CASE OF MONAKHOV AND OTHERS v. UKRAINE) (declaratia nr. 36729/23 si alte 2 cereri de actiune) DECIZIE STRAȘTRAȘBURG 09 octombrie 2025 Această decizie este definitivă, dar poate fi contestată de redacția unor sentințe. În cazul MONAKHOV și altele împotriva Ucrainei, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea 2024) a luat în considerare, de asemenea, o serie de hotărâri ale Comitetului de Dispensare, al cărui conținut a fost de anul trecut: Secțiunea 4 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Andreas Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Andreas Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Andreas Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Andreas Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecției Ucrainei privind protecția drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecției drepturilor omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecției omului (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei privind protecției omului Ucrainei (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei (Diana Zhukov), Secțiunea 5 a Convenției Ucrainei de la Convenției Ucrainei (Diana Zhi), Secțiunea 5
Curtea reiterează că dreptul la asistență medicală rămâne elementul cel mai important de determinare (a se vedea hotărârea în cauza Blokhin împotriva Rusiei, cerere nr. 47152/06, punctul 137, ECHR 2016). În acest context, este de înțeles că organele de putere de stat trebuie să asigure rapiditatea și acuratețea diagnosticării și tratamentului împotriva lor (a se vedea, de exemplu, hotărârea din decembrie 2008, în cauzele Gorbulya împotriva Rusiei, cererea nr. 3159, cererea nr. 3053, din 6 martie 2014, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul Rusiei, în cazul, în cazul Rusiei, în cazul, în cazul Rusiei, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul, în cazul în care, în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în cazul în care, în cazul în care, în cazul în cazul în care,
Cu toate acestea, acest lucru nu înseamnă că fiecărui detașat trebuie să i se garanteze tratament medical la același nivel ca și în cele mai bune instituții medicale din afara execuției pedepsei (vezi, de exemplu, hotărârea din cauzele Sadretdinov împotriva Rusiei (Sadretdinov v. Russia), cererea nr. 17564/06, punctul 67, din 24 mai 2016, și Konovalchuk împotriva Ucrainei (Yovovov v. Ukraine), cererea din octombrie 319/15, cererea de 13 octombrie 2016 privind cererea de asistență medicală a Ucrainei).
8375/24 a prezentat alte plângeri care au încălcat, de asemenea, Convenția în ceea ce privește practica stabilită a Curții (vezi tabelul din anexă). În această plângere, plângerea nr. 16030/24 a prezentat, de asemenea, plângeri suplimentare în ceea ce privește diferite încălcări ale Convenției. 13.Considerând această practică a Ucrainei, Curtea consideră că, în contextul tuturor documentelor disponibile, Curtea trebuie să recunoască că au fost încălcate.
se stabilește că au fost încălcate Convenția în legătură cu alte plângeri depuse de către autoritățile de stat în favoarea practicii stabilite a Curții (vezi tabelul din anexă); se stabilește că: (a) în termen de trei luni de la data expirării perioadei de aplicare a Curții, statul-reprezentant trebuie să plătească plângerilor sumele menționate în tabelul din anexă, iar restul plângerilor din declarația nr. 16030/24 sunt inadmisibile; se stabilește că plângerile sau plângerile care indică încălcarea articolului 3 din Convenție în legătură cu neacceptarea asistenței medicale corespunzătoare în timpul detenției; se stabilește că a fost încălcată Convenția în legătură cu alte plângeri depuse de autoritățile de stat în favoarea practicii stabilite a Curții (vezi tabelul din anexă); se stabilește că: (a) în termen de trei luni de la data expirării perioadei de aplicare a Curții, statul-reprezentant trebuie să plătească plângerilor sumele menționate în tabelul din anexă; aceste sume trebuie să fie convertiate în moneda națională a statului-reprezentantului în temeiul unei plângeri depuse în limba respectivă; se raportează că plângerea se face în limba respectivă în baza unei plângeri de plată în termen de trei zile (secțiunea 3 din Regulamentul nr. 09-09 din Regulamentul nr. 77 (B) din Maramarea de la data de încheierii), iar plângerile de plată trebuie să fie depuse în moneda națională a statului-reprezentului în care se află în conformitate cu art. 3 din Regulamentul nr. 09 (B) din Regulamentul (B) nr. 77 (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (B) (
Suma acordată fiecărui reclamant ca despăgubire pentru prejudiciul material și moral (în euro) [1] Suma acordată fiecărei cereri ca despăgubire pentru cheltuielile judiciare și alte cheltuieli (în euro) [2] 36729/23 09.10.2023 Andrei MICOLAIOVIĆ MONAHOV 1976 Kușnirenko Valerii Isaiowicz M. Kiev hepatită, hipertensiune arterială, ciroză Absență/încetare în administrarea tratamentului medicinal Din 09.09.2023 până la 01.11.2023 1 lună și 24 zile Reclamantul suferea de HIV (stadiul IV), hepatită cronică C, hipertensiune arterială și citronie. Deși a primit tratamente antiretrovirale pentru tratamentul HIV, nimic nu indică faptul că a primit tratament extern de la alte boli grave, care nu erau periculoase.
