- Instanța
- Curtea Europeană a Drepturilor Omului
- Data
- 6 iulie 2023
- Stat pârât
- UKR
- Articole
- Articolul 5
- Concluzia
- Încălcare — Articolul 5
Kotsaba și alții împotriva Ucrainei
Traducere în română AI
CURTEA EUROPEANĂ A DREPTURILOR OMULUI
A CINCEA SECȚIE
CAUZA KOTSABA ȘI ALȚII c. UCRAINEI (CASE OF KOTSABA AND OTHERS v. UKRAINE) (Cererea nr. 20293/16 și alte 2 cereri – a se vedea lista din anexă) HOTĂRÂRE HOTĂRÂRE 6 iulie 2023 Această hotărâre este definitivă, dar poate face obiectul unor rectificări editoriale. În cauza Kotsaba și alții c. Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (a Cincea Secție), deliberând în comitet compus din: Carlo Ranzoni, Președinte, Lado Chanturia, María Elósegui, judecători, și Viktoriya Maradudina, Grefier adjunct interimar de secție, după deliberarea cu ușile închise din 15 iunie 2023, pronunță următoarea hotărâre, adoptată în acea zi: PROCEDURA
Cauza a fost introdusă prin cererile depuse la diferite date, indicate în tabelul din anexă, la Curte împotriva Ucrainei în temeiul art. 34 din Convenția pentru apărarea drepturilor omului și a libertăților fundamentale (denumită în continuare „Convenția”).
Cererile au fost comunicate Guvernului Ucrainei (denumit în continuare „Guvernul”). ÎN FAPT
Lista reclamanților și detaliile relevante ale cererilor sunt prezentate în tabelul din anexă.
Reclamanții s-au plâns de lipsa motivelor relevante și suficiente pentru ținerea lor în detenție. ÎN DREPT
CONEXAREA CERERILOR
5. Având în vedere similitudinea obiectului cererilor, Curtea consideră oportună examinarea lor împreună într-o singură hotărâre.
PRETINSA ÎNCĂLCARE A ART. 5 §3 DIN CONVENȚIE
6. Reclamanții s-au plâns de lipsa motivelor relevante și suficiente pentru ținerea în detenție. Aceștia au invocat, în mod expres sau în esență, art. 5 §3 din Convenție.
Curtea reiterează că, potrivit jurisprudenței sale constante în temeiul art. 5 §3 din Convenție, existența unei suspiciuni rezonabile că persoana arestată a săvârșit o infracțiune este o condiție sine qua non pentru legalitatea menținerii detenției, dar cu trecerea timpului acest lucru nu mai este suficient. În asemenea cazuri, Curtea trebuie să stabilească dacă alte motive invocate de autoritățile judiciare au continuat să justifice privarea de libertate. Dacă astfel de motive au fost „relevante” și „suficiente”, Curtea trebuie, de asemenea, să afle dacă autoritățile naționale competente au demonstrat o „diligență deosebită” în desfășurarea procedurii. Curtea a stabilit, de asemenea, că autoritățile statale trebuie să justifice în mod convingător orice perioadă de detenție, oricât de scurtă ar fi aceasta. La soluționarea chestiunii eliberării sau menținerii în detenție a unei persoane, autoritățile statului sunt obligate să examineze mijloacele alternative de asigurare a prezenței sale în instanță. Cerința ca instanța să furnizeze motive „relevante” și „suficiente” pentru detenție – în plus față de suspiciunea rezonabilă – se aplică deja la momentul adoptării primei decizii privind detenția în cursul urmăririi penale, adică „imediat” după arestare (a se vedea, printre altele, hotărârea Buzadji c. Republicii Moldova [MC], cererea nr. 23755/07, §§87 și 102, 5 iulie 2016).
În cauza-pilot Korban c. Ucrainei, cererea nr. 26744/16, §§158-181, 4 iulie 2019, Curtea a constatat deja încălcări cu privire la chestiuni similare celor examinate în prezenta cauză.
