CASE OF SHVAYKOVSKYY AND SAMOYLENKO v. UKRAINE) (Declaratii nr. 12387/17 si nr. 22431/21 vezi lista in anexa) DECISIE STRASBOURG 06 iunie 2024 Această decizie rămâne inexactă, dar poate fi modificată după redactare. În cazul lui Vishvaikovskiy si a diferitelor persoane aflate în cauza Vishvaikovsky v. Ucraina (CASE OF SHVAYKOVSKY AND SAMOYLENKO v. UKRAINE) au fost depuse cereri de judecată în cadrul Curții Europene a Drepturilor Omului din secțiunea 2024 (DECISIUNEA Ucrainei), pentru a se prezenta în fața unei comisii de judecată, a cărei componență este de 5. secțiune.
În primul rând, Curtea remarcă că cruzimea în cauză intră sub incidența articolului 3 din Convenție.Curtea amintește că art. 3 din Convenție impune autorităților publice să efectueze o investigație oficială eficientă a unor acte de cruzime pretinse, chiar dacă astfel de acte au fost comise de persoane private (a se vedea hotărârea în cauzele MC împotriva Bulgariei (M.C. v. Bulgaria), cererea nr. 39272/98, punctul 151, ECHR 2003-XII și Denis Vasiliev împotriva Rusiei (Denis Vasiliev împotriva Rusiei), cererea nr. 32704/04, punctul 99, din 17 decembrie 2009).Standardele minime de eficiență a procedurii de anchetă, menționate în practica statului Sudan, includ cerințele că ancheta trebuie să fie independentă, fără a aduce atingere actelor statului, fără a fi legată de actul autorităților publice și sub controlul publicului, iar principiul public al autorităților naționale de judecată trebuie să fie respectat. (M.C. v. Rusia, punctul 597, punctul 59), în general, înseamnă că instanțele trebuie să se pronunțe în justiție pentru orice acțiune sau acțiune, în cazul în care nu există nicio justiție sau în justiție (M.C.R.V. Rusia, punctul 597, punctul 59), iar în cazul în care nu există nicio justiție, trebuie să se stabilească în mod prealabil că nu există nicio justiție sau nicio justiție (deciune sau judecă) (art. 67, punctul 59), în special în cazul în care nu există o justiție sau o justiție sau o justiție publicitate în cauză, în care să fie în mod necesar să fie înlocuviză sau să se stabilească o justiție sau să fie în mod ilegală (art. 67, punctul 59), în cazul în care nu este în cazul în care nu este necesar să fie în cauză să fie în cauză o justiție sau nu este în cauză).
8.examinând faptele acestor cazuri în contextul principiilor menționate, Curtea consideră că autoritățile de stat, care au fost autorizate să deschidă și să investigheze cauzele penale, nu au încercat de fapt să le investigheze rapid și cu atenție, să stabilească faptele și să aducă la răspundere persoanele vinovate. deficiențele specifice sunt enumerate în tabelul din anexă. 9. în cazul Mota împotriva Ucrainei (declarație nr. 52067/99, punctul 65, ECHR 2006 XII (viziuni).) În consecință, Curtea a declarat că a constatat încălcări în ceea ce privește aspectele de practică similare cu cele examinate în această cauză. 10. în cazul Outa împotriva Ucrainei, Curtea a adoptat toate documentele suplimentare pe care le-a furnizat, iar Curtea nu a analizat nici un fel de argumente privind încălcările Convenției ONU nr. 316 v. Outa împotriva Ucrainei (declarație nr. 3026/12, punctul 11); în special, în cazul Outa împotriva Ucrainei (declarație nr. 3026/12, punctul 11), Curtea consideră că nu este în măsură să își stabilească în mod eficient și să își concentreze asupra aspectelor de procedură ale acestor; în cazul Outa împotriva Ucrainei, Curtea a adoptat toate documentele suplimentare, iar în cazul Outa împotriva Outa (declarație nr. 3026/12, punctul 11), Curtea nu a adoptat nicio dovadă privind încălcări sau alte elemente de probitate privind încălcări sau încălcări ale Convenției ONU [încărcări ale Convenției ONU] [Curmăsurul] [Curul] [Curmăsurul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul] [Curul]
Hotărăște că: (a) în termen de trei luni, statul raportor trebuie să plătească reclamantelor sumele indicate în tabelul din anexa; dacă sumele trebuie să fie convertite în moneda națională a statului raportor la cursul de la data efectuării plății; (b) la expirarea termenului de trei luni până la calcularea finală a sumelor menționate, se va crește dobânda simplă la rata dobânzii de la nivelul Băncii Centrale Europene, ca a patra în cadrul procedurii de nerambursare, la care se vor adăuga trei puncte procentuale.
