CASE OF KIRYEYEV AND LIMAN v. UKRAINE) (declaratii nr. 56234/16 si nr. 27010/24) SICIZIA STRUBURG 28 august 2025 Această hotarare ramane exactă, dar poate fi supusă unor corecții redactatorii.În cazul KIRYEYEV v. LIMAN v. Ucraina, Curtea Europeană a Drepturilor Omului (secțiunea P) a decis, după ședința unui comitet al cărui membri au fost reuniți în iulie 2025, că: Andrei Zundiev (secțiunea Zundiev) a fost admis în instanță în data de 4 iulie: Andrei Zundiev a fost admis în instanță în data de 03 iulie, iar judecătorii din secțiunea Zundiev a fost admis în instanță în data de 5 iulie, iar judecătorii din secțiunea Zundiev a fost admis în justiție în data de 03 iulie, iar judecătorii din secțiunea Zundiev a fost admis în justiție în data de 5 iulie, iar judecătorii din secțiunea Zundiev a fost admis în justiție în data de 5 iulie, iar judecătorii din secțiunea Zundiev au admis în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de 5 iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie, în data de iulie,
Acest drept de acces nu este absolut și poate fi supus unor limitări, care, totuși, nu pot interzice sau reduce accesul unei persoane într-un mod sau într-o măsură care să submineze esența acestui drept (vezi Hotărârea în cauzele Golder împotriva Regatului Unit (Golder v. the United Kingdom), din 21 februarie 1975, punctul 36, Seria A nr. 18, Ponomarenko împotriva Ucrainei, cererea nr. 13156/02, punctul 36, din 14 iunie 2007, Matsyukmen împotriva Ucrainei, cererea nr. 1751/03, din 28 decembrie 2009, Curtea a Ucrainei, cererea nr. 1751/03, din 10 decembrie 2009, Kuzmenko împotriva Ucrainei, punctul 10).
De asemenea, în competența Curții nu intră examinarea unor erori alese cu privire la o chestiune de drept sau de drept care au fost aduse de instanțele naționale, cu condiția ca aceste erori să nu fi încălcat drepturile și libertățile protejate de Convenție. Pe de altă parte, riscul oricărei erori împotriva unei autorități publice trebuie să fie pus pe seama statului însuși, iar erorile nu trebuie să fie aduse în plus în detrimentul persoanei interesate din Ucraina (vezi, printre multe alte declarații, hotărârea din octombrie 2001 în cauza Guzov v. Ucraina (Gavril No. 64, 63, 64, 65, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 86, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89, 89,
În consecință, dacă plângerile sunt admise și indică o încălcare a articolului 6 alineatul (1) din Convenție. O altă cerere de încălcare 10. În cererea nr. 56234/16 reclamantul a reclamat, de asemenea, articolele 6 și 8 din Convenție împotriva eliberării sale și a invocat cererile de motivare ale instanțelor în legătură cu Oskar Oragrag, în special în momentul respingerii cererii sale în această cauză. 11.03.2023 Curtea a prezentat deja concluziile sale în temeiul articolului 7 din Regulamentul nr. 563/1921 privind acțiunile împotriva Ucrainei (nr. 563/192), iar în cazul Criminalitatea împotriva Ucrainei (nr. 563/192), Curtea a prezentat deja observațiile sale în temeiul articolului 7 din Regulamentul nr. 563/192 privind acțiunile împotriva Ucrainei (nr. 563/192), iar în cazul Criminalității împotriva Ucrainei (nr. 563/192), Curtea consideră că nu există nicio probă de bază în ceea ce privește cererea sa de examinare, în special în ceea ce privește cazul nr. 5232/192 (nr. 563/192), iar în cazul Criminalității împotriva Ucrainei (nr. 563/192), Curtea consideră că nu există nicio altă probă de fondare în ceea ce privește cererea sa de a reziliere, deoarece nu consideră că nu există nicio altă cerere de judecată în legătură cu prejudiciul și alte aspecte juridice menționate în această cauză.
Hotărăște că: (a) în decurs de trei luni statul pârât trebuie să plătească reclamantului în cererea nr. 27010/24 sumele menționate în tabelul din anexa, care trebuie să fie convertite în moneda națională a statului pârât la cursul de schimb la data efectuării plății; (b) la sfârșitul termenului menționat de trei luni de la data încheierii contului final de plată, la locul nașterii acestuia, se va depune o declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro în calitate de declarație de despăgubire de euro în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro în calitate de declarație de despăgubire de euro în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în calitate de declarație de despăgubire de euro (simple interest) în fiecare perioadă de timp de timp de timp de timp de depusăgubire a contului (în conformitate cu art. 5 din Convenția nr. 6 din 20 decembrie 1980).
Melnyk împotriva Ucrainei, cerere nr. 23436/03, din 28 martie 2006; Mushta împotriva Ucrainei, cerere nr. 8863/06, din 18 noiembrie 2010; Kravchenko împotriva Ucrainei, cerere nr. 46673/06, din 30 iunie 2016: Cazul se referă în principal la lipsa de acces a reclamantului la instanța de înaltă instanță în legătură cu eliberarea sa de la funcția de judecător în conformitate cu Decretul Președintelui Ucrainei din 18.01.2016.
Melnik împotriva Ucrainei (Melnyk împotriva Ucrainei), cerere nr. 23436/03, din 28 martie 2006; Mushta împotriva Ucrainei (Mushta împotriva Ucrainei), cerere nr. 8863/06, din 18 noiembrie 2010; Kravchenko împotriva Ucrainei (Kravchenko împotriva Ucrainei), cerere nr. 46673/06, din 30 iunie 2016 16.01.2024 Curtea de judecată a judecat în județul Kievul, recunoscând că reclamanta a încălcat regulile vamale și nu ar trebui să fie trasă la răspundere.
