEPENKO v. UKRAINE)
(Заяви № 31763/20 та № 21605/21)
06 жовтня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Телепенько проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
,
Голова,
Івана Джеліч
(Ivana Jelić)
,
Катержіна Шімачкова
(Kateřina Šimáčková)
,
судді
,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
,
в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 травня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2.Заявника представляв пан О.В. Вавренюк, юрист, який практикує в м. П’ятихатки.
3.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4.
Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку.
5.
Заявник скаржився на неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
6.
Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
7.
Заявник скаржився, головним чином, на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3 Конвенції
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13 Конвенції
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
8.
Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП]
(Muršić v. Croatia)
[GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії»
(Muršić v. Croatia)
, пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії»
(Ananyev and Others v. Russia)
, заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).
9.У керівних справах «Мельник проти України»
(Melnik v. Ukraine)
, заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України»
(Sukachov v. Ukraine)
, заява № 14057/17, від 30 січня 2020
року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10.Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
11.Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
12.Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.
13.Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Тимошенко проти України»
(Tymoshenko v. Ukraine),
заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30
квітня 2013 року), «Котій проти України»
(Kotiy v. Ukraine),
заява №
28718/09, пункт 55, від 05
березня 2015 року) та «Ігнатов проти України»
(Ignatov v. Ukraine),
заява № 40583/15, пункти 38 – 42 , від 15
грудня 2016 року).
14.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України»
(Sukachov v. Ukraine),
пункти 165 та 167), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
16.
Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
заяви прийнятними;
Постановляє,
що ці заяви свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту;
Постановляє,
що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви
Дата подання
заявника
Рік народження
Установа
Дата початку та закінчення строку
Тривалість
Площа (кв. м.) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро)
[1]
Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)
[2]
31763/20
09.07.2020
21605/21
29.03.2021
Микола Григорович ТЕЛЕПЕНЬКО
1961
Черкаський слідчий ізолятор
27.04.2018
Триває
Понад 3 роки та 10 місяців
2,7 – 3,65 м
2
пасивне паління, переповненість,
відсутність свіжого повітря, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність або неналежна кількість продуктів харчування, відсутність або недостатнє електричне освітлення, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність приватності під час користування туалетом, відсутність або обмежений доступ до душу.
п. 3 ст.5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – з 21.04.2018 – триває;
Недоліки:
наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;
використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю;
ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі
п. 5 ст. 5 –
відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції – право на відшкодування шкоди за порушення Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України»
(Tymoshenko v. Ukraine),
заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України»
(Kotiy v. Ukraine)
, заява №
28718/09, пункт 55, від 05
березня 2015 року)
9 800
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.