Absența/încetarea tratamentului medicamentos, absența/încetarea consultării cu un specialist Din 31.10.2022 până la 24.05.2024 1 an, 6 luni și 25 de zile După sosirea la izolatorul de anchetă, reclamantului i s-a diagnosticat encefalopatie circulatorie gradul II, hipertensiune arterială gradul II și ateroscleroza vaselor cerebrale, care a progresat ulterior la hipertensiune arterială gradul III, boală arterială hipertensivă, boală ischemică a inimii și alte boli cronice grave. În ciuda frecvenței episoadelor de hipertensiune arterială ridicată și a obligației de a nu rezolva plângerile privind starea de sănătate în perioada noiembrie 2022 până la 24.11.2023, acesta a primit doar o primă instanță de judecată, care a fost încadrată în fața autorităților ucrainene, care i-a oferit doar o primă instanță de judecată cu tratament limitată, iar tratamentul medical limitat la riscuri grave a fost asigurat în mod corespunzător în instanță.
Corban împotriva Ucrainei), cererea nr. 26744/16, din 04 iulie 2019), punctul 5 din art. 5 al Convenției absența sau acordarea unei despăgubiri necorespunzătoare pentru reținerea sau reținerea ilegală în custodie dreptul la despăgubiri pentru încălcarea paragrafului 3 al articolului 5 al Convenției nu este prevăzut în sistemul juridic național (vezi hotărârea în cauzele Timoshenko împotriva Ucrainei (vezi Hotărârea în cauza Timoshenko împotriva Ucrainei), cererea nr. 49872/11, punctele 286 și 287, din 30 aprilie 2013 și Kotiy împotriva Ucrainei (veziți cererea nr. 28718/09, punctul 55, din 28 martie 2015)). art. 13 din Convenție Absența în legislația națională a unor mijloace eficiente de protecție juridică în legătură cu un accident vascular cerebral în legătură cu 750 de cereri de asistență medicală necorespunzătoare pentru un paznic în timpul unei perioade de trei luni de trei luni de la data de 10.06.1949 (vezi hotărârea în cauza Timoshenko împotriva Ucrainei), cererea nr. 49872/11, punctele 286 și 286 din 30 iulie 2013 (vețiere în cazul Vioteciul împotriva Ucrainei), cererea nr. 8248/20/Viotică în cazul Vioticnicianului (vechiu împotriva lui Vladimirovici, în cazul Viotică în cazul Viotică, nr. 88/20/Viotică în cazul Viotică în cazul Vioticului 1420/Vio, nr. 1320/Vio, în cazul Viotică în cazul Vioticului 1420/Vio, nr. 1320/Vio/Vio, nr. 1320/Vio/Vio, nr. 1320/Vio/Vio, nr. 1320/Vio/Vio/Vio, nr. 1320/Vio/Vio/Vio/Vio/Vio
Numai după intervenția repetată a judecătorilor-investigatori, reclamantul a fost internat pentru o perioadă scurtă de timp, iar în timpul tratamentului starea sa gravă și necesitatea de supraveghere ambulatorie permanentă au fost confirmate, iar executarea lor a fost incorectă și adesea întârziată.