După examinarea tuturor materialelor de care dispune, Curtea nu identifică niciun fapt sau argument care să o poată convinge să ajungă la o concluzie diferită în ceea ce privește admisibilitatea și fondul acestor capete de cerere. Având în vedere jurisprudența sa în materie, Curtea consideră că, în prezenta cauză, instanțele naționale nu au furnizat motive relevante și suficiente pentru ținerea reclamanților în detenție în cursul urmăririi penale.
În consecință, aceste capete de cerere sunt admisibile și relevă o încălcare a art. 5 §3 din Convenție.
APLICAREA ART. 41 DIN CONVENȚIE
11. Art. 41 din Convenție prevede: „Dacă Curtea declară că a avut loc o încălcare a Convenției sau a protocoalelor sale și dacă dreptul intern al înaltei părți contractante nu permite decât o înlăturare incompletă a consecințelor acestei încălcări, Curtea acordă părții lezate, dacă este cazul, o satisfacție echitabilă.”
Având în vedere documentele de care dispune și jurisprudența sa (a se vedea, în special, hotărârea Ara Harutyunyan c. Armeniei, cererea nr. 629/11, §66, 20 octombrie 2016), Curtea consideră oportună acordarea sumelor indicate în tabelul din anexă. PENTRU ACESTE MOTIVE, CURTEA, ÎN UNANIMITATE, Decide conexarea cererilor; Declară cererile admisibile; Hotărăște că aceste cereri relevă o încălcare a art. 5 §3 din Convenție în legătură cu lipsa motivelor relevante și suficiente pentru ținerea în detenție; Hotărăște că: (a) în termen de trei luni, Statul pârât trebuie să plătească reclamanților sumele indicate în tabelul din anexă; aceste sume trebuie convertite în moneda națională a Statului pârât la cursul de schimb din ziua efectuării plății; (b) la expirarea termenului de trei luni menționat și până la achitarea finală, la sumele menționate se va aplica o dobândă simplă (simple interest) la o rată egală cu rata dobânzii facilității de împrumut marginal a Băncii Centrale Europene aplicabilă în perioada de neplată, la care se adaugă trei puncte procentuale. Redactată în limba engleză și comunicată în scris la 6 iulie 2023, în conformitate cu art. 77 §§2 și 3 din Regulamentul Curții. Viktoriya Maradudina Grefier adjunct interimar Carlo Ranzoni Președinte ANEXĂ Lista cererilor cu plângerile întemeiate pe art. 5 §3 din Convenție (lipsa motivelor relevante și suficiente pentru ținerea în detenție) Nr. Nr. cererii Data depunerii Numele reclamantului Anul nașterii Numele și adresa reprezentantului Perioada de detenție Instanța care a pronunțat ordonanța de detenție/a examinat apelul Deficiențe specifice Suma acordată fiecărui reclamant cu titlu de prejudiciu moral (în euro) [1] Suma acordată cu titlu de compensare a cheltuielilor de judecată și alte costuri în fiecare cerere (în euro) [2] 20293/16 08.04.2016 Ruslan Petrovich KOTSABA 1966 Wesselink Egbert Utrecht De la 07.02.2015 până la 12.05.2016 Judecătoria orașului Ivano-Frankivsk din regiunea Ivano-Frankivsk, Curtea de Apel a regiunii Ivano-Frankivsk neevaluarea situației personale a reclamantului în ceea ce privește reducerea riscului de recidivă, complot sau fugă; neexaminarea posibilității aplicării altor măsuri preventive; invocarea de către instanțe a unor motive care, cu timpul, au devenit inadecvate; utilizarea presupunerilor în lipsa oricăror motive justificate cu privire la riscurile de fugă sau de obstrucționare a justiției 2.000 250 27411/20 07.06.2020 Oleksiy Borysovych KHUDOBETS 1985 Rybiy Sergey Mykolayovych Dnipro De la 15.01.2020 până la 14.03.2020 Curtea Supremă invocarea de către instanțe a unor motive care, cu timpul, au devenit inadecvate 2.000 250 44060/21 30.08.2021 Tobias Josef SCHEK 1979 Miroshnyk Oleksandr Mykolayovych Kiev De la 11.05.2021 continuă Judecătoria Districtului Șevcenko din Kiev neevaluarea situației personale a reclamantului în ceea ce privește reducerea riscului de recidivă, complot sau fugă; utilizarea presupunerilor în lipsa oricăror motive justificate cu privire la riscurile de fugă sau de obstrucționare a justiției 2.000 250 [1] Și, în plus, valoarea oricărui impozit care ar putea fi datorat de reclamanți. [2] Și, în plus, valoarea oricărui impozit care ar putea fi datorat de reclamanți.