CASE OF FARZIYEV AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 63747/14 si 23 de altii, vezi lista in anexa) DECIZIA STRAȘBOURG 01 aprilie 2021 Această decizie este definitivă, dar poate fi supusă unor modificări redacționale. În cazul Farziyev si alti adversari ai Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea P) a examinat în martie 2021 diverse aspecte ale procedurii în care au fost aduse în discuție de către Comitetul de Protecție a Drepturilor Omului: Ivana Jevgenić (secțiunea I), Ivana Gojkovska (secțiunea I), Ivana Gojkovska (secțiunea I), Ivana Gojkovska (secțiunea II), Ivana Gojkovska (secțiunea I), Ivana Gojkovska (secțiunea II), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojkovska (secțiunea III), Ivana Gojska (secțiunea III), Ivana Gojska (secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea III, secțiunea IV.
Curtea reiterează că Convenția nu interzice aplicarea unei pedepse de viață întreagă persoanelor care au fost condamnate pentru infracțiuni deosebit de grave, cum ar fi uciderea. Cu toate acestea, pentru ca o astfel de pedeapsă să fie conformă cu cerințele articolului 3 din Convenție, ea trebuie să fie de jure și de facto scurtă, ceea ce înseamnă atât existența unei perspective de eliberare a condamnatului, cât și posibilitatea de revizuire. Baza unei astfel de revizuiri trebuie să includă evaluarea existenței unor motive legale de natură penală pentru reținerea ulterioară a unui condamnat.
În consecință, acestea sunt admise și indică încălcarea articolului 3 din Convenție. ARTICOLUL 41 CONVENȚIEI 10. art. 41 din Convenție prevede: Dacă Curtea constată încălcarea Convenției sau a protocolelor anterioare acesteia și dacă dreptul intern al unei Părți înaltă contractante prevede doar o parte echitabilă a despăgubirii, Curtea, în cazul necesității, acordă părților afectate declarația de naștere, în data de 11 februarie 2021.
Numele instanței 1998 Data pedepsei în mod penitenciar pe viață 63747/14 29.08.2014 Hotărârea instanței privind menținerea sentinței fără modificări Rustam Zakirovich FARZIEV 1984 Avramenko Gennadiy Mikolyaiović m. Chernigov Curtea de Apel din regiunea Chernihiv 09.08.2004 Curtea Supremă a Ucrainei 16.11.2004 43270/15 20.10.2005 Vasile Mikolyaiovici Ivaschenko 1961 Curtea de Apel din regiunea Chernihiv 28.01.2002 Curtea Supremă a Ucrainei 09.07.2002 1212/16 11.12.2015 Victor Ivanovici GOGIN 1949 Kapalkina Evgenia Olegivna m. Kiev Curtea de Apel a Republicii Autonome Crimeea 30.11.2004 CURTUL SUPREMEA Ucrainei 28.05.2005 CURTUL SUPREMEA Ucrainei 28.05.2015 CURTUL SUPREMEAU Ucrainei 28.05.2005 CURTUL SUPREMEAU Ucrainei 01.05.2005 CURTUL SUPREMEAU Ucrainei 01.05.2005 CURTUL SUPREMEAU Ucrainei 01.05.2005 CURTUL SUPREMEAU Ucrainei 01.04.2016 CURTUL Ucrainei 01.04.2016 CURTUL Ucrainei 01.04.2016 CURTUL SUPREAURAINIU Ucrainei 20.04.2016 CURTUL SUPREAURAINIU CURTULU SUPREAUNAU SUPREAUNAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAURAU
Înaltul Tribunal al Ucrainei, 12.12.2000 38459/17 26.06.1998 Mikola Volodymyrovich SUZKO 1978 Instanța de Apel din Dnipropetrovsk Oblast 17.07.2006 Instanța de Apel Superior din Zaporizhia 09.03.2010 Instanța de Apel din Zaporizhia, 30.01.2007 Instanța de Apel a Ucrainei, 01.07.2010 44620/17 02.06.2017 Mihail Igorević BELEV 1981 Instanța de Apel din Sumia 14.04.2003 Instanța de Apel din Sumia, 02.09.2003 64484/17 07.07.2017 Vadim Vasilievich MESTROPYAN 1971 Instanța de Apel din Dnipropetrovsk Oblast 28.02.2013 Instanța de Apel Superioră specializată din Ucraina pentru examinarea cazurilor civile și penale 10.03.2010 Instanța de Apel din Zaporizhia, 30.01.2007 Oleg Albert Petrovich BELEV 1981 Instanța de Apel din Zaporizhia, 01.06.1998 74946/1707.2017 Instanța de Apel din Zaporizhia, 29.06.1998 Oleg Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrovich Petrov