(CASE OF MONAKHOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява №
36729/23 та 2 інші заяви –
див. перелік у додатку)
09 жовтня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Монахов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
,
Голова
,
Діана Сирку
(Diana Sârcu),
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 18 вересня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4.
Заявники стверджували про ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. У заяві №
8375/24 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
5.
Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
6.
Заявники скаржилися, головним чином, на ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Вони посилалися на статтю 3 Конвенції.
7.
Суд зазначає, що заявники страждали на серйозні захворювання, зазначені у таблиці в додатку, які вплинули на їхнє повсякденне життя. Отже, вони могли зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана їм медична допомога.
8.
Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП]
(Blokhin v. Russia)
[GC], заява №
47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що органи державної влади повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див., наприклад, рішення у справах «Горбуля проти Росії»
(Gorbulya v. Russia)
, заява №
31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року та «Похлєбін проти України»
(Pokhlebin v. Ukraine)
, заява №
35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року обидва з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом, – регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див.,
inter alia
, рішення у справах «Ухань проти України»
(Ukhan v. Ukraine)
, заява №
30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року та «Колесникович проти Росії»
(Kolesnikovich v. Russia)
, заява №
44694/13, пункт 70, від 22
березня 2016 року обидва з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку органи державної влади зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії»
(Sadretdinov v. Russia)
, заява №
17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року та «Коновальчук проти України»
(Konovalchuk v. Ukraine)
, заява №
31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016
року обидва з подальшими посиланнями).
9.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявників, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України»
(Nevmerzhitsky v. Ukraine)
, заява №
54825/00, пункти 103 – 105, ЄСПЛ 2005 II, «Мельник проти України»
(Melnik v. Ukraine)
, заява №
72286/01, пункти 104 – 106, від 28 березня 2006 року та «Логвиненко проти України»
(Logvinenko v. Ukraine)
, заява №
13448/07, пункти 68 – 78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявники не отримали всебічної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.
10.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.
11.
У заяві №
8375/24 заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішенні у справі, наведеній в таблиці у додатку.
12.
У заяві №
16030/24 заявник також висунув додаткові скарги за різними статтями Конвенції.
13.
Суд розглянув заяву та вважає, що у контексті всіх наявних у нього матеріалів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
14.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України»
(Logvinenko v. Ukraine),
пункти 89 – 95) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
прийнятними скарги на ненадання органами державної влади заявникам належної медичної допомоги під час тримання під вартою, а також інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві №
16030/24 – неприйнятними;
Постановляє,
що ці заяви свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою;
Постановляє,
що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку);
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 жовтня 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Основне захворювання
Недоліки у лікуванні
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)
[2]
36729/23
09.10.2023
Андрій Миколайович МОНАХОВ
1976
Кушніренко Валерій Ісайович
м.
Київ
гепатит, гіпертонія, цироз
Відсутність/затримка у наданні медикаментозного лікування
З 09.09.2023 до
01.11.2023
1 місяць і 24 дні
Заявник страждав на ВІЛ (IV стадія), хронічний гепатит С, гіпертонію та цироз. Хоча він отримував антиретровірусну терапію для лікування ВІЛ, ніщо не свідчить, що він отримував лікування від інших серйозних захворювань, на які хворів. Попри рішення суду від 13.10.2023, яким було надано вказівку провести його медичного обстеження та за необхідності лікування в стаціонарі, рішення виконано не було, і 01.11.2023 суд звільнив його під цілодобовий домашній арешт, посилаючись на стан його здоров’я, який був небезпечним для життя. Звернення самих органів державної влади до зовнішнього медичного центру за медичними препаратами від гепатиту ще раз продемонструвало неналежність наданого лікування. Уряд не продемонстрував, що надана заявнику медична допомога була достатньою.
7
500
250
8375/24
22.03.2024
Роман Михайлович НАСІРОВ
1979
Козаченко Вікторія Іванівна
м.