La 15.10.2013 reclamantul a fost bătut de doi persoane private, R. și V., în apartamentul său. Angajații poliției, pe care el i-a chemat după ce R. și V. au încercat să intre în apartamentul său, au mers la eveniment, lăsând R. și V. cu reclamantul. Imediat după eveniment, reclamantul a fost spitalizat. La 16.10.2013 angajații poliției au inițiat un caz penal, care la o dată neidentificată a fost recalificat la jaf, iar apoi la răni corporale ușoare. La 21.04.2015 procesul penal a fost închis din cauza absenței în cadrul principalului proces penal. La 16.07.2015 reclamantul a contestat cu succes hotărârea de închidere a procesului judiciar în districtul respectiv.
În 2016, reclamantul a intentat o acțiune civilă împotriva angajaților poliției, cerând despăgubiri pentru prejudicii materiale și morale. Curțile i-au refuzat satisfacerea cererii, deoarece nu a dovedit acțiunile sau inacțiunile ilegale ale reclamantului și nu a justificat suma pe care o solicita (aprobarea definitivă a Instanței Superioare Specializate a Ucrainei pentru Cazuri Civile și Penale din 03.10.2016).
La 16.04.2019 instanța a anulat această hotărâre, invocând motivarea ei necorespunzătoare și neîndeplinirea actelor de anchetă necesare, ca și cea necesară pentru interogarea martorilor și efectuarea unor examene medico-legale suplimentare. la 27.02.2020 procedura a fost din nou închisă cu referințe la declarațiile lui M.O. și M.L., precum și concluziile altor examene medicale necesare. la 23.03.2020 instanța a anulat această hotărâre ca fiind o anchetă nedreptățită. la 19.04.2020 instanța a anulat această hotărâre, invocând că nu a finalizat procedurile de anchetă necesare pentru investigarea martorilor și pentru efectuarea unor examene medico-legale suplimentare. la 19.02.2020 instanța a anulat această hotărâre, invocând că nu a finalizat procedurile de anchetă necesare pentru investigarea infracțiunilor. la 19.01.2020 instanța a închis această hotărâre, invocând că nu a finalizat procedurile de anchetă suplimentare, iar la 22.01.2020 a închis această hotărâre a procedurilor suplimentare care nu au fost importante pentru investigarea infracțiunii. la 19.02.2020 instanța a reținut această hotărâre. la 14.12.2021 instanța a reținut această hotărâre. la 22.02.2021 instanța a reținut că nu a pus în aplicare această hotărâre. la 14.12.2020 a.
În același timp, reclamantul a depus numeroase plângeri la procuratură și la instanțe pentru inactivitate și ineficiență a investigației. La 04.09.2020 și la 21.10.2020 instanțele au satisfăcut plângerile reclamantului și au recunoscut diverse deficiențe în ancheta curentă. Se pare că procedurile sunt încă în desfășurare. Hotărâri fără temei privind închiderea cauzei sau oprirea anchetei prejudiciare (decisiunea în cazul Oleksandr Nikonenko împotriva Ucrainei (Aleksandr Nikonenko împotriva Ucrainei), cererea nr. 54755/08, punctul 45, din 14 noiembrie 2013); deficiențe recunoscute de autoritățile naționale însele (decisiunea în cazul Muta împotriva Ucrainei (Muta împotriva Ucrainei), cererea nr. 376/06, punctul 65, din 31 iulie 2012).[3] Aceasta este o sumă suplimentară de 3 000 de dolari pentru orice cerere care poate fi depusă de către autoritățile fiscale.