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «КОЦАБА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KOTSABA AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 20293/16 та 2 інші заяви – див. перелік у додатку) РІШЕННЯ РІШЕННЯ 06 липня 2023 року Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням . У справі «Коцаба та інші проти України» Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли: Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni) , Голова t , Ладо Чантурія (Lado Chanturia), Марія Елосегі (María Elósegui), судді , та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,, після обговорення за зачиненими дверима 15 червня 2023 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд). ФАКТИ 3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку. 4. Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання їх під вартою. ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися на відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою. Вони, прямо чи по суті, посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції. 7. Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики за пунктом 3 статті 5 Конвенції існування обґрунтованої підозри, що ув’язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання під вартою, але зі спливом деякого часу цього вже недостатньо. У таких випадках Суд повинен встановити, чи продовжували інші підстави, наведені органами судової влади, виправдовувати позбавлення свободи. Якщо такі підстави були «відповідними» та «достатніми», Суд також повинен з’ясувати, чи продемонстрували компетентні національні органи влади «особливу ретельність» під час здійснення провадження.
Суд також встановив, що органами державної влади має бути переконливо обґрунтовано будь-який період тримання під вартою, яким би коротким він не був. Вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи державної влади зобов’язані розглянути альтернативні засоби забезпечення її явки до суду. Вимога до суду надати «відповідні» та «достатні» підстави тримання під вартою – додатково до обґрунтованої підозри – застосовується вже під час ухвалення першого рішення щодо тримання під вартою під час досудового розслідування, тобто «негайно» після затримання (див. серед інших джерел рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova ) [GC], заява № 23755/07, пункти 87 та 102, від 05 липня 2016 року).
8. У керівній справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 158 – 181, від 04 липня 2019 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. 9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі національні суди не навели відповідних і достатніх підстав для тримання заявників під вартою під час досудового розслідування. 10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
11. Стаття 41 Конвенції передбачає: «Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.» 12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia) , заява № 629/11, пункт 66, від 20 жовтня 2016 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви; Оголошує заяви прийнятними; Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою; Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 липня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду. Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina) В.о. заступника Секретаря Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni) Голова ДОДАТОК Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою) № № заяви Дата подання П.І.Б. заявника Рік народження П.І.Б.
представника та місцезнаходження Період тримання під вартою Суд, що постановив ухвалу про тримання під вартою/розглянув апеляційну скаргу Конкретні недоліки Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро ) [1] Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат у кожній заяві (в євро ) [2] 20293/16 08.04.2016 Руслан Петрович КОЦАБА 1966 Весселінк Еґберт м. Утрехт З 07.02.2015 до 12.05.2016 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, Апеляційний суд Івано-Франківської області ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі; не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів; наведення судами підстав, які з часом стали неналежними; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю 2 000 250 27411/20 07.06.2020 Олексій Борисович ХУДОБЕЦЬ 1985 Рибій Сергій Миколайович м. Дніпро З 15.01.2020 до 14.03.2020 Верховний Суд наведення судами підстав, які з часом стали неналежними 2 000 250 44060/21 30.08.2021 Тобіас Йозеф ШЕК 1979 Мірошник Олександр Миколайович м. Київ З 11.05.2021 триває Шевченківський районний суд м. Києва ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі;
використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю 2 000 250 [1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам. [2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.