(CASE OF KIRYEYEV AND LIMAN v. UKRAINE)
(Заяви №
56234/16 та №
27010/24)
28 серпня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Кірєєв та Ліман проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
,
Голова
,
Діана Сирку
(Diana Sârcu),
Микола Гнатовський
(Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 03 липня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1.
Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2.
Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3.
Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
4.
Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
5.
Заявники скаржилися на відмову у доступі до судів вищих інстанцій. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
6.
Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов’язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства»
(Golder v. the United Kingdom),
від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України»
(Ponomarenko v. Ukraine),
заява №
13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України»
(Matsyuk v. Ukraine),
заява №
1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року та «Кузьменко проти України»
(Kuzmenko v. Ukraine),
заява №
49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року). Стаття 6 Конвенції не зобов’язує Договірні Сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Проте там, де існують такі суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов’язків цивільного характеру. Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Гаврилов проти України»
(Gavrilov v. Ukraine),
заява №
11691/06, пункти 23 – 25, від 16 лютого 2017 року з подальшими посиланнями).
7.
У керівних справах «Креуз проти Польщі»
(Kreuz v. Poland),
заява №
28249/95, пункти 52 – 67, ЄСПЛ 2001-VI) та «Мушта проти України»
(Mushta v. Ukraine),
заява №
8863/06, пункти 40 – 47, від 18
листопада 2010 року) Суд уже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.
8.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до судів вищих інстанцій.
9.
Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
10.
У заяві №
56234/16 заявник також скаржився за статтями 6 і 8 Конвенції на своє звільнення та наведене судами обґрунтування у зв’язку з оскарженням ним цього заходу, зокрема під час відмови у задоволенні його скарг.
11.
Беручи до уваги свої висновки у пунктах 7 – 9, Суд вважає, що він вже розглянув основне юридичне питання, порушене у цій справі, і немає потреби продовжувати розгляд зазначених скарг (див. подібний підхід в рішенні у справі «Лоренцо Брагадо та інші проти Іспанії»
(Lorenzo Bragado and Others v. Spain)
, заява №
53193/21 та 5 інших заяв, пункт 150, від 22 червня 2023 року).
12.
З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Гаврилов проти України»
(Gavrilov v. Ukraine),
пункт 36) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, заявниці у заяві №
27010/24. Стосовно заявника у заяві №
56234/16 Суд не присуджує відшкодування шкоди, оскільки він не подав свої вимоги щодо справедливої сатисфакції згідно з Правилом 60 Регламенту Суду.
Вирішує
об’єднати заяви;
Оголошує
прийнятними скарги щодо відмови у доступі до судів вищих інстанцій та вважає, що немає потреби окремо розглядати решту скарг у заяві №
56234/16;
Постановляє,
що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій;
Постановляє,
що:
(a)
упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці у заяві №
27010/24 суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)
із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток
(simple interest)
у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 серпня 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(відмова у доступі до судів вищих інстанцій)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Конкретне порушення, на яке скаржилися
Практика
Факти та відповідна інформація
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)
[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)
[2]
56234/16
20.09.2016
Родіон Володимирович КІРЄЄВ
1980
Вак Володимир Іванович
м.
Яготин
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Мельник проти України»
(Melnyk v. Ukraine)
, заява №
23436/03, від 28 березня 2006
року; «Мушта проти України»
(Mushta v. Ukraine)
, заява №
8863/06, від
18 листопада 2010 року; «Кравченко проти України»
(Kravchenko v. Ukraine)
, заява №
46673/06, від
30 червня 2016
року
Ця справа стосується, головним чином, відсутності у заявника доступу до суду вищої інстанції у зв’язку з його звільненням з посади судді згідно з Указом Президента України від 18.01.2016.
Заявник оскаржив своє звільнення до суду, але 02.03.2016 Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) відмовив у задоволенні його позову як необґрунтованого, встановивши, що Президент України законно здійснив свої відповідні повноваження. 04.04.2016 Верховний Суд України (далі – ВСУ) відмовив у відкритті провадження за заявою заявника від 18.03.2016 щодо постанови ВАСУ від 02.03.2016 як подану після закінчення встановленого строку та відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення встановленого законом десятиденного строку, в якому заявник стверджував, що отримав повний текст оскаржуваної постанови лише 12.03.2016. ВСУ зазначив, що захисник заявника був присутній у засіданні 02.03.2016, під час якого були проголошені вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови, а тому відповідний строк почав обраховуватися з цієї дати.
-
-
27010/24
11.09.2024
Надія Сергіївна ЛІМАН
1962
Никитюк Олександр Іванович м.
Вінниця
непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
«Мельник проти України»
(Melnyk v. Ukraine)
, заява №
23436/03, від 28 березня 2006
року; «Мушта проти України»
(Mushta v. Ukraine)
, заява №
8863/06, від
18 листопада 2010 року; «Кравченко проти України»
(Kravchenko v. Ukraine)
, заява №
46673/06, від
30 червня 2016
року
16.01.2024 районний суд визнав, що заявниця порушила митні правила та мала бути притягнута до відповідальності. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень постанова від 16.01.2024 була опублікована 12.04.2024. 24.04.2024 заявниця подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що вона отримала копію зазначеної постанови лише 16.04.2024. Остаточною постановою від 10.07.2024 Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги заявниці як поданої після закінчення встановленого строку, та її клопотання про поновлення застосовного десятиденного строку, мотивуючи це тим, що представник заявниці був присутній у засіданні 16.01.2024.
1
500
250
[1]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2]
Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.