SHVAYKOVSKYY AND SAMOYLENKO v. UKRAINE)
(Заяви № 12387/17 та № 22431/21 – див. перелік у додатку)
06 червня 2024 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Швайковський та Самойленко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
,
Голова
,
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits),
Марія Елосегі
(María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina),
в.о. заступника Секретаря секції
,
після обговорення за зачиненими дверима 16 травня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
4.
Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
5.
Заявники скаржилися на непроведення ефективного розслідування жорстокого поводження, вчиненого приватними особами, або за обставин, які виключають причетність представників держави. Вони посилалися, прямо або по суті, на статтю 3 Конвенції.
6.
Насамперед Суд зазначає, що відповідне жорстоке поводження підпадає під сферу дії статті 3 Конвенції. Суд нагадує, що стаття 3 Конвенції вимагає від органів державної влади проведення ефективного офіційного розслідування стверджуваного жорстокого поводження, навіть якщо таке поводження було вчинено приватними особами (див. рішення у справах «M.C. проти Болгарії»
(M.C. v. Bulgaria),
заява №
39272/98, пункт 151, ЄСПЛ 2003-XII та «Денис Васільєв проти Росії»
(Denis Vasilyev v. Russia),
заява № 32704/04, пункт 99, від 17 грудня 2009
року). Мінімальні стандарти ефективності, наведені у практиці Суду, включають у себе вимоги, що розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а уповноважені органи державної влади повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю (див.,
mutatis mutandis
, рішення у справі «Менешева проти Росії»
(Menesheva v. Russia),
заява № 59261/00, пункт 67, ЄСПЛ 2006-III).
7.
Процесуальні вимоги статті 3 Конвенції виходять за межі стадії досудового розслідування, коли розслідування призводить до вжиття юридичних дій у національних судах: провадження в цілому, у тому числі стадія судового розгляду, має відповідати вимогам статті 3 Конвенції. Це означає, що національні суди за жодних обставин не повинні допускати випадків, за яких завдані тілесні та моральні страждання залишатимуться безкарними. Це важливо для збереження громадської впевненості у принципі верховенства права і його підтримки, а також у попередженні будь-яких ознак толерантності органів державної влади до незаконних дій або співучасті у них (див.,
mutatis mutandis
, рішення у справі «Оккали проти Туреччини»
(Okkalı v. Turkey),
заява № 52067/99, пункт 65, ЄСПЛ 2006 XII (витяги)).
8.
Розглядаючи факти цих справ у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що органи державної влади, які були уповноважені порушити та розслідувати кримінальні справи, насправді не намагалися оперативно та ретельно розслідувати їх, встановити факти та за потреби притягнути до відповідальності винних осіб. Конкретні недоліки наведено у таблиці в додатку.
9.
У керівній справі «Мута проти України»
(Muta v. Ukraine),
заява № 37246/06, від 31 липня 2012 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критеріям ефективності.
11.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.
12.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Побокін проти України» [Комітет]
(Pobokin v. Ukraine)
[Committee], заява № 30726/14, від 06 квітня 2023 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
заяви прийнятними;
Постановляє
, що ці заяви свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування жорстокого поводження, вчиненого приватними особами;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 червня 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
,
Голова
Перелік заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(непроведення ефективного розслідування жорстокого поводження, вчиненого приватними особами,
або за обставин, які виключають причетність представників держави)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Події, що передували справі, та провадження на національному рівні
Ключові питання
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро
)
[1]
12387/17
11.03.2017
Леонід Іванович
1949
15.10.2013 заявника побили двоє приватних осіб, Р. і В., у його квартирі. Працівники міліції, яких він викликав після спроби Р. і В. увійти до його квартири, пішли до події, залишивши Р. і В. із заявником. Одразу після події заявника госпіталізували.
16.10.2013 працівники міліції порушили кримінальну справу, яка у невстановлену дату була перекваліфікована на грабіж, а потім на нанесення легких тілесних ушкоджень.
21.04.2015 кримінальне провадження було закрито за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
16.07.2015 заявник успішно оскаржив постанову про закриття провадження у районному суді. Суд зазначив,
inter alia
, що i) слідчий не перевірив достовірність показань Р. і В.; ii) не було встановлено свідків, які б підтвердили твердження заявника про його побиття; iii) не були опитані працівники міліції, які були присутні на місці до події; iv) не було оглянуто місце події; та v) не було перевірено твердження заявника про підміну його власноручно написаних пояснень у матеріалах справи.