Київ
подагра, поліартрит, гіпертонія 2 ступеня, папілярний рак щитоподібної залози (у стадії ремісії), гіпертрофічна кардіоміопатія, тяжка гіпертрофія лівого шлуночка, подагричний артрит, значне підвищення артеріального тиску
Відсутність/затримка у наданні медикаментозного лікування, відсутність/затримка в отриманні консультації зі спеціалістом
З 31.10.2022 до
24.05.2024
1 рік, 6 місяців та 25 днів
Після прибуття до слідчого ізолятора заявнику поставили діагноз дисциркуляторна енцефалопатія II ступеня, гіпертонія II ступеня та атеросклероз судин головного мозку, який пізніше прогресував до гіпертонії III ступеня з ризиком 3, гіпертонічна хвороба серця, ішемічна хвороба серця та інші серйозні хронічні захворювання. Незважаючи на часті епізоди високого кров’яного тиску та неодноразові скарги на здоров’я у період з листопада 2022 року до листопада 2023 року, йому надавалося переважно симптоматичне лікування, з обмеженими діагностичними обстеженнями та лише дві зовнішні консультації. Найважливіше те, що Вищий антикорупційний суд двічі (15.12.2023 і 15.02.2024) зобов’язував перевести його до лікарні для комплексного обстеження та лікування, але ці вказівки виконані не були, а органи державної влади посилалася на брак персоналу. Заявника госпіталізували тільки ненадовго у квітні 2024 року. Таке постійне невиконання вказівок суду та ненадання своєчасного і належного лікування свідчить про серйозні недоліки у забезпеченні надання належної медичної допомоги під час тримання під вартою.
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою – недостатнє обґрунтування тримання під вартою, наведення судами підстав, які з часом стали неналежними, нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою, 31.10.2022 – 24.05.2024 (див. рішення у справі «Корбан проти України»
(Korban v. Ukraine)
, заява №
26744/16, від 04
липня 2019 року),
п.5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою –
право на відшкодування шкоди за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України»
(Tymoshenko v. Ukraine)
, заява №
49872/11, пункти 286 і 287, від 30
квітня 2013 року та «Котій проти України»
(Kotiy v. Ukraine)
, заява №
28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015
року).
ст. 13 Конвенції – відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою – (див. рішення у справах «Мельник проти України»
(Melnik v. Ukraine)
, заява №
72286/01, пункти 113 – 116, від
28 березня 2006 року та «Логвиненко проти України»
(
Logvinenko v. Ukraine)
, заява №
13448/07, пункти 84 і 85, від 14 жовтня 2010 року)
9
750
250
16030/24
10.06.2024
Володимир Анатолійович МАТУСЕВИЧ
1949
Надоля Євген Валерійович
м.
Харків
захворювання серця
Відсутність/затримка в отриманні консультації зі спеціалістом, відсутність/затримка у проведенні медичного обстеження, відсутність необхідних умов для лікування
З 17.07.2023 – триває
Більше 2 років, 1 місяця та 19 днів
У заявника серйозні серцево-судинні захворювання, у тому числі ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність та перенесений інсульт. Незважаючи на численні судові рішення, ухвалені в період з вересня 2023
року до лютого 2025 року, з вказівками про термінове обстеження та спеціалізоване лікування, їхнє виконання було непослідовним і часто затримувалося. Декілька призначених судом обстежень не були виконані у повному обсязі у зв’язку з браком медичного персоналу в слідчому ізоляторі, а призначені лабораторні дослідження не проводилися. Лише після неодноразового втручання слідчих суддів заявник був ненадовго госпіталізований, і під час лікування підтвердився його важкий стан та необхідність постійного амбулаторного спостереження, і рекомендувалося розглянути можливість проведення операції аортокоронарного шунтування або стентування. Неодноразове невиконання органами державної влади судових рішень у повному обсязі та незабезпечення своєчасної спеціалізованої допомоги свідчать про системні недоліки в забезпеченні охорони його здоров’я під час тримання під вартою.
7
500
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.