Bespala Tamila Sergiiovna m. Harkov Curtea de Apel a regiunii Dnipropetrovsk 16.07.2004 Curtea Supremă a Ucrainei 14.12.2004 38805/18 01.08.2018 Oleksandr Nikolaevich GUBAREV 1979 Curtea de Apel a regiunii Sumy 30.08.2002 Curtea Supremă a Ucrainei, 18.03.2003 16992/20 17.03.2020 Anatoly Anatoly Anatoliyevich BALIK 1969 Haietov Pavel Vaceslavovici m. Cernigivi Kotovskiy Mixeregional Court of the Odessa region 18.02.2011 Informații lipsă 22467/20 19.05.2020 Vladislav Yaroslavovici LOZINSKIY 1974 Revakin Maxim Aleksandrovich m. Harkovskiy Apel Court of the Khmelitsky Oblast 07.09.2006 Curtea Supremă a Ucrainei, 27.02.2007
(CASE OF FARZIYEV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 63747/14 та 23 інші –
див. перелік у додатку)
01 квітня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Фарзієв та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Івана Джеліч
(Ivana Jelić), Голова,
Ганна Юдківська
(GannaYudkivska)
,
Арнфінн Бордсен
(Arnfinn Bårdsen), судді,
та Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
,
в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 11 березня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники скаржилися за статтею 3 Конвенції на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення.
ПРАВО
5.
Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6.
Заявники скаржилися, насамперед, на їхнє покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. Вони посилалися, прямо або по суті, на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
7.
Суд повторює, що Конвенція не забороняє застосування покарання у виді довічного позбавлення волі до осіб, яких було визнано винними у вчиненні особливо тяжких злочинів, наприклад, вбивстві. Однак для того, щоб таке покарання відповідало вимогам статті 3 Конвенції, воно має бути
de jure
та
de facto
скоротним, що означає як наявність у засудженого перспективи звільнення, так і можливість перегляду. Основа такого перегляду повинна охоплювати оцінку наявності законних підстав пенологічного характеру для подальшого тримання засудженого під вартою. До цих підстав належить покарання, стримування, захист суспільства та реабілітація. Співвідношення між ними необов’язково є сталим і може змінюватися упродовж відбування покарання, тому підстави, які спочатку виправдовували тримання під вартою, можуть не виправдовувати його після тривалого строку відбування покарання. Наголошується на важливості реабілітації, оскільки саме в цьому наразі полягає акцент у політиці країн Європи щодо обрання покарань, як це відображено у практиці Договірних держав, стандартах, прийнятих Радою Європи, та відповідних міжнародних документах (див. рішення у справі «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства» [ВП]
(Vinter and Others v.
the United Kingdom)
[GC], № 66069/09 та 2 інші, пункти
59-81, ЄСПЛ 2013 (витяг)).
8.
У керівній справі «Петухов проти України (№ 2)»
(Petukhov v. Ukraine (no. 2)
(заява № 41216/13, від 12
березня 2019 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9.
Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Отже, вони є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
10.
Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
11.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Петухов проти
України (№ 2)» (
Petukhov (no. 2),
пункт 201) Суд вважає, що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
заяви прийнятними;
Постановляє,
що вони свідчать про порушення статті 3 Конвенції;
Постановляє,
що встановлення порушення само по собі становить справедливу сатисфакцію.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 01 квітня
2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
{signature_p_2}
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Івана Джеліч
(Ivana Jelić)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Назва суду
Дата покарання у виді довічного позбавлення волі
Рішення суду про залишення вироку без змін
63747/14
29.08.2014
Рустам Закірович ФАРЗІЄВ
1984
Авраменко Геннадій Миколайович
м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
09.08.2004
Верховний Суд України
16.11.2004
43270/15
20.10.2015
Василь Миколайович
1961
Апеляційний суд Черкаської області
28.01.2002
Верховний Суд України 09.07.2002
1212/16
11.12.2015
Віктор Іванович
ГОГІН
1949
Капалкіна Євгенія Олегівна
м. Київ
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
30.11.2004
Верховний Суд України 28.05.2005
3676/16
04.01.2016
Даніель Болеславович
1981
Апеляційний суд Хмельницької області
21.03.2002
Верховний Суд України 17.09.2002
4942/16
15.12.2015
Володимир Сергійович
1989
Заєць Сергій Анатолійович
м. Ірпінь
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
15.08.2012
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
17.12.2013
45265/16
20.07.2016
Віталій Євгенович
1976
Одеський обласний суд
10.11.2000
Верховний Суд України 21.06.2001
50668/16
26.09.2016
Микола Павлович СЕРВЕТНИК
1967
Волинський обласний суд
23.02.1998
Верховний Суд України 31.03.1998
56273/16
21.09.2016
Євген Миколайович
АН
1967
Позняк Олександр Миколайович
м. Київ
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
22.02.2006
Верховний Суд України
04.05.2006
58897/16
01.10.2015
Віктор Павлович ЛАВРЕНЮК
1977
Апеляційний суд Рівненської області
01.04.2005
Верховний Суд України
22.09.2005
58985/16
22.09.2016
Анатолій Олександрович ЛУЖИНЕЦЬКИЙ
1972
Тернопільський обласний суд
21.09.2000
Верховний Суд України,
12.12.2000
38459/17
26.06.2017
Микола Володимирович СУЗЬКО
1978
Апеляційний суд Дніпропетровської області
17.07.2006
Апеляційний суд Запорізької області
09.03.2010
Верховний Суд України,
30.01.2007
Верховний Суд України,
01.07.2010
44620/17
02.06.2017
Михайло Ігоревич БЄЛЯЄВ
1981
Апеляційний суд Сумської області
14.04.2003
Верховний Суд України,
02.09.2003
64484/17
07.11.2017
Вадим Валерійович
1971
Московський районний суд
м. Харкова
28.02.2013
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
10.06.2014
74946/17
13.10.2017
Олег Михайлович
КАЗАК
1981
Капалкіна Євгенія Олегівна
м. Київ
Апеляційний суд Одеської області
13.04.2005
Верховний Суд України,
05.07.2005
77389/17
01.11.2017
Сергій Петрович КУНИЦЬКИЙ
1968
Луганський апеляційний суд
01.08.2002
Верховний Суд України,
08.04.2003
78615/17
26.10.2017
Анатолій Анатолійович КОТКО
1973
Беспала Таміла Сергіївна
м. Харків
Апеляційний суд Дніпропетровської області
03.08.2004
Верховний Суд України,
07.12.2004
78638/17
26.10.2017
Віктор Петрович СКРИННИК
1957
Апеляційний суд Сумської області
06.07.2004
Верховний Суд України,
19.10.2004
78644/17
26.10.2017
Альберт Іванович АГУРЕЄВ
1963
Луганський апеляційний суд,
29.05.1998
Верховний Суд України,
25.08.1998
81641/17
29.11.2017
Геннадій Михайлович
1975
Київський міський суд
02.06.1997
Верховний Суд України,
31.07.1997
82615/17
02.02.2018
Руслан Михайлович ПЕТРЕНКО
1978
Апеляційний суд Чернігівської області
05.03.2010
Верховний Суд України,
06.07.2010
84505/17
09.12.2017
Віталій Васильович КОШИК
1981
Беспала Таміла Сергіївна
м. Харків
Апеляційний суд Дніпропетровської області
16.07.2004
Верховний Суд України
14.12.2004
38805/18
01.08.2018
Олександр Миколайович ГУБАРЄВ
1979
Апеляційний суд Сумської області
30.08.2002
Верховний Суд України,
18.03.2003
16992/20
17.03.2020
Анатолій Анатолійович БАЛИК
1969
Хайтов Павло В’ячеславович
м. Чернігів
Котовський міськрайонний суд Одеської області
18.02.2011
Інформація відсутня
22467/20
19.05.2020
Владислав Ярославович ЛОЗІНСЬКИЙ
1974
Ревякін Максим Олександрович
м. Харків
Апеляційний суд Хмельницької області
07.09.2006
Верховний Суд України,
27.02.2007