06.11.2015 слідчий знову закрив кримінальне провадження, але 11.01.2016 прокурор скасував цю постанову. Відтоді прокурор неодноразово давав вказівки слідчому, але жодних слідчих дій проведено не було.
03.09.2019 кримінальне провадження було закрито за відсутності достатніх доказів і вичерпання можливостей відшукати такі докази. Ніщо не свідчить, що заявника повідомили про постанову про закриття провадження.
У 2016 році заявник подав цивільний позов проти працівників поліції, вимагаючи відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суди відмовили у задоволенні його позову, оскільки він не довів стверджуваних неправомірних дій чи бездіяльності відповідача та не обґрунтував сум, які вимагав (остаточна ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2016).
Невжиття необхідних заходів для проведення ретельного розслідування справи (рішення у справі «Скороходов проти України»
(Skorokhodov v. Ukraine),
заява №
56697/09, пункти 34 і 35, від 14
листопада 2013 року).
необґрунтовані та значні періоди бездіяльності (рішення у справі «Мута проти України»
(Muta v. Ukraine)
, заява №
37246/06, пункт 65, від 31 липня 2012
року);
загальний затяжний характер розслідування та провадження у суді (рішення у справі «Мута проти України»
(Muta v. Ukraine)
, заява №
37246/06, пункт 65, від 31
липня 2012
року);
недоліки, визнані самими національними органами влади (рішення у справі «Мута проти України»
(Muta v. Ukraine)
, заява №
37246/06, пункт 65,
від 31 липня 2012 року);
3 000
22431/21
02.04.2021
Віталій Анатолійович
1975
21.12.2018 заявник отримав струс мозку під час сварки з М.О. та М.Л. За скаргою заявника 19.01.2019 було порушено кримінальне провадження. Судово-медична експертиза кваліфікувала тілесні ушкодження як легкі. Слідчий допитав заявника, М.О. та М.Л.
04.04.2019 провадження було закрито, оскільки було встановлено, що тілесні ушкодження заявника виникли внаслідок двостороннього фізичного конфлікту з М.О. й умислу спричинити тілесні ушкодження в останнього не було.
16.04.2019 суд скасував цю постанову, посилаючись на її неналежну вмотивованість та непроведення необхідних слідчих дій, як-от, потрібного для розслідування допиту свідків і проведення додаткових судово-медичних експертиз.
27.02.2020 провадження було повторно закрито з посиланням на показання М.О. та М.Л., а також висновки іншого медичного огляду. 23.03.2020 суд скасував цю постанову як неналежно обґрунтовану. 19.04.2020 слідчий виніс постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування. 04.05.2020 суд скасував цю постанову у зв’язку з необґрунтованістю та невиконанням попередніх ухвал суду; суд звернув увагу на те, що слідчий не клопотав про продовження строків досудового розслідування для проведення всіх необхідних слідчих дій. 19.06.2020 суд задовольнив клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування.
30.12.2020 слідчий закрив провадження. 22.01.2021 прокурор області скасував цю постанову, встановивши, що важливих слідчих дій проведено не було, а слідчий не виконав вказівки як прокурора, так і суду.
16.12.2021 слідчий вкотре закрив провадження. Про це заявнику стало відомо лише 14.02.2024 року і він подав скаргу до суду, який її задовольнив та скасував постанову слідчого й направив справу на додаткове розслідування.
Водночас заявник подавав численні скарги до прокуратури та судів на бездіяльність та неефективність розслідування.
04.09.2020 та 21.10.2020 суди задовольняли скарги заявника та визнавали різноманітні недоліки у поточному розслідуванні. Вбачається, що провадження досі триває.
Безпідставні постанови про закриття справи або зупинення досудового розслідування (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України»
(Aleksandr Nikonenko v. Ukraine)
, заява №
54755/08, пункт 45, від 14
листопада 2013 року);
недоліки, визнані самими національними органами влади (рішення у справі «Мута проти України»
(Muta v. Ukraine)
, заява №
37246/06, пункт 65,
від 31 липня 2012 року).
3 000
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам
.